Ринкова пропозиція: витрати виробництва

Ще один важливий момент – взаємодія кривих середніх та граничних витрат. Тут в центрі аналізу мають бути точки перетину кривих середніх та граничних витрат. Саме вони є критичними і дозволяють в майбутньому сформулювати критерії беззбитковості та доцільності продовження чи припинення виробництва в короткостроковому періоді. Дослідження змісту економічних витрат та їх динаміки необхідне для кращого розуміння проблем високої затратності в економіці України, шляхів її подолання.

Це питання вимагає додаткової самостійної роботи над учбовою та журнальною літературою. При цьому рекомендується звернутися до підручника Основи економічної теорії. /За редакцією С. В. Мочерного – Тернопіль: АТ “ТАРНЕКС”, 1993. -С. 263-285. Тут розкривається механізм обліку витрат на підприємствах в умовах адміністративно-командної економіки. Цей облік грунтувався на підрахунках грошових витрат, що склалися на більшості підприємствах галузі. При цьому методологія врахування альтернативних витрат була для псевдоринкової економіки “чужою” і непотрібною. Важливо зрозуміти, що повноцінний перехід на ринкові принципи господарювання неможливий без докорінного оновлення теорії витрат виробництва і опанування нового погляду економістами-практиками.

 

 

У попередній темі ми розглянули, яким чином фірма здійснює технологічний вибір, який зв’язок існує між обсягами задіяних вхідних факторів та випуском кінцевої продукції. Тепер ми побачимо, яким чином технологія виробництва у поєднанні з цінами на капітал та працю визначає рівень витрат на виробництво.

Ми вже дослідили, що вхідні фактори можуть використовуватися для здійснення однакового випуску в різних комбінаціях. Тобто, може бути вибрана технологія, що передбачає суттєві затрати капіталу та незначний обсяг праці, або навпаки. При цьому провідну роль відіграє корисність, тобто продуктивність, кожного ресурсу.

Але оптимальний вибір ресурсів можливий лише тоді, коли аналіз результативності факторів виробництва доповнюється аналізом затрат на капітал та працю, тобто жертв, на які змушена йти фірма, щоб залучити ці ресурси у своє виробництво.

Ми почнемо з пояснення різниці між обліковими та економічними витратами. А також покажемо різницю між незворотніми та альтернативними витратами.

Після цього ми вияснимо, яким чином технологічний вибір фірми визначає рівень витрат у короткостроковому періоді, коли фірма має можливість змінити лише частину ресурсів. Ми побачимо, чим відрізняється поведінка витрат на використання фіксованих та змінних ресурсів, а також, як самі витрати фірми залежать від рівня випуску продукції.

Економічні витрати та їх якісні особливості.

Альтернативні витрати виробництва.

Незворотні витрати.

Розвиток теорії економічних витрат в постсоціалістичних країнах та в Україні.

Структура економічних витрат.

Зовнішні та внутрішні витрати.

Економічний та бухгалтерський прибуток.

Види економічних витрат.

Динаміка витрат в короткостроковому періоді.

Постійні, змінні та сумарні витрати.

Середні витрати.

Граничні витрати.

Економічні витрати та їх якісні особливості.

Альтернативні витрати виробництва.

Розуміння економічних витрат грунтується на усвідомленні обмеженості ресурсів у виробників та можливості їх застосування для випуску інших товарів та послуг.

Намагаючись випустити якомога більше продукції, щоб отримати вищі прибутки, виробники разом з тим обмежені затратами. Вони пов’язані з тим, що постачальники обмежених ресурсів (капіталу, праці, землі, підприємництва) мають отримати економічний стимул, щоб переорієнтувати бажані виробникові ресурси на його виробництво з тієї сфери, де вони до цього були задіяні. Необхідною умовою при цьому є те, щоб вигода від перепрофілювання ресурсів виявилася вищою, ніж затрати на нього. Іншими словами ця вигода має бути вищою за цінність тих можливостей, які мусять втратити потенційні постачальники ресурсів.

Внаслідок цього виробництво без певних витрат взагалі є неможливим. Будь-яке рішення про виробництво певного економічного блага пов’язане з необхідністю відмови від використання тих самих ресурсів для створення інших благ. Таким чином, в цілому всі витрати є альтернативними (інкримінованими) витратами.

Це добре ілюструє модель лінії виробничих можливостей, з якою ви вже добре знайомі. Згадаймо визначення альтернативних витрат. Це кількість одного товару, виражена в кількості іншого товару, від виробництва якого прийшлося відмовитися заради збільшення випуску першого товару. Але, разом з тим, не забуваймо, що теорія вивчає ефективне виробництво. Тому економічні (або інкриміновані) витрати будь-якого ресурсу, що обраний для виробництва товару, дорівнюють його вартості (цінності) при найкращому з можливих способів його використання.

Незворотні витрати.

Крім загального твердження щодо обмежувальної ролі затрат, виробник змушений підрахувати, чого саме коштує йому виробництво певного товару чи послуги при певних обставинах. Адже далеко не всі видатки, здійснені виробником, являють собою економічні витрати.

Виникає питання: які саме види видатків потрібно приймати до уваги в ході економічних рішень? І які саме затрати впливають на вибір постачальників ресурсів?

Частина видатків, пов’язаних з організацією бізнесу, носить незворотній характер. Наприклад, ресурси вкладені в реєстрацію підприємства, його презентацію, рекламу, в унікальне обладнання не мають альтернативного способу застосування. В тій своїй частині, в якій їх не можна