Розвиток виробництва м'ясопродуктів на підприємствах переробної промисловості

8. За роки ринкової трансформації АПК змінилася структура збуту м'яса. Тепер частка продажу м'ясокомбінатам складає тільки 31, 6% (за 2001р.) порівняно з 87, 6% (за 1991 р.). Значно розширився продаж м'яса на ринках, через власні магазини, комерційними структурами. Особисті господарства на 86% реалізували худобу дрібнотоварним посередниками і тільки 5% господарств – м'ясопереробним підприємствам.

9. Серед каналів реалізації найвищий рівень цін на живу масу великої рогатої худоби пропонували заготівельні організації, що на 17% вище середньої реалізаційної ціни по всіх каналах. Це зумовлено по-перше, дефіцитом сировини для переробки, по-друге, наявністю дотацій за високі вагові кондиції худоби. При купівлі свиней найвищі ціни пропонували м'ясопереробні підприємства. Цьому сприяло законодавче рішення про дотування цін за продане для забою поголів'я переробним підприємствам, шляхом повернення податку на додану вартість.

10. Встановлено, що сільгосптоваровиробникам вигідніше дешевше виробляти продукцію з м'яса худоби і свиней, чим дорожче її продавати. Курс збільшення ціни при закупівлі м'яса на переробку є не тільки дорогим, а й малоефективним для виробника

11. В структурі ринкових важелів підвищення ефективності м'ясопереробного виробництва важливе значення належить подальшим процесам приватизації, основною метою якого є створення приватних і корпоративних малих підприємств. Це зумовлює поліпшення системи розміщення і використання м'ясосировини, розвиток конкурентних ринкових відносин, введення жорстоких фінансових обмежень відповідальності власника за свої зобов'язання.

12. Економіко-технологічне та організаційне обґрунтування малого підприємництва на приватних і корпоративних засадах дозволяє формувати економічно виправданий, логічно послідовний і закінчений процес промислової переробки яловичини і свинини. Він забезпечує зростання обсягів виробництва за рахунок більш повного залучення сировинних ресурсів та сприяє підвищенню конкурентоспроможності продукції.

13. Переробка м'яса на малому підприємстві при недовикористанні потужностей на 30% зменшує прибуток в 3, 5 рази. Тільки при завантаженні малого підприємства на 98-100% та якісній сировині може бути досягнено рівень рентабельності 14-15%, а окупність інвестицій за 4, 5-5 років.

14. Важливим напрямком подальшого ефективного розвитку м'ясопереробного виробництва має бути поступове поліпшення якості сировинних ресурсів, посилення реагування галузі на сприйняття новітніх тенденцій виробництва і упаковки продукції, впровадження мало- і безвідходної технології, розвиток диверсифікації операцій, формування інтенсивного режиму засобів використання праці.

15. Звуження сировинної бази переробних підприємств потребує реформовані сільськогосподарські підприємства перевести на інтенсивні технології виробництва тваринницької продукції. Це дасть змогу досягти максимального використання аграрного ресурсного потенціалу, знизити ресурсо-, фондо-, енерго-, і трудомісткість продукції, скоротити затрати на її виробництво, підвищити рентабельність підприємств, поліпшити еквівалентність міжгалузевого обміну.

16. Формування м'ясосировинного потенціалу повинне здійснюватись не тільки в спеціалізованих, але і в інших виробничих типах сільськогосподарських підприємств. При інтенсивній системі ведення скотарства (в розрахунку на 100 корів) неспеціалізоване господарство Черкаської області має одержувати від реалізації яловичини 215, 4 тис. грн. за рік і мати рівень рентабельності виробництва 33%. Виробництво свинини в особистих селянських та фермерських господарствах доцільно здійснювати на основі розроблених в дисертації модулів в розрахунку на 10 основних свиноматок (отримувати – 260 поросят, вихід товарної свинини – 263, 2ц і мати рівень рентабельності – 76, 2%).

17. В організації інтегрованих формувань, що створюють завершений цикл виробництва, заготівлі та переробки сировини, має стати міжгосподарське співробітництво малих м'ясопереробних підприємств із спілками особистих селянських господарств, що спеціалізуються на виробництві яловичини і свинини, фермерами та господарськими товариствами.

18. Методами екстраполяції, а саме – підбором виробничої функції та експоненціального згладжування для м'ясопереробних комбінатів Черкаської області встановлено, що на надходження інвестицій для формування сировинної бази і переробки впливають: виробництво продукції, виробнича собівартість, потужність і питома вага капіталовкладень в основні засоби переробних підприємств.

19. Для подальшого удосконалення управління якістю промислової переробки тваринницької продукції необхідно: забезпечувати фаховий рівень персоналу, зміщувати акценти з післявиробничого контролю на до виробничу і виробничу перевірку, оцінювати техніко-економічні умови і стандарти якості, економічну стратегію підприємства і регіону, зменшувати відстань транспортування худоби і свиней, розширювати центровивіз тварин спецавтотранспортом.

 

 

1. Журба І. О. Методика аналізу економічної ефективності використання виробничих потужностей і основних фондів у м'ясній промисловості // Науковий вісник Національного аграрного університету / Редкол. : Д. О. Мельничук (відп. ред) та ін. -К., 2001. – с. 81 – 83.

2. Журба І. О. Вдосконалення організації господарських зв'язків підприємств м'ясної промисловості з сільськогосподарськими підприємствами. //Аграрний вісник Причорномор'я /А. М. Тимчуренко (відп. ред.) Одеський державний сільськогосподарський інститут, 2001. – с. 28-33.

3. Журба І. О. Дослідження стану виробництва продукції на підприємствах м'ясної промисловості. Черкаси, ЧДТУ, 2002р. – 19с.

4. Журба І. О. Основні напрямки реформування сільськогосподарських підприємств для забезпечення ефективності функціонування АПК. // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. Актуальные проблемы реформирования экономики в регионе: Сб. науч. тр. / НАН Украины, Институт экономики промышленности; Краматорский экономико-гуманитарный институт; Донецк, 2002, – с. 324.

5. Журба І. О. Дослідження основних питань розвитку м'ясної промисловості в Україні // Вісник Полтавської державної аграрної академії, №1, 2002, с. 102-106.

6. Журба І. О. Розвиток фінансових відносин банків з агропромисловим комплексом в умовах реформування. // Вісник Сумського національного аграрного університету. №2 (11), 2001р. – с.