Родина cornaceae (dumort.) Dumort. В Україні (система, біологічні особливості, народногосподарське значення)

Стійкість проти несприятливих факторів зовнішнього середовища

Зимостійкість та посухостійкість. Наші дослідження показали, що всі види Cornaceae характеризуються досить високою зимостійкістю в умовах Лісостепу України (1-2 бали), лише в суворі зими підмерзають верхівки деяких однорічних пагонів у Cynoxylon japonicum, Swida racemosa, S. stricta, S. poliophylla та S. walteri. Аналіз зимостійкості видів та форм Cornaceae по роках показав відносну стабільність цього показника: 70, 6% об'єктів досліджень цілком зимостійкі (зимують без пошкоджень), у 23, 5% – в суворі зими підмерзають кінці річних пагонів, у одного виду (Cynoxylon japonicum) таке підмерзання спостерігається майже щорічно. За географічним походженням найбільш зимостійкі види є переважно представниками Атлантично-Північноамериканської, Циркумбореальної та Середземноморської флористичних областей, хоч їх ареали частково розміщені й у інших областях. Менш зимостійкі види, як правило, походять з Ірано-Туранської, Східноазійської та південної частини Атлантично-Північноамериканської флористичних областей (районування за А. Л. Тахтаджяном, 1978).

Результати спостережень показали високу посухостійкість видів Cornaceae в умовах м. Києва. Всі вони витримують нетривалі посушливі періоди без видимих пошкоджень їх органів. Однак під час тривалих літніх посух 1996 та 1999 років у Swida alba, S. alba f. argenteo-marginata та S. sericea іноді спостерігалася тимчасова втрата тургору.

В результаті досліджень стійкості видів Cornaceae, можна зробити висновок про їх високу екологічну пластичність, зимостійкість та посухостійкість, що забезпечує їх успішне вирощування в культурі в умовах Лісостепу України.

Стійкість в умовах техногенного забруднення. З метою визначення стійкості в умовах техногенного забруднення були обрані найбільш поширені в озелененні види родів Cornus та Swida: аборигенні види C. mas і S. sanguinea та інтродуценти S. alba і S. sericea. Проведені фенологічні спостереження та морфометричні дослідження (за В. С. Нiколаєвським, 1979) виявили, що найбільш виразними змінами зовнішнього вигляду рослин були пилові забруднення, особливо помітні на плодах білого кольору Swida alba і S. sericea та найбільш густо опушених частинах листків, а також некротичні зміни країв листкових пластинок. В умовах вуличних насаджень у всіх об'єктів дослідження має місце незначне зміщення строків проходження та тривалості основних фенофаз, порівняно з контрольними рослинами, що ростуть в НБС НАНУ. Порівняльний аналіз дозволяє зробити висновок, що поблизу автошляхів у всіх видів збільшується тривалість вегетації, періоду росту пагонів, облиснення та листопаду, зменшується тривалість цвітіння.

Ступінь пошкодження визначається сумою впливу несприятливих чинників, а найбільшою стійкістю проти забруднення повітря характеризуються види, які найкраще пристосовані до несприятливих змін зовнішнього середовища. За ступенем стійкості до газового та пилового забруднення Cornus mas, Swida alba, S. sanguinea і S. sericea належать до стійких рослин (за шкалою В. С. Ніколаєвського, 1979). Завдяки стійкості в культурі, великій тривалості періоду вегетації та облисненого стану, що в сумі забезпечує значну газопоглинальну здатність, види родів Cornus, Swida і Bothrocaryum є перспективними для використання в озелененні міст та промислових об'єктів.

Стійкість проти шкідників та хвороб. Встановлено, що в умовах Лісостепу України види Cornaceae є досить стійкими проти шкідників і хвороб. В цілому, аборигенні види деренових більше пошкоджуються шкідниками, ніж інтродуценти. Це деякою мірою пояснюється відсутністю великих масивів інтродукованих рослин і спеціалізованих шкідників в умовах району досліджень.

Репродуктивна здатність видів Cornaceae.

Насінне розмноження в природі і в культурі. Викладено дані про випробування насінного розмноження і вивчення початкових етапів онтогенезу видів Cornaceae. Встановлено, що найефективнішим способом прискорення проростання насіння видів Cornaceae є стратифікація, тривалість якої визначається типом органічного спокою. Для насіння Bothrocaryum alternifolium, Сornus mas, C. officinalis, Cynoxylon japonicum, Swida racemosa необхідна двоетапна стратифікація зі зміною температурного режиму.

Вегетативне розмноження. Випробувано різні способи вегетативного розмноження видів Cornaceae: укорінення здерев'янілих і зелених живців, щеплення (живцями та вічком), розмноження відсадками, поділом куща. Встановлено, що для видів родів Swida і Bothrocaryum найефективнішим є зелене живцювання, а для тих, які легко вкорінюються (Swida alba, S. baileyi, S. sericea) добрі результати дає також розмноження здерев'янілими живцями. Застосування 0, 01% -ного розчину ІМК скорочує тривалість періоду укорінення на 1-2 дні. Найефективнішим способом вегетативного розмноження Cornus mas i C. officinalis є літнє окулірування та розмноження відсадками.

ОЦІНКА УСПІШНОСТІ ІНТРОДУКЦІЇ ВИДІВ РОДИНИ CORNACEAE В УКРАЇНІ

На сьогоднішній день на територію України інтродуковано 27 видів родини Cornaceae різного географічного походження, що складає половину світового обсягу родини і представляє майже всі райони природних місцезростань за винятком Арктики, Африки та Південної Америки. Найбільша кількість інтродуцентів походить із різних флористичних областей Північної Америки та Південно-Східної Азії (рис. 2).

У Лісостепу України інтродуковано 22 види деренових, з них 11 – північноамериканські, 11 – євразійські. За родами інтродуценти розподіляються так: Вothrocaryum – 1 вид, Cornus та Cynoxylon – по 2