Змістовний модуль 1

5. Оформлення документів і вжиття заходів за результатами перевірок.

 

1.  Надра − це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. 

Надра надаються у користування для: 

1)геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; 

2)видобування корисних копалин; 

3)будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; 

4)створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); 

5)задоволення інших потреб. 

Надра надаються у постійне (без заздалегідь встановленого терміну) або тимчасове користування. Тимчасове користування надрами може бути короткотерміновим (до п'яти років) і довготерміновим (до двадцяти років

Користувачі надр мають право: 

1) здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу; 

2) розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу; 

3) здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини; 

4) на першочергове продовження терміну тимчасового користування надрами. 

Користувачі надр зобов'язані: 

1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 

2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 

3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 

4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 

5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України. 

 

2. Державний нагляд і контроль за використанням  й охороною надр. Завданням державного геологічного контролю є перевірка забезпечення ефективного, екологобезпечного повного і комплексного використання ресурсів надр та, зокрема, дотримання умов надання спеціальних дозволів на право користування ділянкою надр для геологічного вивчення та видобування корисних копалин.

В останні роки в Україні фіксуються численні випадки самовільного, несанкціонованого використання надр та інші порушення законодавства в цій сфері. Частина суб’єктів підприємницької діяльності, насамперед тих, що видобувають місцеві види корисних копалин – будівельний камінь, пісок, глини і суглинки, пиляний камінь тощо, працюють без відповідних спеціальних дозволів. Такі випадки стосуються також вугілля, нафти, бурштину. Це посилює вимоги як до органів геологічного контролю, так і Держгірпромнагляду та Державної екологічної інспекції щодо запобігання і припинення протиправної діяльності.

 

3. Здійснення державного нагляду за охороною надр при розробці родовищ мінеральних підземних вод. Відповідно до вимог Кодексу України про надра, Водного кодексу України, а також положення про державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду  головними завданнями нагляду за правильністю розробки родовищ мінеральних вод і охорони є виконання всіма підприємствами, організаціями, установами та фізичними особами, які проводять розробку родовищ мінеральних вод, вимог з їх раціонального використання, проведення заходів з їх охорони від псування і передчасного виснаження.

Здійснення державного нагляду за охороною надр при розробці родовищ прісних підземних вод. Головним завданням нагляду за геологічним вивченням родовищ прісних підземних вод, їх розробкою і охороною є забезпечення всіма підприємствами, організаціями, установами і фізичними особами вимог з раціонального використання родовищ прісних підземних вод, а також виконання заходів щодо їх охорони.

Нагляд у цій галузі ведеться: на всіх стадіях вивчення та експлуатації родовищ прісних підземних вод; при узгодженні проектів дослідно-промислової розробки та планів робіт на рік; при узгодженні спеціальних дозволів на користування надрами; при узгодженні правил технічної експлуатації родовищ підземних вод; при контролі за дотриманням надрокористувачами встановлених режимів у зонах санітарної охорони.

 

4.   Здійснення державного нагляду за охороною надр при використанні і переробці мінеральної сировини. Головними завданнями державного гірничого нагляду з охорони надр в розглянутій сфері є здійснення нагляду за дотриманням вимог законодавчих та інших нормативних актів при переробці мінеральної сировини.

Для рішення цих завдань і з метою забезпечення раціонального використання мінеральних ресурсів при їх переробці органи державного нагляду виконують наступні функції:

а) погоджують:

- завдання на проектування і проектні рішення на будівництво підприємств і об'єктів з переробки мінеральної сировини;

- правила, інструкції і стандарти, що містять норми і вимоги, що стосуються вилучення корисних копалин при переробці мінеральних ресурсів;

- проекти на проведення дослідно-промислових іспитів з метою удосконалення технології переробки мінеральної сировини;

- спеціальні проекти на розробку породних відвалів і відвалів некондиційних руд шахт, кар'єрів, гідровідвалів збагачувальних фабрик, золовідвалів ТЕЦ, а також шлаків металургійних підприємств;

- щорічні плани розвитку гірничих робіт підприємств у частині переробки і комплексного використання мінеральної сировини;

б) перевіряють:

- дотримання правил і технологій переробки мінеральної сировини з метою забезпечення більш повного вилучення корисних компонентів і поліпшення якості кінцевої продукції;

- проекти діючих підприємств у частині наявності