Дослідження собівартості продукції борошномельної промисловості та розробка шляхів її зниження (на прикладі ВАТ „Херсонський комбінат хлібопродуктів”)

4 000 ∙ 730,00 + 6 000 ∙ 670,00 = 6 940 000 грн.

Якщо підприємство візьме цю суму у кредит на рік під 20 % річних, то необхідно сплатити 

При переробці 1 тони пшениці помольної партії, де 40 % пшениці 3 класу та 60 % пшениці 4 класу, середня вартість 1 тони сировини складатиме:

608,33 ∙ 0,4 + 558,33 ∙ 0,6 = 578,33 грн.

Таким чином, загальна собівартість переробки 1 т пшениці дорівнює:

578,33 – 1,01 + 7,70 + 28,43 + 102,46 = 715,91 грн.

Виходячи з вище наведених даних можна розрахувати якою буде собівартість окремого виду продукції при збільшенні обсягу переробки власної пшениці. Для зручності розрахунку складаємо табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Розподіл витрат на виробництво сортового борошна 

і манної крупи із власної пшениці

 

Таким чином, відбулося зниження собівартості 1 т:

- борошна вищого ґатунку та макаронного борошна на:

944,61 – 1 584,27 = - 639,66 грн.

- борошна першого ґатунку на:

864,79 – 1 450,39 = - 585,60 грн.

- крупи манної на:

1 144,20 – 1 918,98 = - 774,78 грн.

- висівок на:

133,04 – 223,14 = - 90,10 грн.

Зниження умовно-постійних витрат призведе не тільки до зменшення собівартості продукції але й до зниження собівартості послуг з переробки давальницької сировини. В даному випадку не враховуються витрати на сировину та повернені відходи, тож витрати на переробку складатимуть:

7,70 + 28,43 + 102,46 = 138,59 грн.

Собівартість послуг порівняно з попереднім роком, у якому вона дорівнювала 164,94 грн., зменшиться на:

138,59 – 164,94 = - 26,35 грн.

Отже, збільшення кількості переробляємої пшениці призведе до зниження собівартості окремого виду продукції та вартості послуг. Однак виготовлену продукцію необхідно реалізувати, тобто знайти додатковий ринок збуту. У даному випадку це хлібозаводи та кондитерські міста Миколаїв впродовж року та кондитерські міста Генічеськ протягом літнього періоду.

У даному випадку, до собівартості продукції додаються витрати на її транспортування до місця призначення.

Транспортування буде здійснюватися автомобільним транспортом (борошновозами), не зважаючи на те що залізничний вид доставки дешевший. Однак при його використанні оформлення документації відбувається довше, більший об’єм партії (60 т), а також важливу роль відіграє час транспортування. Доставка залізничним транспортом відбувається довше, що негативно впливає на продукцію, оскільки це позначається на її якості. Крім того, транспортування відбувається не до місця призначення, тобто ще необхідно застосовувати автомобільний транспорт для доставки продукції з залізниці до покупця.

Вартість транспортних послуг борошновоза з вантажем складає 30 грн. за 100 км за 1 т. Відстань до місця призначення у місті Миколаєві приблизно 60 км. Отже, витрати на транспортування продукції на 1 складатимуть:

Використовуючи розраховані дані розрахуємо прибуток, який отримає підприємство при додатковій переробці 10 000 т пшениці та реалізації додатково виготовленої продукції. Для цього розрахуємо величину виручки та собівартості.

Згідно з даними підприємства відпускні ціни ВАТ „Миколаївський комбінат хлібопродуктів” на продукцію складають:

-борошно вищого ґатунку – 1 350,00 грн. з ПДВ;

-борошно першого ґатунку – 1 250,00 грн. з ПДВ.

Виходячи з цього підприємство для збільшення конкурентоспроможності може реалізовувати свою продукцію за ціною:

- борошно вищого ґатунку – 1 250,00 грн. з ПДВ у Миколаєві та у Генічеську;

- борошно першого ґатунку – 1 150,00 грн. з ПДВ.

Як зазначалося вище обсяг реалізації у Миколаєві складає 2 975 т борошна першого ґатунку та 1 500 т борошна вищого ґатунку, при реалізації борошна вищого ґатунку у Генічеську протягом літнього періоду обсяг продажу складатиме 340 т.

Виручка від реалізації:

1 250,00 ∙ 1 500 + 1 150,00 ∙ 2 975 + 1 250,00 ∙ 340 = 5 721 250,00 грн.

Собівартість цієї продукції:

962,61 ∙ 1 500 + 882,79 ∙ 2 975 + 1004,61 ∙ 340 = 4 411 782,65 грн.

Таким чином, при збільшенні обсягу переробки на 10 000 т власної пшениці, очікується зниження собівартості кожного виду продукції та вартість послуг з переробки давальницької сировини. У даному випадку підприємство отримує додатково прибуток у сумі 355 925,68 грн.

2. Розрахуємо економію умовно-постійних витрат при залучені давальницької сировини. 

Залучати давальницьку сировину можна шляхом закупки висівки після її переробки. Так як висівки використовуються для виробництва комбікормів або для годівлі тварин, то не кожному давальцю вони потрібні. Крім того, висівки об’ємні й для іх транспортування до місця призначення знадобиться здійснити певні витрати. Тим давальцям, які мають ринок збуту висівки можна пропонувати послуги грануляції. При здійсненні комплексу послуг (переробка сировини та грануляція висівки) пропонувати 5 % знижку від вартості послуг.

Пропонуючи закупівлю висівок для грануляції та здійснення комплексу витрат із 5 % знижкою, очікується збільшення давальницької сировини на 15 000 т, з них 8 500 т – закупівля висівки, 6 500 т – комплекс послуг.

2.1. Розраховуємо індекс зміни обсягу виробництва.

У