Експрес-аналіз ефективності виробничо-господарської і комерційної діяльності Ват "Волинь"

10. Впроваджен-ня сучасного пакувального відділення Лінія пакування цементу в мішки по 25 кг і 50 кг з пакетуванням без-піддонним спосо-бом 1,5

11. Запровад-ження сучас-ного контро-лю якості го-тової продук-ції Сучасний лабора-торний комплекс фізико–механічних випробувань про-дукції 0,2

12. Закінчення розпочатого будівництва 1,0

ВСЬОГО: 21,9

 

Сумарні показники ефекту:

• Зниження питомих витрат палива ∆Т = 13,7 кг у. п. / тн кл.;

• Зниження питомих витрат електроенергії ∆W = 4 кВт.•год. / тн ц.;

• Підвищення продуктивності модернізованих печей на 3700 тн кл./добу.

 

 

В Україні склалася парадоксальна ситуація, коли при наявності власної потужної вугледобувної промисловості, яка завантажена не більше як на 40%, цементні заводи України використовують як основний вид палива імпортований з Росії та Туркменії природний газ. Ціна на газ сьогодні досягла світового рівня й постійно підвищується.

Використання газу призвело до того, що доля питомих виробничих затрат на паливо в 1 тн продукції досягла 60%. Подібна ситуація склалася в західних країнах на початку 70–х років в роки "енергетичної кризи".

В досить короткий термін цементні заводи зарубіжних країн повернулися до традиційного для енергоємкого цементного виробництва виду палива – вугілля. Наприклад, в Європі сьогодні біля 92% заводів працюють на вугіллі і лише 1,5% продовжують використовувати газ, що проілюстровано в таблиці 3.5.

 

    Таблиця 3.5.

Споживання палива цементними заводами в країнах Європи

 

КРАЇНА ВУГІЛЛЯ (%) МАЗУТ (%) ГАЗ (%)

Данія 81 19 0

Фінляндія 100 0 0

Франція 93 5 2

Німеччина 86 8 2

Італія 64 30 6

Люксембург 95 5 0

Норвегія 91 9 0

Португалія 98 2 0

Іспанія 94 5 1

Швеція 99 1 0

Швейцарія 78 18 4

Туреччина 78 22 0

Великобританія 96 1 3

 

В світі рівень вугілля для цементної промисловості збільшився за останні 20 років на 80%.

З технічної та екологічної точки зору спалювання вугілля, особливо низькосортного, в цементних печах є найбільш доцільним, так як вугілля є носієм енергії , а його зола сировинним компонентом для випалу цементного клінкеру.

При існуючій питомій нормі витрат 220 кг умовного палива на 1 тонну клінкеру для ВАТ "Волинь" потреба у вугіллі становила б біля 800 тис. т. на рік. На етапі модернізації потужностей розрахованих на випуск 1,4 млн. т. клінкеру передбачається впровадження потужностей по вуглепідготовці і спалюванню вугільного пилу в трьох обертових печах потребує використанню біля 350 тис. т. вугілля на рік.

Підготовка вугілля, шихтовка, сушіння і помол повинна впроваджуватись на комбінаті найбільш оптимальним способом з точки зору капітальних затрат.

Відомо два способи вуглепідготовки на цементних заводах: централізований і індивідуальний. При централізованому способі  вуглепідготовки використовується комплекс обладнання для підготовки, приготування та зберігання вугільного палива, розрахованого на повну потужність підприємства.

Централізована вуглепідготовка є окремим виробництвом, що включає в себе слідуюче обладнання і виробничі процеси: вуглеприймальний комплекс з транспортними засобами, механізоване  сховище вугілля з пересипним обладнанням, цех помолу вугілля з одночасною сушкою, централізоване сховище готового  вугільного пилу, система дозування і пневмотранспорту, складна  система забезпечення пожежовибухобезпечності і аспіраційна система. Перевагами цьоого способу є незалежність вуглепідготовки від роботи основного технологічного обладнання (обертових печей) і можливість створення завчасного необхідного запасу готового палива. Разом з тим централізована вуглепідготовка потребує великого об'єму капіталовкладень з тривалим строком реалізації, значними експлуатаційними затратами і  необхідністю впровадження і обслуговування складної системи забезпечення пожежовибухобезпечності.

Враховуючи вищесказане, пропонується впровадження індивідуального способу вуглепідготовки з міні-млинами напівпрямої дії для одночасного помолу, сушіння сепарації і доозованої подачі готового вугільного палива в пальники обертових печей. Цей спосіб, незважаючи на необхідність синхронної роботи вуглепідготовки і обертових печей, дозволяє послідовне впровадження при мінімальних затратах коштів, знижує до мінімуму пожежовибухонебезпечність процесу вуглепіддготовки.

Такий комплекс вуглепідготовки, що підтвердив свою надійність і ефективність на цілому ряді діючих цементних заводів Європи і світу, запропоновано німецькою фірмою "Клаудіус Петерс".

Пропозиція передбачає її реалізацію спільно з українськими машинобудівними підприємствами в об'ємах, приведених в табл. 3.6.

Вартість такого комплексу потужністю до 80 тонн за годину становить біля 5,5 млн. DM, включаючи вартість будівельно-монтажних та пуско-налагоджувальних робіт. При цьому більша половина об'єму обладнання буде виготовлено в Україні.

Схема такого комплексу приведена на малюнку 3.1.

Крім вугілля, для виробництва цементу можна використовувати альтернативні види паливно-сировинних матеріалів:

– різні види відходів промислових виробництв;

– зношені автомобільні шини;

– побутові відходи;

відходи об'єктів енергопостачання та інше.

 

     Таблиця 3.6.

Розподільна характеристика виготовлення обладнання для переведення печей з газу на вугілля

 

Використання перелічених вище відходів є вигідним з точки зору цементного виробництва, а саме:

• дає суттєво зниження витрат основного палива і в той же час є додатком до основної сировини;

• зменшує об'єми використання природних сировинних матеріалів і тим самим подовжує потенційні строки можливого існування підприємства (проблема кар'єрів);