Ринкова пропозиція: витрати виробництва

 

В даному розділі аналізується, як витрати виробництва залежать від кількості продукції, яку виробляє фірма та від того, скільки часу потрібно підприємству, щоб адаптуватися до змін поза межами фірми.

Аналіз витрат виробництва базується на закономірностях процесу виробництва, що були розглянуті в попередній темі. В свою чергу саме дослідження динаміки витрат у зв’язку з обсягами діяльності тісно пов’язане з питаннями оптимізації випуску. Для максимізації прибутку фірма має вибирати ресурси таким чином, щоб забезпечити найнижчий рівень витрат для того випуску, який вона обере як найбільш доцільний.

Дослідження закономірностей поведінки витрат виробництва починається з аналізу змісту економічних витрат, їх взаємозв’язку і відмінностей відносно понять витрат, собівартості, які використовуються при здійсненні бухгалтерського обліку. В даній темі зустрічаються нові терміни, що тісно пов’язані з поняттям альтернативної вартості.

Розуміння цих термінів передбачає, що облікова вартість та альтернативна вартість відносяться до різних типів ділових рішень.

Відповідь на питання про вартість виробництва певного товару не є однозначною. Обліковці фіксують у бухгалтерських документах лише здійснені грошові платежі, враховуючи їх в якості елементів так званих зовнішніх, “бухгалтерських” витрат і включаючи їх у собівартість продукції”. З точки зору економістів, фінансистів підрахунок цих видимих, здійснених витрат теж має велике значення. Але на відміну від обліковців їх не менше цікавлять питання перспективи, тобто використання альтернативних можливостей застосування ресурсів, що задіяні у даному виробництві. Тому поняття економічних витрат є ширшим. Воно передбачає врахування крім зовнішніх (грошових) також внутрішніх (негрошових) витрат, так званих альтернативних.

Таким чином, в центрі уваги при розгляді теми “Витрати виробництва” знаходиться саме категорія економічних витрат. А відповідно до цього одним з основних понять виступає категорія економічного прибутку, а також поняття нормального прибутку, що трактується в мікроекономічній теорії як винагорода підприємця за здійснювані ним функції і включається в склад внутрішніх витрат.

При вивченні змісту витрат необхідно звернути увагу на відмінність між поняттями альтернативних витрат, що передбачають можливості зміни напряму застосування задіяних ресурсів (і тому є зворотніми) і незворотніми витратами.

Це витрати, які вже здійснені і які не можна повернути назад, тому вони не мають впливу на майбутній вибір фірми щодо виробничої політики.

Наступним кроком дослідження витрат виробництва з точки зору окремої фірми є аналіз структури витрат, тобто їх внутрішнього складу. Перш за все мова йде про аналіз сукупних (сумарних) витрат, необхідних для забезпечення випуску в цілому та витрат на одиницю продукції, тобто середніх витрат. Особливе значення має вивчення граничних витрат, які показують зміну в сукупних витратах фірми при зміні випуску на одиницю. Динаміка цих витрат відіграє провідну роль у визначенні точок оптимальності у виробничій діяльності, які будуть розглянуті в наступних темах. Адже відомо, що саме аналіз граничних величин лежить в основі неокласичних моделей поведінки типових фірм в умовах конкуренції. Порівняння граничних витрат з граничним доходом в подальшому дозволить сформулювати правило вибору оптимального випуску конкурентними фірмами.

Розглянуті в попередній темі поняття короткострокового та тривалого періоду виробництва мають суттєве значення для характеристики складу та динаміки витрат. Мова йде про те, що коли хоча б один ресурс, що використовується фірмою, є фіксованим, то і витрати на нього не залежать від обсягу випуску. Тому в короткостроковому періоді аналізується поведінка постійних витрат, рівень яких є фіксованим, та змінних витрат, величина яких безпосередньо пов’язана з рівнем випуску. При цьому слід звернути увагу на тісну залежність динаміки змінних та загальних витрат (тобто суми постійних та змінних витрат) від дії закону спадної віддачі, рівня ефективності виробництва. До того моменту поки ефективність виробництва в короткостроковому періоді зростає, рівень середніх змінних витрат буде знижуватися і навпаки. Так само тісно пов’язана динаміка граничного продукту та граничних витрат.

Рівень постійних витрат на одиницю продукції буде при збільшенні випуску поступово падати, оскільки їх загальна сума залишається незмінною.

Закономірності поведінки витрат в короткостроковому періоді дозволяє більш глибоко засвоїти їх ілюстрація за допомогою графіків динаміки сукупних, середніх та граничних витрат. Ці графіки наведені в тексті лекції. Широко представлені вони і у всіх підручниках з мікроекономіки. І це не випадково. Адже опанування теорією витрат є необхідним моментом підготовки сучасного економіста, як бухгалтера, так і фінансиста, менеджера. Це основа для розуміння сучасного обліку витрат, для формування оптимальної виробничої та цінової політики, визначення оптимальних випусків та розмірів підприємств.

Важливо пам’ятати, що в мікроекономіці ми досліджуємо не просто грошові, а саме економічні витрати. А це, як ми вже згадували, вимагає від економіста постійно тримати в полі зору різноманітні варіанти використання тих самих ресурсів, порівнюючи як грошові затрати на здійснення певних комбінацій факторів виробництва, так і втрати від відмови щодо інших варіантів.

Потрібно зауважити, що можливості маневрування ресурсами, а відповідно і витратами в короткостроковому періоді є дещо звуженими. Наявність фіксованих витрат може зумовити досить високий рівень собівартості продукції та економічних жертв, на які змушене йти підприємство, здійснюючи певні обсяги випуску. Це, як ми побачимо в наступних темах, може спричинити економічні збитки і поставити перед підприємством питання про доцільність скорочення чи припинення випуску.

Аналізуючи графіки витрат,