Родина Блудових: уболіваючи за долю жінки

Слід зазначити, що статут братства був затверджений в березні 1865 р., в тому ж році завдяки старанням та енергії графині, яка пам'ятала заповіт батька, були відкриті початкова Кирило-Мефодіївська школа і підготовчий клас майбутнього училища.

Як свідчать архівні джерела, у 1865 році братство мало лише 2000 крб. капіталу, розвалений капуцинський римсько-католицький монастир з вузькими й темними келіями та великим садом за межами міста. [2, 108]. Антоніна Дмитрівна разом з острозькими братчиками негайно та енергійно взялася за ремонт, перепланування приміщень. Як зазначає М. В. Родевич, «в той час, коли були ще свіжими спогади від останнього польського повстання, руські люди в західному краю тісно тримались між собою...» [2, 108-109].

У щойно відкритій школі й класі усі учениці приходили на навчання, що пов'язано з відсутністю (поки що) умов для проживання. Першою записалася донька місцевого поштмейстера, яка згодом закінчила повний курс навчання училища імені Д. М. Блудова. Графиня успішно втілювала помисли батька і вже в травні 1866 р. школами братства зацікавився попечитель Київського навчального округу, який офіційно виклав існуючий стан у доповідній записці.

Між тим, зазначає М. В. Родевич, кошти братства зростали завдяки клопотанням Антоніни Дмитрівни у Петербурзі, зокрема імператор пожертвував 19000 крб. на перебудову головного корпусу, чималі кошти передало на благородну справу й інші члени царської сім'ї, інші братчики та сестри [2, 110]. Тому А. Д. Блудова, окрилена успіхом і царською підтримкою, вирішила зробити добудову до головного корпусу, продовжити приміщення для дівчат, а у князя Яблоновського купила два будинки із садом та землею за 8000 крб. Ці будинки призначалися для проживання 40 пансіонерок училища, які за повне своє утримання платили щороку по 100 крб.

Крім того, жіноче училище діяльно підтримало й Міністерство народної освіти. Наприклад, у 1869 р. воно передало на будівельні потреби закладу 3000 крб. одночасно і щорічно призначило виплачувати 1500крб.

Отже, до 1875 р. досить значними були і початкові внески, і поодинокі пожертви, однак регулярні суми ставали незначними, а з часом і зовсім припинилися. Графиня А. Д. Блудова, глибоко релігійна, місіонерська особа, на жаль, не мала таланту до ведення фінансових справ. Уболіваючи за своє найулюбленіше дітище – жіноче училище, яке вже твердо стояло на ногах і добре себе зарекомендувало, графиня вирішила віддати його у відання Міністерства народної освіти. Таким чином, у 1875 р. училище з установи приватної перетворилось на державну.

Метою жіночого графа Д. М. Блудова училища залишилося розвивати в ученицях переконання в тому, що «вони і їх пращури – руські, що край цей був колискою Русі, що православна віра була з самого початку введення християнства вірою усіх слов'ян, що всі спочатку прийняли хрещення і тлумачення слів Господніх від Кирила та Мефодія і їх учнів..., що православна східна церква, найстародавніша, зберегла вчення Христа Спасителя з апостольських часів, що лише вона вчить істинному пізнанню, любові до ближнього, тобто до всіх людей... «[2, 115].

В училищі, як і в братській школі, законовчителем і духовником міг бути, за твердим переконанням графині Блудової, священик Кирило-Мефодіївської церкви і член братства. Із навчальних предметів великого значення, крім Закону Божого, надавали руській історії, а саме історії західного краю, російській та слов'янській мовам, географії, арифметиці тощо. Навчальний заклад, як сказано в статуті, складався з чотирьох класів, курс навчання тривав 7 років, тобто по два роки у перших трьох класах і рік у старшому, четвертому. У §10 статуту жіночого училища особливо наголошується на тому, що «з метою підтримки мети училища увесь особистий склад закладу і братської школи, а саме: учениці, начальниця, вихователька, викладачі, усі інші службовці, а також обслуговуючий персонал, повинні бути виключно православного віросповідання»[5, 19].

М. В. Родевич наголошує, що заклад був в першу чергу виховним, а саме першочерговим завданням вбачали виховання моральної особистості з православно-патріотичним спрямуванням. Спостереження історика донесли ряд цікавих, важливих для життя провінційного, тихого містечка, подій. Однією з них стало відвідування у 1869 р. училища сербським митрополитом Михайлом, який приїздив в Остріг виключно заради молитов і богослужіння у церкві св. Кирила та Мефодія і ознайомлення із братськими закладами. Цей приїзд був дуже важливим для графині А. Д. Блудової, яка надавала йому особливого значення, адже вбачала в ньому крок для визнання її дітища, справи життя.

Підсумовуючи аналіз діяльності Кирило-Мефодіївського братства, жіночого графа Д. М. Блудова училища, ми ще раз переконуємось у їхній високій організації, особливо доцільності на той час, адже їхньою першочерговою метою було релігійне виховання дітей і молоді, що було й залишається неодмінною умовою соціального становлення громадянина своєї держави. Блудови як засновники братства розуміли, що саме християнське виховання пробуджує віру, відкриває мудрість Божих законів, за якими здавна жили наші предки, формує високі моральні чесноти, що приводять людину до гармонії зі світом і власним сумлінням. На нашу думку вивчення ролі благодійно-милосердного феномену у формуванні світогляду та системи загальнолюдських цінностей учениць волинських навчально-виховних закладів потребує подальшого глибокого дослідження, адже родина Блудових в краю була не єдина, хто вболівав за долю Волині.

Отже, ім'я Блудових - це без перебільшення вагома сторінка нашої історії, свідчення активної участі громадськості, небайдужої до долі народу, в розвитку культури і самосвідомості жінок, поширенні освіти, захисті православної церкви. Родина Блудових, основними рисами якої були повага до старших, любов до праці, культ дружби, справою життя вважала боротьбу з бездуховністю. Можливо, і в наш час – час духовного занепаду – знайдеться родина, яка проголосить духовні цінності, душевний лад, чисту совість, віру в Бога першочерговим завданням, яке повинно переважати над матеріальним, і всі свої зусилля спрямує на виховання такої жінки, яка б зуміла згодом передати ці цінності як найдорожчий скарб прийдешньому поколінню.

 

 

1.Быков Н. П. Князья Острожскіе и Волынь.. – Петроград, 1915. -60с.

2.Женское графа Дмитрів Николаевича Блудова училище въ г. Острогъ. Часть вторая. – Спб. – С. -Петербург, 1888. -140с.

3.Кипріановичь Г. Я. Жизнь Иосифа Семашки, митрополита Литовскаго и Виленскаго. -Вильна, 1893. -С. 8

4.Отчет острожскаго Се. Кирило-Мефод. Братства за 1871 і 1872 г. -Спб, 1873. – С. 41

5.Устав женскаго графа Дмитрія Николаевича Блудова училища въ г. Острогъ. – Спб, С. - Петербург, 1875. – 31с.