Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Регіональні аспекти безробіття в Україні

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ЗМІСТ
 
Вступ
РОЗДІЛ I. БЕЗРОБІТТЯ ЯК НАСЛІДОК ПОРУШЕННЯ МАКРОРІВНОВАГИ
1.1 Причини виникнення безробіття
1.2 Рівень безробіття
1.3 Види безробіття
РОЗДІЛ II. РЕГІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ БЕЗРОБІТТЯ В УКРАЇНІ
2.1 Порівняльний аналіз рівня безробіття по регіонах
2.2 Державні та регіональні програми соціальних гарантій у сфері зайнятості населення
Висновки
Список використаних джерел
 
Вступ
 
Актуальність теми. Дослідження проблеми безробіття в Україні в сучасних умовах господарювання є досить актуальним. Безробіття не може бути доцільним ні в економічному, ні в соціальному плані, оскільки його зростання створює цілий комплекс проблем: скорочується купівельна спроможність населення, бюджет втрачає платників податків, підприємство – персонал. Зростають ризик соціального напруження, додаткові витрати на підтримку безробітних. Створення в Україні цивілізованого ринку праці, який би дозволяв громадянину оперативно знайти роботу з умовами праці, що відповідають вимогам безпеки й гігієни, з гідною заробітною платою, а роботодавцю – працівників з необхідною кваліфікацією, можливе тільки за наявності ефективної системи працевлаштування.
Аналіз останніх наукових досліджень. Безробіття досліджували такі вітчизняні та іноземні науковці: С. Іванов, Г. Кондратьєв, Т. Черниш, П. Нікіфоров, Д. Богиня, Г. Волинський, В. Геєць, В. Герасимчук, О. Грішнова, І. Давидова, В. Дем’яненко, С. Дзюба, А. Сміт, Д. Рікардо, Т. Мальтус, С. Фішер, та інші. Проте, не зважаючи на значний науковий доробок названих вчених, проблема безробіття не є в повній мірі висвітленою і потребує подальших досліджень. При написанні роботи використовувались методи статистичні, емпіричні, економіко-математичні, порівняльного аналізу та динамічних рядів.
Метою роботи є дослідження стану безробіття в Україні, аналіз основних проблем та наслідків безробіття, а також визначення напрямків подолання кризових явищ на ринку праці.
Предмет дослідження – безробіття, причини його виникнення та специфіка в умовах трансформації економіки України.
Обєкт дослідження – трудові відносини та їх особливості в тарнсформаційній економіці.
В даній курсовій роботі виділю такі завдання:
дослідити в першу чергу поняття безробіття з точки зору макроекономічної науки та економічних теорій, особливості виникнення та головні причини безробіття, вплив безробіття на економічне та соціальне життя суспільства
визначити основні фактори впливу на безробіття та проаналізувати закономірності його виникнення та розвитку;
з’ясувати стан безробіття та його причини в умовах трансформації економіки України;
проаналізувати соціально-економічні наслідки безробіття в Україні.
 
РОЗДІЛ I. БЕЗРОБІТТЯ ЯК ПОРУШЕННЯ МАКРОРІВНОВАГИ
 
1.1 Причини виникнення безробіття
 
Безробіття вважається, з одного боку, важливим стимулятором активності працюючого населення, а з іншого – великим суспільним лихом. Усі країни докладають багато зусиль до подолання безробіття, але жодній ще не вдалося ліквідувати його повністю. Навіть у таких країнах з розвиненою соціально орієнтованою економікою, як Японія, Німеччина, США та інших, кількість безробітних, за різними даними, досягала не менше 2, 0 – 3, 0% загальної кількості працездатних. Узагалі ж експерти Міжнародної організації праці вважають, що в наступні роки в середньому в світі безробіття становитиме близько 10% і повністю ліквідувати його не зможе жодна країнах [1, c. 6].
Тому останнім часом повну зайнятість визначають як зайнятість, за якої оплачувану роботу мають менш як 100% працездатних. Інакше кажучи, в разі повної зайнятості рівень безробіття дорівнює сумі рівнів фрикційного та структурного безробіття. Такий рівень безробіття називають нормальним, або природним.
Спробу математичними розрахунками визначити рух рівня безробіття й зайнятості залежно від відхилення фактично виробленого валового національного продукту від потенційного зробив американський вчений Артур Оукен. Він вивів закон, згідно з яким щорічний приріст реального ВНП приблизно на 2, 7% утримує кількість безробітних на постійному рівні. Кожні додаткові два відсоткових пункти приросту реального ВНП зменшують кількість безробітних на один відсотковий пункт. Аналогічно, кожне додаткове скорочення темпівприросту ВНП на два відсоткових пункти спричинює зростання норми безробіття на один процентний пункт.
Закон Оукена дає змогу визначити рівень нормального безробіття, що, як встановлено, підвищується внаслідок розвитку ринкової економіки. Так, для 60-х років природний рівень безробіття в США визначався в 4%, а для 80-х – 6 – 7%. В інших країнах він може бути нижчим через менші масштаби і мобільність ринку праці.
Із закону Оукена випливає, що, по-перше, певний приріст ВНП потрібний для того, щоб не дати збільшитись нормі безробіття. Чисельність робочої сили кожного року зростає, а її використання стає при цьому більш продуктивним. З цих причин від 2, 5 до 3% щорічного приросту реального ВНП має спрямовуватися на створення нових робочих місць, здатних стримувати безробіття на колишньому рівні. По-друге, більш швидкий приріст ВНП скорочує безробіття, тоді як відносне падіння темпів зростання збільшує кількість безробітних. Якщо темпи приросту ВНП збільшуються, наприклад, з 3 до 5%, чисельність безробітних знижується приблизно на один відсотковий пункт.
Причинами безробіття є:
нестача сукупного ефекивного попиту;
структурні зрушення в економіці країни;
постійний науково технічний прогрес;
обмеженість попиту на товари та погслуги;
пошуком працівниками нових робочих місць, де вища заробітна плата, змістовніша робота;
недостатня мобільність робочої сили;
дискримінація на ринку праці щодо жінок, молоді та економічної меншості;
демографічні змінив чисельності та складі робочої сили;
Фото Капча