Дослідження собівартості продукції борошномельної промисловості та розробка шляхів її зниження (на прикладі ВАТ „Херсонський комбінат хлібопродуктів”)

де Чоч – час очікування замовлення, дн;

Вщод – середні щоденні витрати запасів, т.

Середні щоденні витрати виробничих запасів можна розрахувати як відношення річної потреби до робочого періоду.

Робочий період млина 292 дні. Це пов’язано з капітальним ремонтом, який здійснюється раз у рік впродовж місяця та декадними зупинками (кожні 10 днів) на один день.

Точка поновлення замовлення у плановому році складатиме:

Отже, при зменшенні виробничих запасів до 148,63 т необхідно організовувати наступну поставку сировини з Копанського ХПП.

Таким чином, при річній потребі у сировині у 21 700 т підприємство може зберігати його на території Копанського ХПП, та здійснювати доставку на млин партіями у розмірі 240 т. При зменшенні запасів до 148,63 т, які знаходяться у силосах, млина необхідно організовувати наступну доставку.

В разі збільшення річної потреби ВАТ „ХКХП” у власній сировині до 30 000 т та більше, можливий варіант закупівлі пшениці у розмірі 24 500 т, а на іншу кількість укласти угоду про зберігання пшениці з іншими елеваторами області. В даному випадку буде доцільно крім визначення оптимального розміру доставки розрахувати так звані резервні запаси (додаткові запаси, що утворюються для підстрахування на випадок різних змін в обсягах продажу чи доставці сировини) з метою безперервного функціонування.

 

 

Одна з найважливіших державних задач – охорона життя та здоров’я громадян в процесі їх трудової діяльності, створення безпечних та нешкідливих умов праці.

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров’я людини та працездатності людини в процесі праці.

Охорона праці відіграє важливу роль, як суспільний чинник, оскільки, якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров’я, а тим більше життя.

Окрім соціального, охорона праці має, безперечно, важливе економічне значення – це і висока продуктивність праці, зниження витрат на оплату лікарняних, компенсацій за важкі та шкідливі умови праці тощо.

Правовою основою законодавства щодо охорони праці є Конституція України, Закони України: „Про охорону праці”, „Про охорону здоров’я”, „Про пожежну безпеку”, „Про використання ядерної енергії та радіаційний захист”, „Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, а також Кодекс законів про працю України (КЗпП).

Основним нормативним документом щодо забезпечення охорони праці користувачів персональних комп’ютерів є ДНАОП 0.00-1.31-99 „Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин”. Крім цього існують Державні санітарні правила і норми з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (ДСанПіН 3.3.2-007-98) та „Гігієнічна класифікація умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важності та напруженості трудового процесу” затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я від 31.12.97 № 382.

 

 

У приміщенні бухгалтерії ВАТ „ХКХП” працює 5 чоловік та розташовано 6 комп'ютерів. Приміщення має загальну площу 38 м2.  

Вагомий вплив на працездатність та здоров’я працівника здійснює виробниче середовище. Це середовище у виробничих приміщеннях (офісах), в основному, визначається мікрокліматом, освітленням, рівнем шуму та вібрації, випромінюванням. Крім того, важливе значення для життя працівника має електробезпека та пожежна безпека.

 

4.1.1. Регулювання параметрів мікроклімату

Під виробничим мікрокліматом розуміють стан повітряного середовища виробничого приміщення, який визначається температурою, відносною вологістю, рухом повітря та тепловим випромінюванням нагрітих поверхонь, що в сукупності впливають на тепловий стан організму людини [25, с. 71].

Параметри мікроклімату справляють безпосередній вплив на самопочуття людини та його працездатність. Зниження температури за всіх інших однакових умов призводить до зростання тепловіддачі шляхом конвекції та випромінювання і може зумовити переохолодження організму. 

При підвищенні температури повітря мають місце зворотні явища. Встановлено, що при температурі повітря понад 30°С працездатність людини починає падати.

Недостатня вологість призводить до інтенсивного випаровування вологи зі слизових оболонок, їх пересихання та розтріскування, забруднення хвороботворними мікробами [26, с. 105].

Відповідно до ДСанПіН 3.3.2-007-98 „Державні санітарні правила і норми з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин” у виробничих приміщеннях та робочих місцях з персональним комп’ютером мають забезпечуватись оптимальні значення параметрів мікроклімату в залежності від періоду року та категорії важкості робіт.

У бухгалтерії ВАТ „ХКХП” виконується робота, яка належить до категорії „легка-Іб”. Згідно ГОСТа 12.1.005-88 „ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны” (основний нормативний документ, що визначає параметри мікроклімату виробничих приміщень) до цієї категорії належать роботи, що виконуються сидячи, стоячи або пов’язані з ходінням та супроводжуються деякими фізичними напруженнями, при яких витрати енергії становлять від 140 до 174 Вт. Отже у холодний період року температура повітря повинна бути 21-23°С, відносна вологість повітря – 40-60%, швидкість руху повітря – 0,1 м/с, а теплий період року температура повітря – 22-24°С, відносна вологість повітря – 40-60%, швидкість руху повітря – 0,2 м/с.

Для забезпечення оптимальних мікрокліматичних умов в будь-який період року приміщення, в яких розташовані комп'ютеризовані робочі місця повинні бути обладнані системами опалення. Однак найкраще вирішення цього питання – це встановлення кондиціонерів, які автоматично підтримують задані параметри мікроклімату [25, с. 74].