Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Розвиток банківської системи України в умовах фінансово-економічної кризи 2008-2009 рр.

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
15
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Розвиток банківської системи України в умовах фінансово-економічної кризи 2008-2009 рр.
 
Резнік І. С.
аспірант, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка (Україна, Київ)
 
 
Метою статті є реконструкція процесу розвитку вітчизняної банківської системи у 2008-2009 рр. і аналіз впливу на неї світової фінансово-економічної кризи. Досліджуються наступні аспекти проблеми: причини виникнення кризи, її наслідки для банківської системи, економіки та населення, антикризові заходи банків та уряду. При написанні статті використовувались такі методи наукового пізнання: аналіз, синтез, порівняння, дедукції, індукції.
Автор дійшов висновку, що фінансово-економічна криза 2008-2009 рр. рівною мірою була спричинена впливом глобальної фінансової кризи, так і наявністю системних проблем в українській економіці, і розвивалась на тлі погіршення світової фінансової кон ’юнктури. Вона зчинила руйнівний вплив на економіку України, завдала тяжкого удару банківській системі, спричинила зменшення темпів росту ВВП і значне зниження реальних доходів населення. Особливу увагу автор приділив антикризовим заходам НБУ та уряду, які викликали невдоволення суспільства та критику експертів. Дослідження надає цінну інформацію, що допоможе долати подібні кризи в майбутньому.
Ключові слова: історія України, банківська система, Національний банк України, комерційні банки.
У 2014 р. Україна знову опинилася в умовах тяжкої соціально-економічної кризи, основний тягар якої припав на вітчизняні банки. Відповідно, детальне дослідження історії розвитку української банківської системи впродовж фінансово-економічної кризи 20082009 рр. та аналіз її наслідків для банківської системи, економіки та суспільства сприятиме пошуку шляхів подолання сучасної кризи. Вона приголомшила своєю глибиною, масштабами розгортання, формами прояву, безпрецедентною динамікою. Тому врахування власного історичного досвіду допоможе уникнути низки помилок в реалізації державної антикризової політики.
Ця проблема досліджувалась у роботах таких вчених: І. Кравченко, О. Ватаманюк, Д. Гресько,
В. Міщенко, Р. Лисенко, Г. Багратян та ін. Однак вони зосередили свої зусилля на вивченні фінансово- економічної кризи 2008-2009 рр. у цілому, пошуку її причин і наслідків. Тому дослідженню історії розвитку українських банків у цей період в їхніх роботах приділено мало уваги. Ця тема потребує додаткового вивчення.
Восени 2008 р. Україна відчула руйнівний вплив наслідків світової фінансової кризи, яка виникла внаслідок іпотечної кризи. Вона розпочалася з банкрутства великих фінансових установ у США і швидко переросла у світову, призвівши до банкрутства багатьох європейських банків, страхових компаній і різкого падіння біржових індексів і вартості акцій та товарів по всьому світу. Вперше в історії криза майже одночасно охопила розвинуті капіталістичні економіки й економіки країн колишнього соцтабору. Її наслідки були подібними у всіх постраждалих державах: різке скорочення ВВП, значне зменшення обсягів виробництва, торгівлі, інвестицій, зниження життєвого рівня населення, зростання кількості безробітних. Утім, кожна країна мала набір власних соціально- економічних проблем, що визначали специфіку перебігу і наслідки кризи для економіки і суспільства. Її передумовами в Україні стали: постійне зростання валового зовнішнього боргу держави (зріс у 5 разів, порівняно з 2004 р. – до 105, 3 млрд. дол.) ; від’ємне сальдо зовнішнього торгівельного балансу з 2006 р. ; зростання тіньового сектора економіки; велика
залежність від цін на енергоносії та основні категорії експортних товарів (як наслідок хронічних диспропорцій у розвитку економіки та надзвичайно високої енергоємності промисловості). Також, як зазначав М. Стельмах, до кризи Україна підійшла з великою системною проблемою – відсутністю довіри до гривні як стабільної грошової одиниці. Доларизація економіки перевищувала 30%, а за 6 попередніх місяців населення скупило 6, 5 млрд. дол. [1, с. 5]. Виникнення гострої фінансово-економічної кризи в нашій країні стало очевидним після оприлюднення інформації про погіршення основних економічних показників та фінансові проблеми, з якими зіткнулася більшість українських комерційних банків. Так, ЗМІ повідомляли про значне зменшення попиту на залізо та сталь на світових ринках, що стало причиною різкого зниження обсягів експорту та надходження валюти до української економіки [2]. Також впродовж осені і початку зими 2008 р. у середньому на чверть впали ціни на нерухомість, а більшість будівельних проектів була зупинена. Обсяги виробництва в основній експортній галузі України – металургії – скоротились на 36%, загалом же спад промислового виробництва досяг 20%. Багато підприємств, будучи не в змозі витримати тиск податкового тягаря в таких умовах, перейшли в тінь. У цілому за підсумками 2008 р. тіньова економіка зросла до 31% від ВВП, що стало максимальним показником з 2001 р. [3, с. 5]. Також за підсумками 2008 р. майже вдвічі зросло від’ємне сальдо зовнішнього торговельного балансу – до 10 млрд. доларів [4]. Наслідком кризи стало скорочення промислового виробництва і будівництва на 40%, зниження середньої заробітної плати, загроза банкрутства багатьох комерційних банків. Рівень інфляції упродовж року зріс до 22%. З серпня 2008 р. неухильно знижувалася середня заробітна плата по Україні, а заборгованість по її виплаті щомісяця зростала на 2% (починаючи з 1 млрд. грн. у листопаді 2008 р.). Традиційно, найвищий показник заборгованості по зарплаті демонстрували підприємства металургійної, машинобудівної, аграрної і транспортної галузей. Працівники бюджетної сфери також скаржились на постійну затримку зарплат. Вперше за кілька років уряд перестав видавати вчасно пенсії та інші соціальні виплати. Затримки з виплатою коштів знижували й без того невисоку купівельну спроможність українців, що сприяло подальшому погіршенню соціально-економічної ситуації. Для населення найбільш очевидним свідченням початку тяжкої
Фото Капча