Родина Блудових: уболіваючи за долю жінки

Т. Яковишина

 

 

На основі архівних та опублікованих джерел охарактеризовано роль церковного братства, родини Блудових у підвищенні культурно-освітнього рівня жіночого населення Волині (друга половина XIX – поч. XX ст.)

Ключові слова: доброчинність, жіноча освіта, меценатство, опікунство, організація навчально-виховного процесу.

 

На материале архивных и опубликованных источников охарактеризована роль церковного братства, семьи Блудовых в повышении культурно-образовательного уровня женского населения Волыни (втор. пол. XIX – нач. ХХ вв.).

Ключевые слова: благотворительность, женское образование, меценатство, попечительство, организация учебно-воспитательного процесса.

 

On the basis of archive and published sources the characteristic of the role of church fraternity, the family of Bludov in the development of cultural and educational level of the women population of Volyn is given (the second half of the XIX – the beg. ofXXcc.)

Key words: patronage, women education, the trusteeship, charity, organization-training process.

 

Актуальність теми. Одне із основних завдань освіти XXI століття – виховання і навчання гармонійної, цілісної особистості. Ця мета може бути досягнутою за умов інтеграції змісту освіти, взаємозв'язаності всіх її елементів на основі об'єктивних закономірностей. Магістральним шляхом розвитку освітніх закладів і системи виховання, підтвердженими історією, вітчизняним багатовіковим досвідом, є цілеспрямоване і систематичне виховання підростаючих поколінь на культурно-історичних традиціях рідного краю.

Науково-технічний прогрес у всіх сферах людської діяльності, зокрема в освіті, призвів до переважання технократичних принципів розвитку суспільства над гуманістичними. Технократизм вступив у протиріччя з гуманізмом і перевага техносфери нерідко самим негативним чином відбивається на інтересах людини. Серед вчителів та учнів, викладачів та студентів спостерігається емоційний дискомфорт, тривожні соціально-психологічні настрої, пов'язані з нинішнім перехідним періодом історії.

Велінням часу є повернення до принципів християнської моралі, духовності, зокрема до таких її соціальних напрямів, як благодійна діяльність, що здавна притаманна українському етносу. Численність соціальних колізій на історичному шляху сформувала різноманітні види громадської допомоги, а співчуття до людей, небаидужість до її доль, було піднесено ще з часів при-йняття християнства в найголовніший релігійно-моральний принцип.

Благодійність та милосердя – високі етичні норми людинолюбства, які характеризують духовну сутність та моральне удосконалення людини. Яскраві приклади благодійної діяльності – важливий взірець для наслідування, формування зрілої особистості-гуманіста на засадах високої духовності, загальнолюдських цінностей.

Мета дослідження: висвітлити через призму архівних джерел та проаналізувати діяльність родини Блудових у справі жіночої освіти на Волині; визначити роль благодійно-милосердного феномену у формуванні світогляду та системи загальнолюдських цінностей учениць жіночої графа Д. М. Блудова гімназії.

Графиня А. Д. Блудова у 1865 році заснувала на Волині, в місті Острозі, св. Кирило-Мефодіївське православне братство, а згодом жіноче графа Д. М. Блудова училище. Закритий учбовий заклад для дівчат православного віросповідання мав свою передісторію, міцно вплетену в долю Волині.

Острог – древнє місто: про нього згадується уже в літописах у 1100 році. Доля цього міста тісно пов'язана з долею усієї Волині і князів Острозьких. Походження роду Острозьких залишається суперечливим. Одні історики вважають, що цей рід походить від потомка Св. Володимира Даніїла Романовича Галицького. Інші ж наполягають на тому, що рід князів Острозьких бере початок від князів Пінських і Туровських, які в свою чергу походять від Св. Володимира через його правнука Святополка Ізясловича. Протягом трьох століть володарі міста православні князі Острозькі були ревними захисниками православної віри і народу від польського тиску і насилля. Саме за їх правління Острог був відомим просвітницьким центром краю.

Після смерті князя Костянтина Костянтиновича, який не зміг змиритися з відступництвом і зрадою православної віри свого сина Івана (Януша) і у 1608 році відійшов у вічність, місто Острог переходило від одного власника до іншого. Онучка князя Анна, яка по научінню своєї матері-католички теж зрадила віру пращурів, згодом стала злою гонителькою православ'я. У 1624 році вона закрила відоме далеко за межами Волині Острозьке училище, влаштувавши замість нього єзуїтський колегіум. Відомі родини такі, як князі Слуцькі, Рожанські,

Вишневецькі, Соломерецькі перейшли у католицьку віру, непомітно для себе злилися з поляками, а згодом і визнали себе теж такими [1, 40]. Як зазначають історики, на Волині унія не встигла зайняти постійного положення, однак, на відміну від неї, зростала кількість католицьких костелів і монастирів, збудованих на кошти дворян, які перейшли в цю віру.

Але після третього поділу Польщі ополячена католицько-уніатська Волинь, відійшовши до Російської імперії під владу цариці Катерини II, вступила в новий період своєї історії. Причину введення на Волині російської влади імператриця виклала у своєму листі до Гримма: «... при поділі Польщі я не отримала ні одного вершка польської землі, але взяла те, що самі поляки називали і називають Червоною Руссю, тобто воєводство Київське, Поділля і Волинь з її столичним містом Володимиром, заснованим Володимиром у 992 році...». [1, 43]

Та польські корені, що оплели Волинь за цей час, поділивши її на маєтки та володіння, були глибокі та живучі. Тим більше, що магнати, великі волинські землевласники, хоча й позбавлені власної державності, радо приймались у самому Петербурзі, відстоювали там свої пільги і милості перед царськими особами.