Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Русь – Україна у ХІІ – ХVІ ст. Формування козацтва та Запорозької Січі

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
33
Мова: 
Українська
Оцінка: 

зрозумілому широкому загалу простих людей. Передмову до книги написав сам В.-К.Острозький. Князю належить особлива роль у полемічній і збройній боротьбі, що розгорнулася наприкінці ХVІ ст. між православними і уніатами. Але на цей період майже уся родина Острозьких покинула табір православних. Помер Василь-Костянтин Костянтинович Острозький у лютому 1608 року і похований в Острозі, у Богоявленському замковому храмі.

 
2.3 Виникнення українського козацтва та Запорозької Січі
 
Перші згадки про козаків. Козацтво – явище міжнародного характеру
 
Слово “козак” – тюркського походження; вперше воно зафіксоване у “Таємній історії монголів” 1240 р., пізніше – в арабсько-половецькому словнику 1245 р. У половецькому словнику 1303 р. це слово означає “страж” або “вартовий”. Потрапивши на слов’янський ґрунт, воно пустило міцні корені і стало вживатися для означення окремого соціального стану людей, вільних від кріпацтва, які поруч із господарським заняттям, боронили землю від іноземних завойовників.
Козацтво як історичний феномен існувало у багатьох народів, землі яких знаходилися у пограничних (прикордонних) цивілізаційних зонах. Так, у Росії сформувалося козацтво Донське, Терське, Яїцьке та ін.; у південних слов’ян – ускоки й гайдуки; аналоги козацтва були у румунів, угорців та ін.
Основними функціями козацьких суспільств на пограниччі були виробничо-трудовадіяльність (вільна праця на вільних землях, освоєння і колонізація степових просторів, розвиток тут різних ремесел, промислів і торгівлі, хуторів і зимівників тощо) та військово-оборонна (захист і оборона від агресії сусідніх народів).
Унікальність українського козацтва полягає у тому, що воно взяло на свої плечі ще й державотворчі функції, виступило провідною й організуючою силою у здійсненні найважливіших національних політичних завдань.
 
Причини виникнення і походження українського козацтва
 
З посиленням татарської загрози у 2-й половині ХV ст. у документах і свідченнях сучасників все частіше зустрічаються згадки про про українських козаків. Відзначення на початку 1990-х років 500-річчя українського козацтва пов’язане із записами про них у ”Хроніці польській” М.Бєльського за 1489 р. та у листі Великого литовського князя Олександра до кримського хана Менглі-Гірея у 1492 р. Напевне, вже тоді козаки здійснювали походи на татарські володіння. Можна також стверджувати, що коріння українського козацтва сягають значно глибших часів, але як окрема суспільна верства, воно формується лише у ХVІ ст.
Поява українського козацтва може бути пов'язана ізтакими основними чинниками, як природним прагненням людей до особистої господарської, політичної і духовної свободи та необхідністю захисту цієї свободи від зазіхань ворогів.
В умовах втрати державності і загрози національного поневолення найважливішого значення у генезі українського козацтва набули фактори національно-релігійні та політичні.
Отже, головними причинами виникнення козацтва були соціально-економічні та військово-політичні.
Соціально-економічні: нестача власної орної землі і наявність багатих земель на півдні та можливість їх освоєння зі зброєю в руках; зростання експлуатації, кріпацтва, податків тощо.
Військово-політичні: ліквідація автономії українських земель, розширення привілеїв шляхти, наступ католицизму, необхідність захисту від кримських татар і т. п.
Загалом проблема появи та формування українського козацтва дискусійна. Основні концепціїпоходження українських козаків:
1) етнічні (від певної етнічної групи чи народу: від скіфів, сарматів, хазар, чорних клобуків, черкесів, татар тощо);
2) соціально-історичні (переселення і втечі селян та міщан, необхідність захисту прикордоння, антифеодальні виступи, соціальний і національно-релігійний протест і т. п.).
Козацтво формувалося з різних верств населення: із селян; із частини міського населення, а також із представників знаті, зокрема тих, які не отримали шляхетських прав. Отже, серед козаків, крім селян і міщан, були шляхтичі, бояри, пани і навіть князі, для яких “ходіння у козацтво” сприймалося як почесний обов’язок оборони християнського світу від турецько-татарської загрози. У ХVІІ – ХVІІІ ст. основним джерелом поповнення козацтва стали селяни-втікачі та інші соціальні низи.
У перший період свого існування козаки не мали чіткої суспільної й військової організації. Козакували групами – ватагами на чолі з отаманом. З метою кращої оборони від ворогів, запорожці будували укріплення – січі, зроблені з рублених або січених колод. Звідси назва об’єднання – Запорозька Січ, що сформувалася як козацька християнська республіка у 2-й половині XVI ст.
 
Перші організатори козаччини
 
Семен Полозович (Полоз Русак)– київський ключник, у 1508 р. здобув перемогу над татарськими загонами; у 1520-х рр. разом з чорнобильським намісником Криштофом Кмітичем контролював дніпровські переправи, неодноразово вербував козацькі загони для походів у пониззя Дніпра.
Костянтин Острозький (бл. 1460–1530) – український князь, брацлавський і луцький староста, київський воєвода, Великий гетьман Литовський; у перших десятиліттях ХVІ ст. успішно воював проти татар і Московського царства; у 1512 р. розгромив велике ханське військо під Вишневцем на Волині, у 1527 р. – на р. Ольшаниці (Білоцерківщина).
Предслав Лянскоронський (Ляндскоронський), р.н. невід. – 1531,канівський і хмільницький староста, згодом київський воєвода; у 1512 р. разом із К.Острозьким відбивав напади крим. татар; у 1516 р. здійснив похід на Очаків і Білгород; у 1528 р. знову на Очаків; прославлений у легендах як перший запорозький гетьман.
Остафій Дашкович (Дашкевич), р.н. невід.–1535,канівський і черкаський староста, організатор козаччини і військових походів у 1514–1535 рр.; у 1533 р. на польському сеймі виступив з проектом організації регулярної прикордонної служби.
Фото Капча