Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Родина cornaceae (dumort.) Dumort. В Україні (система, біологічні особливості, народногосподарське значення)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
37
Мова: 
Українська
Оцінка: 

феноспектри сезонного розвитку аборигенних та інтродукованих видів Cornaceae (рис. 1).

Для інтегральної оцінки кожної досліджуваної рослини за комплексом усіх її фенодат були застосовані показники фенологічної атипічності (Ф) та фенологічної анормальності (Ф1)  (за Зайцевим, 1981). Мінімальні показники фенологічної атипічності спостерігаються у таких видів: Swida baileyi (0, 73), S. alba (0, 74), S. racemosa (0, 74), S. sanguinea (0, 82), S. poliophylla (S. K. Schneider et Wangerin) Sojak (0, 82), S. walteri (Wangerin) Sojak (0, 83), S. sericea (0, 89), S. australis (0, 96). Ці види є найтиповішими серед представників родини Cornaceae за фенологією у Києві. За величиною показника фенологічної анормальності (Ф1) в межах норми знаходяться Swida alba (-0, 05), S. baileyi (0, 15), S. racemosa (0, 16), S. sericea (-0, 20), Cornus mas (0, 24), Swida sanguinea (0, 56), S. australis (0, 57), S. poliophylla (0, 70), S. walteri (0, 79). Вісім видів з цього ряду співпадають з такими з ряду, отриманого за допомогою показника Ф. За знаком показника фенологічної анормальності (Ф1) можна зробити висновок, що перебуваючи в межах норми за датами настання усіх фенофаз, Swida alba та S. sericea мають у запасі невикористану частину вегетаційного періоду району інтродукції. У відповідності з величиною показника Ф1 Г. Н. Зайцевим (1981) складена 8-бальна шкала оцінок невідповідності фенології інтродуцентів клімату вторинного ареалу, користуючись якою об'єкти наших досліджень можна об'єднати у 5 груп:
I – Ф1 менше -3: Bothrocaryum alternifolium (1 бал) ;
II – Ф1 від -2 до -3: Cornus officinalis, Cynoxylon japonicum, Swida
amomum, S. coreana, S. rugosa (2 бали) ;
III – Ф1 від 0 до -1: Swida alba, S. sericea (4 бали) ;
IV – Ф1 від +1 до 0: Cornus mas, Swida australis, S. baileyi, S. poliophylla,
S. racemosa, S. walteri (5 балів) ;
V – Ф1 від +2 до +1: S. stricta (6 балів).
Види з оцінкою 1-5 можуть успішно зростати в даному інтродукційному районі: це всі об'єкти досліджень крім Swida stricta (6 балів), яка не цілком вкладається по фенології в даний вегетаційний період і може підмерзати в суворі зими.
Найбільші значення показників фенологічної атипічності та анормальності характерні для видів, які є найбільш ранніми чи пізніми за комплексом фенофаз або у видів з неповним комплексом середніх фенодат з їх сигмами за одними й тими ж фенофазами. Так, досліджувані рослини Swida coreana (Wangerin) Sojak, S. rugosa (Lam.) Rydb. (Ф=3, 44; Ф1= -2, 90) та Cynoxylon japonicum (DC.) Nakai (Ф=3, 78; Ф1= -2, 56) перебувають на віргінільній стадії онтогенезу, тому у них відсутні фенодати, пов'язані з цвітінням та плодоношенням, хоч решта фенофаз проходять синхронно з фенофазами типових видів.
Незважаючи на деякі відхилення від норми, фенофази більшості інтродукованих видів характеризуються стабільністю і в основному узгоджуються з погодно-кліматичними умовами району інтродукції.
Динаміка та тривалість росту пагонів. Для видів Cornaceae характерні різні типи пагонів: 1) пагони кущіння; 2) стеблові пагони; 3) репродуктивні пагони (Куперман, 1976, 1977; Чайлахян, 1959). З тривалістю росту пагонів часто прямо пов'язують морозостійкість і зимостійкість, які залежать від своєчасності закінчення росту і ступеня здерев'яніння річних пагонів (Дерюгина, 1984; Таренков, 1977, 1986; Лапин, Калуцкий, Калуцкая, 1979; Сергеев, Сергеева, Мельников, 1961; Лапин, 1967; Гриценко, 1953). В результаті досліджень видів Cornaceae встановлено, що зимостійкі види можуть мати і короткий, і тривалий ріст пагонів, але велике значення має інтенсивність росту пагонів.
Інтенсивний приріст пагонів всіх досліджених видів припадає на травень – середину червня. Найбільша довжина річного приросту вегетативних пагонів (1 і 2 типу) спостерігається у видів, яким властивий вторинний ріст – Swida baileyi (115, 5 і 59, 7 см), S. sericea (110, 2 і 54, 7 см), S. alba (104, 3 і 45, 5 см), найменша – у Cornus officinalis (34, 7 і 8, 0 см), Cynoxylon japonicum (14, 1 і 40, 3 см) та Swida stricta (45, 4 і 17, 4 см). Найбільший річний приріст репродуктивних пагонів у Swida stricta (10, 4 см), Bothrocaryum alternifolium (6, 5 см), Swida racemosa (5, 8 см), найменший – у Сornus mas і C. officinalis (0, 2 см), Swida alba (1, 8 см) та S. sericea (2 см). Виявлено залежність між строками початку цвітіння та довжиною репродуктивних пагонів: чим раніше починається цвітіння рослин різних видів, тим менша довжина їх репродуктивних пагонів і навпаки.
Інтенсивність росту пагонів 1 і 2 типу у всіх об'єктів дослідження найбільша у першій половині періоду росту при деякому зменшенні темпів наростання під час цвітіння. Види зі щорічним вторинним ростом – Swida baileyi, S. sericea, S. alba, Bothrocaryum alternifolium – високозимостійкі.
Строки та особливості цвітіння. Вторинне цвітіння. При насінному розмноженні видів Cornaceae вік переходу до генеративної стадії онтогенезу коливається від 3-4 років (у північноамериканських видів родів Swida та Bothrocaryum) до 6-7 років (у видів роду Cornus). У вегетативно розмножених рослин перехід до цвітіння відбувається на 2-3 рік. У більшості випадків з першим цвітінням пов'язане і перше плодоношення або розрив між цими етапами незначний (1-2 роки). Види родів Cornus, Swida та
Фото Капча