Оцінка діяльності Національного банку України

- здійснення за рішенням Правління Національного банку України операцій щодо розміщення коштовних металів на рахунки і вклади в іноземних банках та проведення інших операцій з коштовними металами відповідно до міжнародної банківської практики;

- підготовка пропозицій Національному банку України про надання комерційним банкам ліцензій на здійснення операцій з коштовними металами та камінням;

- у межах виділених Національним банком України коштів здійснення розра-хунків із підприємствами, установами, організаціями за придбані або реалізовані коштовні метали, каміння тощо;

- передача заводам для афінажу і перероблення брухту коштовних металів і забез-печення повернення до Державної скарбниці зливків цих металів після афінажу;

- розроблення проектів закупівельних і відпускних цін на коштовні метали та каміння.

Регулювання НБУ поточних валютних операцій

Валютними операціями називають певні банківські й фінансові операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності. До валютних операцій належать:

- використання валютних цінностей як засобу платежу;

- вивезення, ввезення, пересилання й переказування валютних цінностей;

- отримання і надання кредитів;

- нарахування відсотків, дивідендів;

- залучення інвестицій;

- придбання цінних паперів;

- інші операції, здійснення яких відбувається тільки за умови отримання відповід-них ліцензій чи дозволу НБУ.

Відповідно до світової практики операції з іноземною валютою та цінними паперами в іноземній валюті поділяються на: поточні валютні операції; операції, пов’язані з рухом капіталу. Поточні валютні операції, своєю чергою, поділяються на: торговельні; неторговельні.

Відповідно до законодавства України до поточних торговельних валютних операцій в Україні належать:

- розрахунки між юридичними особами-резидентами і юридичними особами-нерезидентами під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності, зокрема кредитування експортно-імпортних операцій на термін не більше 90 днів;

- розрахунки в межах торговельного обороту, що здійснюються на території України в іноземній валюті за наявності індивідуальної ліцензії НБУ чи у грошовій одиниці України за умови, що хоча б однією зі сторін є нерезидент;

- операції на міжбанківському валютному ринку України;

оплата фізичними особами товарів (робіт, послуг) із використанням пластикових карток і чеків та ін.

Поточні неторговельні валютні операції – операції, не пов’язані з комер-ційною діяльністю підприємств, організацій, громадян, експортом та імпортом товарів (послуг), а також рухом капіталу.

Ці операції здійснюються уповноваженими банками як для фізичних осіб-резидентів і нерезидентів, так і для юридичних осіб-резидентів і нерезидентів.

До основних поточних неторговельних операцій належать:

- операції з обміну іноземної валюти;

- виплата фізичним особам готівкової іноземної валюти;

- переказ коштів в іноземній валюті за межі України неторговельного характеру;

- операції з відкриття й ведення рахунків в іноземній валюті фізичних осіб та ін.

Основними напрямками валютного регулювання і контролю поточних валютних операцій є:

- визначення відповідності валютних операцій, що здійснюються резидентами і – нерезидентами, чинному законодавству, а також наявність необхідних для них ліцензій і дозволів;

- перевірка виконання резидентами зобов’язань в іноземній валюті перед державою, а також зобов’язань щодо продажу іноземної валюти на внутрішньому ринку України;

- перевірка обґрунтованості здійснення платежів в іноземній валюті;

- перевірка повноти та об’єктивності обліку й звітності за валютними операціями, а також за операціями нерезидентів у національній валюті України.

За відсутності відповідного закону Національний банк України своїми нормативними актами встановив, що до валютних операцій, пов'язаних із рухом капіталу, належать:

- здійснення прямих інвестицій у вигляді валютних цінностей нерезиден-тами в Україну або резидентами за кордон, включаючи участь в акціонерному капіталі, реінвестування доходів, інші форми довгострокового (на термін понад 1 рік) і короткострокового (на термін не більше 1 року) вкладення капіталу, пов’язані з набуттям контролю над підприємствами чи компаніями або придбан-

ня права власності на будівлі, споруди, природні ресурси та інше нерухоме майно;

- здійснення портфельних інвестицій нерезидентами в Україну або резидентами за кордон;

- розміщення резидентами валютних цінностей на рахунках і вкладах за межами України;

- одержання резидентами фінансових кредитів од іноземних міжнародних фінансових організацій та інших кредиторів.

Враховуючи таку класифікацію операцій, пов’язаних із рухом капіталу, загалом їх валютне регулювання можна розмежувати на регулювання експорту та імпорту капіталу (приплив капіталу з-за кордону). В Україні більшість операцій, пов’язаних із рухом капіталу, підпадає під режим валютного контролю, розповсюдженими формами якого в нашій країні є ліцензування та реєстрація (табл. 7. 2).

Національний банк здійснює реєстрацію всіх кредитів в іноземній валюті, що їх резиденти отримують від нерезидентів, і видає резидентам реєстраційні свідоцтва встановленої форми. При цьому резидент-позичальник повинен отримати реєстраційне свідоцтво після підписання кредитної угоди з банком-кредитором, але до фактичного отримання коштів за кредитом. Такий порядок передбачає отримання інвестором конкретного документа – реєстраційного свідоцтва, що є своєрідним офіційним підтвердженням правомірності надання іноземного кредиту.

 

Таблиця 2

Форми валютного контролю за операціями, пов’язаними з рухом капіталу, що застосовуються в Україні

 

Отже, в нашій державі діє досить ліберальний і сприятливий (під кутом зору валютного регулювання) клімат щодо залучення іноземних інвестицій та кредитів