Організація проведення розрахунків з використанням платіжних карток Радомишльського АППБ «Аваль»

Оскільки карткові рахунки є рахунками до запитання, витрати по нарахуванню на них відсотків украй незначні (5-10% річних). Але при цьому банк має можливість розміщення 75% від суми фактично сформованого незнижуваного залишку по ринковій вартості цих ресурсів (30-40% річних). При цьому маржа банку від таких операцій складає в середньому 25% річних. 

Відповідно, додатковий доход, отриманий банком у 2010 році від використання засобів на картрахунках клієнтів склав

 

D непрямий = 6*0,25 = 1,5 млн. грн.

 

При цьому, варто мати через, що обсяг прибутку буде рости насамперед у тому випадку, якщо будуть наращиваться залишки на карткових рахунках і, навпроти, будуть знижуватися витрати на впровадження й обслуговування пластикових карт.

Крім цього, як підтверджується практикою, у банку обов'язково маються збитки, зв'язані із шахрайськими діями при використанні пластикових карт. У 2010 році збитки, що приводяться в звітах асоціацій MasterCard і VISA як результат шахрайських операцій з банківськими картками, у США досягли 198 млн. доларів. Причому платіжні системи включають у цю статистику тільки випадки шахрайства, що наносять збиток іміджу, їхньої технології й організації, тобто збитки від випадків підробки карт, платіжних документів, збитки від загублених чи неодержаних карт і ін. Однак такі втрати банку, як «овердрафт», шахрайське використання карт, дотепер не розглядаються в статистику системи і відносяться до категорії «кредитних ризиків банку». По деяким даної таких кредитних ризики по картках у США складають порядку 15 мільярдів доларів. 

У цьому зв'язку забезпечення безпеки використання пластикових технологій є одним з найбільш важливих факторів по запобіганню нанесення банку і клієнтам матеріального збитку.

Слід зазначити, що платіжні системи додають усі зусилля для того, щоб допомогти фінансовим інститутам відшукати найбільш ефективні методи запобігання шахрайства з банківськими картками. Цими організаціями розробляються різні процедури для припинення шахрайських дій у тих випадках, коли профілактичні міри не спрацювали. Для цих цілей постійно створюються і відпрацьовуються нові технології, що полегшують здійснення подібних заходів і процедур.

Суть шахрайських операцій із платіжними картками складається в з'ясуванні номерів рахунків, виготовленні фальшивих карт, перекачуванні грошей з їх допомогою з рахунків щирих власників на рахунки підставних чи фірм фізичних осіб.

Виходячи з цього, для зменшення розміру збитку банки застосовують різні міри захисту (організаційні, програмно-технічні й ін.).

Винятково велике значення має конфіденційність інформації, тобто властивість інформації бути відомої тільки допущеним і минулої перевірку (авторизированим) суб'єктам системи (користувачам, програмам, процесам і т.д.). Для інших суб'єктів системи ця інформація не існує.

Ключовим превентивним елементом у боротьбі із шахрайством є навчання персоналу і клієнтів.

Найважливішу роль у досягненні максимальної безпеки системи пластикових розрахунків покликана грати служба безпеки банку, що здійснює контроль за проведенням розрахунків у пластиковій платіжній системі і запобігає спроби нанесення банку економічного збитку.

Невід'ємною частиною системи інформаційної безпеки платіжної системи є системне і прикладне програмне забезпечення автоматизації робіт із пластиковими картками.

В усіх технологічно складних системах виникають позаштатні ситуації, зв'язані з чи збоями відмовленнями технічних засобів. Потенційно існують погрози того, що зловмисники зможуть скористатися побічними результатами цих позаштатних ситуацій (втратами або перекручуваннями стоп-аркушів, розкриттям секретних кодів і т.д.). Зокрема, у Радомишльський АППБ «Аваль» з метою виключення цього не допускається використовувати не ліцензоване системне програмне забезпечення, забороняється також використовувати не атестоване програмне забезпечення. Причому атестоване програмне забезпечення дозволяється використовувати при відповідності вимогам по інформаційній безпеці, після обчислення контрольних значень, із занесенням до протоколу атестації.

По оцінках фахівців, показник шахрайства з платіжними картками і утрат від безповоротних кредитам по них, практично всіх банків-емітентів України, у 2010 році досяг 40 млн. грн. Якщо припустити, що рівень шахрайства однаковий по всім 2 млн. карткам, емітованим в Україні, виходить, що на одну картку приходилося 20 грн. утрат. Відповідно, при емісії в Радомишльському АППБ «Аваль» 32 тис. пластикових карт шахраї відбирають 640 тис. грн. 

Обчисливши показники сукупних доходів і витрат (формули 3.2, 3.3) одержуємо, що:

 

D = 2150,4 млн. грн.,

 P = 1255,0 млн. грн.

 

Таким чином, загальний прибуток від використання пластикових карт Радомишльський АППБ «Аваль» у 2011 році склав 895,4 тис. грн. чи з розрахунку 28 грн. на одну картку. 

Рівень рентабельності (економічна ефективність) R від використання пластикових карток у Радомишльський АППБ «Аваль» у 2010 році склав 71%, що є дуже високим показником. 

Грамотний менеджмент, маркетинг, информатизационная й інноваційна політика керівництва банку дозволили досягти високого рівня рентабельності «карткового бізнесу» у банку, що створює позитивні передумови для подальшого його розвитку і підвищення загального рівня прибутковості Радомишльський АППБ «Аваль». 

 

 

Останнім часом досить розповсюдженої стала ситуація, коли підприємство виплачує заробітну плату своїм працівникам шляхом перерахування коштів на спеціальний картковий рахунок, власник якого має можливість одержати свою зарплату в будь-який час. Чи дійсно це так вигідно і що здобувають від упровадження зарплатних проектів банк, працівник і роботодавець?