Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Середовище існування підприємства

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
50
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Вступ
1. Підприємство як суб’єкт господарювання
1.1 Поняття і характерні риси підприємства, основні види його діяльності
1.2 Нормативно-правові основи функціонування підприємств
1.3 Життєвий цикл підприємства
2. Підприємство в системі ринкових відносин
2.1 Організаційно-економічні особливості функціонування різних видів підприємства
2.2 Об’єднання підприємств
3. Середовище існування підприємства
3.1 Внутрішнє середовище
3.2 Зовнішнє середовище
3.3 Роль і місце підприємства в структурному ринковому середовищі
Висновки і пропозиції
Список використаної літератури
Додатки
 
Вступ
 
Перехід до нових для нашої країни ринкових відносин, від соціалістичного господарства до економіки ринково-підприємницького типу, викликав необхідність розробки нової системи управління. Здійснювані в Україні економічні реформи дозволять інтегрувати народне господарство нашої держави у світову економіку та зайняти в ній належне місце лише при виконанні двох головних умов: по-перше, в основу реформ повинні бути покладені принципи і механізми, які панують у світовому економічному співтоваристві; по-друге, при здійсненні реформ повинні бути враховані особливості попереднього розвитку і сучасного стану економіки країни, менталітет і поведінкові характеристики населення тощо.
Умови функціонування підприємств та організацій нині різко змінюються на макро- та мікроекономічному рівні. Навіть в умовах перехідної економіки, не кажучи вже про ринкову, неприйнятними стають жорстке адміністрування, традиційно “соціалістичні” методи планування на перспективу на основі досягнутого рівня та екстраполяційних моделей, орієнтація не на ринкові потреби, а лише на можливості виробництва.
Під впливом процесів реформування економіки в Україні поступово складається нова фінансова система, яка включає в себе різноманітні фінансові відносини, пов’язані з утворенням і використанням грошових ресурсів, а також сукупність фінансових установ країни.
Враховуючи, що за нинішніх умов фінанси розширили межі свого впливу, усе більш актуальним стає завдання розробки методів і прийомів ефективного використання обмежених фінансових ресурсів, інвестування коштів в активи чи проекти, що забезпечують доходи за допустимого ризику.
Завдання управління рухом фінансових ресурсів і фінансових відносин, які виникають між господарюючими суб’єктами виконує фінансовий менеджмент, який являє собою певну систему управління фінансовими ресурсами, яка включає процес розробки цілей управління фінансами підприємства або організації і здійснення впливу на них за допомогою методів, важелів і інструментів фінансового механізму.
Як відомо, до функцій фінансового менеджменту належать планування і прогнозування, організація, регулювання і координування, стимулювання, контроль і аудит. В свою чергу, планування і прогнозування фінансів насамперед пов’язане із прийняттям стратегічних рішень. Дослідження місця і ролі фінансової стратегії розвитку підприємства, проблем її інтеграції у стратегічний набір є завданням цієї роботи.
В Україні теорія і практика стратегічної діяльності та управління нею ще не зайняли належного місця. Очевидно, що в поточний момент більшості керівників підприємств сфера управління уявляється найскладнішою, оскільки керівники будь-якого рівня і профілю працюють довго та завзято, проте це не гарантує ні успіху, ні навіть виживання об’єкта їхнього керівництва.
 
1. Підприємство як суб’єкт господарювання
 
Основною ланкою економіки в ринкових умовах господарювання є підприємства – суб'єкти господарювання. На підприємствах виробляється продукція і надаються послуги, створюються відповідні доходи і накопичення, які є основним джерелом формування як централізованих фондів грошових коштів держави, так і відповідних фондів підприємств.
Відповідно до Господарського кодексу України підприємство – це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної та іншої господарської діяльності.
Підприємство, як правило, є юридичною особою, що визначається відокремленістю його майна, відповідальністю за зобов'язаннями цим майном, наявністю поточного рахунка в банку і діє від свого імені при вирішенні різноманітних питань у вищих посадових органах управління, суду, прокуратури та ін.
Підприємство як суб'єкт господарювання здійснює незаборонені законом держави різні види господарської діяльності, самостійно розпоряджається випущеною продукцією, отриманими від її продажу виручкою і прибутком, що залишаються у нього.
Для здійснення своєї діяльності підприємство формує майно, яке може належати йому на праві власності або повного господарського ведення.
Джерелом формування майна підприємства є грошові та матеріальні внески засновників; доходи, отримані від реалізації продукції та інших видів діяльності; доходи від продажу цінних паперів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; надходження від роздержавлення і приватизації власності, придбання майна інших підприємств і організацій; безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій та громадян; інші не заборонені законодавством джерела.
Конкретні джерела формування статутного капіталу підприємства залежать від організаційно-правової форми його утворення.
У процесі формування статутного капіталу підприємство вступає у відносини з його засновниками – юридичними і фізичними особами з приводу створення статутного доходу.
Статутний капітал використовується на придбання основних фондів і формування оборотних активів у розмірах, необхідних для здійснення нормальної виробничо-фінансової діяльності. У цьому разі підприємство вступає у відносини з постачальниками сировини, матеріалів, основних засобів та ін. Придбані сировина, матеріали і основні засоби використовуються підприємством з метою виробництва нового продукту. Таким чином, початковий статутний капітал інвестується в підприємство з метою створення нового продукту, нової вартості. Створений продукт реалізується за відповідними каналами і відпускними цінами, у результаті чого підприємство отримує виручку.
Якщо виручка, що надходить, перевищує
Фото Капча