Організація проведення розрахунків з використанням платіжних карток Радомишльського АППБ «Аваль»

Доход по цій статті дорівнює добутку середньої ставки дисконту на суму продажів по пластиковій картці. Ці показники Радомишльського АППБ «Аваль» у 2010 році дорівнювали 2% і 2,7 млн. грн., відповідно. Отже, дисконт по торгових рахунках склав 54 тис. грн. Слід зазначити, що конкуренція між банками за операції еквайринга привела до зниження ставки дисконту (у 2009 році була 3%), що у свою чергу, привело до скорочення доходів по цій статті.

Ще одне джерело доходів еквайра – надходження від продажу і здачі торговцю в оренду устаткування для імпринтинга (перенесення даних картки в торговий рахунок) і електронних терміналів. У 2011 році Радомишльський АППБ «Аваль» одержав доход по цій статті в сумі 22 тис. грн.

Відповідно, прямі доходи Радомишльського АППБ «Аваль» у 2011 році від еквайрингової діяльності склали 76 тис. грн.

Основна стаття витрат банка-еквайра – це комісія за інформаційний обмін (інтерчендж). Вона, як уже говорилося вище, сплачується банку-емітенту у визначеному відсотку від суми торгових рахунків. Середня величина даного відсотка по банках Криму складала 2%, оборот по торгових крапках – 2,5 млн. грн., відповідно, комісія за інтерчендж затратила в Радомишльський АППБ «Аваль» у 2011 році 50 тис. грн.

Витрати на процесінг Радомишльського АППБ «Аваль» у 2011 році склали 15 тис. грн., відповідно прямі витрати від проведення еквайрингових операцій склали 65 тис. грн.

Підставляючи отримані дані у формули (4), (5) одержуємо значення прямих доходів і витрат Радомишльський АППБ «Аваль», отримані в 2011 році (табл. 3.3) [11, с.104]. 

 

Таблиця 3.3

Прямі доходи і витрати Радомишльський АППБ «Аваль» від емісійних і еквайрингових операцій у 2011 році

ПоказникиВеличина, тис. грн.

Прямі емісійні доходи, у т.ч. 574,4

плата за випуск і річне обслуговування карти518,4

відсотки по карткових кредитах18,5

комісія за интерчендж37,5

Прямі еквайринговие доходи, у т.ч.76,0

дисконт по торгових рахунках54 ,0

доход від продажу й оренди устаткування22 ,0

Усього прямих доходів650,4

Прямі емісійні витрати, у т.ч.550,0

 

Розрахунок оцінної величини можливої додаткової вигоди для банку від використання залишків засобів клієнтів у його ресурсній базі відноситься до категорії самих складних економічних задач, зв'язаних з керуванням ресурсами усього банку, коли приходиться враховувати безліч ключових факторів, що дозволяють одержати обґрунтовану оцінку.

Розрахунок непрямих доходів, отриманих банком від використання залишків засобів на картрахунках клієнтів, здійснюється методами розрахунку прибутковості гривні й іноземної валюти в ході економічного аналізу ефективності роботи усього банку за визначений період. Дані розрахунки, як правило, проводяться фахівцями аналітичних служб по власних внутрішніх методиках. Визначається, який доход мав банк на 1 грн. (на 1 дол. США) вкладених коштів за період розрахунку економічної ефективності системи. Одночасно за засоби на картрахунках банк несе витрати у вигляді нарахованих відсотків на залишки цих засобів, що також повинні враховуватися в розрахунках. До непрямих доходів можуть відноситися різні види схованого кредитування, наприклад при використанні часу проходження платежів і одержання сліпів, коли покупка клієнтом уже зроблена, а його засобу в банку ще не списані. У непрямих витратах, наприклад, повинні враховуватися обсяги відволікання готівки для заправлення банкоматів, що не беруть участь у його ресурсній базі, і ін. Важливе значення для банків мають розрахунки «економіки політичних аспектів», коли послуги великим клієнтам по пластикових картках надаються безкоштовно, але при цьому скрупульозно і досконально прораховуються інші опосередковані доходи в банку від роботи з цими клієнтами.

Як правило, розрахунки здійснюються в такій послідовності. Проводиться аналіз середньохронологічних чи середньостатистичних залишків на лицьових, розрахункових і поточних рахунках за визначений період. З отриманої величини залишків необхідно відняти частку залишків на відволікання засобів у непрацюючі активи:

-у фонд обов'язкових резервів у Національному банку України;

-у касу банку;

-на кореспондентський рахунок банку в НБУ;

-на страхування (хеджирование) банківських ризиків;

-на коррахунка банків-учасників клірингу по міжбанківських розрахунках, у тому числі в платіжній системі, і інші непрацюючі активи [5, с.11].

Після цього необхідно врахувати накладні витрати банку, що лягають на кожну гривню його ресурсної бази:

-на забезпечення резерву під позичкову заборгованість і знецінення цінних паперів;

-на членські внески в різних асоціаціях, платіжних системах, а також інших організаціях для роботи на фінансових ринках;

-на неповернення засобів при проведенні активних операцій;

-на витрати по фондах банку при проведенні різних програм, упровадженні нових технологій, на капітальне будівництво і т.д., що також скорочує його ресурсну базу [15, с.44].

На заключному етапі проводиться розрахунок і аналіз чистої процентної маржі (спреда), що враховує накладні витрати банку, а також відсотки, що нараховуються по залишках на картрахунках клієнтів. 

Середньорічні залишки на лицьових, розрахункових і поточних рахунках власників пластикових карток і торгових підприємств оцінюється в 8 млн. грн. Радомишльський АППБ «Аваль» змушено відволікати частину цих фінансових ресурсів на забезпечення обов'язкових і страхових резервів і ін. Величина цих ресурсів оцінюється в 2 млн. грн. (25% від залишків)