Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Розвиток координаційних здібностей у баскетболістів 13-14 років з вадами слуху

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
32
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ
 
ЗАВОРОТНА ОЛЬГА АНАТОЛІЇВНА
 
УДК 766. 323. 2: 616. 28
 
РОЗВИТОК КООРДИНАЦІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ У БАСКЕТБОЛІСТІВ 13-14 РОКІВ З ВАДАМИ СЛУХУ
 
24. 00. 01 – Олімпійський і професійний спорт
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту
 
Київ – 2008
 
Дисертацією є рукопис. 
Робота виконана у Дніпропетровському державному інституті фізичної культури і спорту, Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту. 
Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Шамардіна Галина Миколаївна, Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту, завідувач кафедри олімпійського і професійного спорту.
Офіційні опоненти: доктор наук з фізичного виховання і спорту, доцентБріскін Юрій Аркадійович, Львівський державний університет фізичної культури, завідувач кафедри теоретико-методичних основ спорту; доктор біологічних наук, професор Лизогуб Володимир Сергійович, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, завідувач кафедри анатомії та фізіології людини і тварин.
Захист відбудеться «13» червня 2008 р. о 14. 30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26. 856. 01 Державного науково-дослідного інституту фізичної культури і спорту (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1). 
Автореферат розісланий 8 травня 2008 р. 
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність проблеми. Особливою ланкою сучасного спортивного руху є спорт людей з обмеженими можливостями, інтенсивний розвиток якого зумовлює потребу розробки та науково-методичного обґрунтування специфічних методик різних видів підготовки (Н.Г. Байкіна, 2003; С.Бандура, 2000; Ю.А. Бріскін, 2003; С. Дудіцька 2003; В. Мудрик, 2006, Wapiennik E., Piotrowicz R., 2002). 
До занять спортом як до одного з найефективніших засобів соціальної та фізичної реабілітації залучаються люди з порушеннями зору та мови, вадами інтелекту та ураженнями опорно-рухового апарату, зокрема й люди з вадами слуху (А. Айшервуд, 1991; В.І. Бондар, 1996; П. Ковальський, 2000; В.А. Корабликов, А.Н. Рухлядєв, 1990; Н.Т. Лебедєва, Ю.К. Борисов, Л.А. Колосовська, 1997). 
Методика спортивної підготовки залежить від особливостей контингенту спортсменів, і це стає ще очевиднішим, коли об’єктом психофізичного впливу є спортсмени-інваліди. Порушення методики тренування може призвести і призводить до втрати здоров’я. Перенесення методичних схем тренування, що розраховані на здорових спортсменів, для людей з особливими потребами не тільки не придатні з точки зору людяності та права, але й украй небезпечні (К.В. Луцько, 1994; С. Матвєєв, И. Когут, Л. Шульга, 2006; Г.Г. Маланчук, 2007; Н. Мельникова, 2000; В.М. Мухін, 2000). Підбір засобів та методів для корекції навчально-тренувального процесу, спрямованого на досягнення високих результатів у спортсменів з вадами слуху, повинен здійснюватися, насамперед, на підставі врахування нозологічних особливостей функціонального та психічного станів, рухових можливостей спортсменів-інвалідів (Н. Валєєв, Л. Захарова, Н. Ганзіна, 1998; Т. П. Вісковатова, 2003; Л. С. Виготський, 1983; С. П. Євсєєв, Л. В. Шапкова, 2000; A. Kosmol, 1996). 
Проблеми організації тренувального процесу цієї нозологічної групи ускладнюються такими функціональними порушеннями: соматичною ослабленістю, недостатньою рухливістю, відставанням у фізичному та моторному розвитку (А.А. Баранов, В.И. Караманов, 1995; Т.А. Власова, 1954; Л.К. Грачов, 1995; І.М. Бабій, 2002). 
Багато людей з вадами слуху мають порушення з боку кардіореспіраторної системи (прискорений пульс, підвищений артеріальний тиск, порушений ритм дихання) ; з боку фізичного розвитку – сутулість, диспластичність будови тіла, дискоординація окремих м’язових груп, втома, емоційна нестійкість тощо (Х. Е. Гуринович, 2006; О. В. Покріна, 2006; Б. В. Сермєєв, 1976; Р. В. Чудна, 2000). 
Відомо, що баскетбол – одна з найдинамічніших спортивних ігор, яка потребує функціонального, рухового та інтелектуального розвитку. У процесі гри різнобічно вдосконалюється розумова діяльність, координація рухів, здатність орієнтуватися в ситуаціях, що постійно змінюються. 
Розвиток координації в баскетболі полягає, зокрема, у тренуванні здатностей опановувати складні дії та перебудовувати рухову діяльність залежно від ситуацій, що раптово змінюються на майданчику. Суттєве значення при цьому має вибіркове вдосконалення здібності точно сприймати свої рухи в просторі та часі, підтримувати рівновагу, раціонально чергувати напруження та розслаблення (В. Б. Коренберг, 2005; В. М. Корягін, 1998; Л. В. Костикова, 2002; Dragnea C. A., Teodorescu S. M., 2002). 
Науковий пошук шляхів оптимізації розвитку рухових якостей людей з вадами слуху дозволив представникам дефектологічної науки (Н.С. Бесарабов, 1979; Н.Г. Байкіна, 2003; Р.М. Боскіс, 1963; Л.С. Виготський, 1983; Т.В. Розанова, 1978) констатувати, що технологія корекції різних сторін підготовки може бути ефективною за умови мобілізації всіх компенсаторних можливостей спортсменів з відхиленнями, а також і в юнаків-баскетболістів з вадами слуху. 
У доступній науково-методичній зарубіжній та вітчизняній літературі питання про розвиток та формування координаційних здібностей цього контингенту розглянуто фрагментарно і не достатньо, на наш погляд, глибоко, проте потреба розробок в цьому напрямі очевидна й зумовлена низкою обставин. Зокрема важливим є той факт, що засоби та методи, які використовують у тренувальній діяльності звичайних команд, не можуть бути повною мірою перенесені в систему навчання баскетболістів з вадами слуху. Система засобів, які використовують для корекції та компенсації фізичних недоліків, повинна мати різнобічний характер впливу. 
Таким чином актуальним є розв’язання науково-практичного
Фото Капча