Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Шабрування

Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
18
Мова: 
Українська
Оцінка: 

точного шабрування, меншої – для попереднього. Загострення широкої грані шабера (рис. 15, б) здійснюють так само.

 
Процес шабрування
 
Фарби для шабрування. Перед шабруванням виявляють нерівності поверхонь шляхом їх пофарбування, шабрувальна фарба – це суміш машинного масла з блакиттю і рідше з суриком та ультрамарином (синька), які на відміну від блакиті погано змішуються з маслом і нечітко проглядаються на заготовці. Блакить можна замінити сажею, замішаною на суміші автолу з гасом. Фарбу подрібнюють так, щоб між пальцями не залишалося зернин. Потім її насипають у баночку і вливають туди масло. Кількість машинного масла у суміші має бути такою, щоб фарба мала консистенцію пасти, але не рідкої, бо надлишки масла розпливатимуться по контрольній плиті і перевірювана поверхня при накладанні її на плиту вся покриється фарбою.
 
Рис. 16. Фарбування плоскої поверхні перед шабруванням (а), переміщення деталі по плиті (б) і вигляд після цього (в), переміщення плити по деталі (г).
 
Фарбування поверхні. Фарбу наносять на поверхню плити тампоном (рис. 16, а) з чистих льняних ганчірок, складених у кілька шарів. Зручно виконувати фарбування виготовленим з чистого полотна мішечком, в який накладають фарбу (ні в якому разі не слід класти у мішечок суху фарбу й умочати його у масло).
Мішечок і тампони в паузах між фарбуванням кладуть у чистий посуд.
Перед фарбуванням поверхню очищають від стружки і бруду волосяною щіткою, промивають, протирають чистою ганчіркою, а потім обережно накладають її на поверхню плити й повільно пересувають. Для уникнення нерівномірного спрацювання плити слід використовувати всю її поверхню.
Після двох-трьох кругових рухів по плиті (рис. 19, б) деталь обережно знімають. На добре оброблені поверхні фарба лягає рівномірно (рис. 19, в), на погано підготовлені – плямами. У невеликих западинах фарба накопичуватиметься, а в місцях заглибленіших її взагалі не буде. Так виникають білі плями – найзаглибленіші місця, не покриті фарбою, темні плями – менш заглиблені місця, в яких накопичилася фарба, сірі плями – це найбільш виступаючі місця, на які фарба лягає тонким шаром.
 
Рис. 17. Прийоми шабрування плоских деталей, а- «від себе»; б- «на себе».
 
При визначенні нерівностей на поверхнях важких деталей, які не знімаються з місця, пофарбований перевірочний інструмент – плиту (рис. 16, г) або лінійку – переміщують по контрольованих поверхнях.
Легкі деталі при шабруванні встановлюють на слюсарному верстаку, а великі й важкі – на козлах.
Прийоми шабрування. Процес шабрування полягає у поступовому знятті металу з ділянок, де є сірі плями. Правою рукою шабер тримають за рукоятку, а лівою натискують на кінець шабера (рис. 17, а). До оброблюваної поверхні шабер встановлюють під кутом 25... 30°; різальна кромка має знаходитися на пофарбованій поверхні. Метал знімають скоблінням. Робочим ходом при шабруванні є рух вперед, тобто «від себе», а при роботі плоским шабером з відігнутим вниз кінцем – рух назад, тобто «на себе». При холостому ході шабер припіднімають.
Прийом шабрування «від себе» має такі недоліки:
шабер недостатньо стійкий при робочому ході, внаслідок чого стружка неоднакова в перерізі, поверхня виходити, нерівною й рваною;
у кінці кожного руху шабер залишає задирки, які доводиться знімати додатково.
Прийом щабрування «на себе» (рис. 17, б) розроблений Баришниковим. Шабер беруть за середню частину (стержень) обома руками (в обхват) і встановлюють лезо до оброблюваної поверхні під кутом 60... 75°, а не 25... 30°, як при шабруванні «від себе». Верхня частина шабера, що закінчується дерев'яною рукояткою, впирається у плече працюючого. Робочий рух шабера здійснюється «на себе». При такому: методі шабрування значно підвищується якість оброблюваної поверхні, бо повністю виключається «подрібнення», що часто спостерігається при шабруванні «від себе». Це пояснюється тим, що внаслідок збільшення довжини (до 450... 500 мм) шабер при шабруванні «на себе» пружинить, завдяки чому лезо його плавно врізується в метал і плавно виходить із зони різання.
Переваги цього прийому шабрування:
збільшена довжина шабера дозволяє використовувати, крім рук, також і4 плече працюючого, шабер стає стійкішим, крім того, довгий шабер пружинить, тому різальна частина його врізується в метал і виходить з нього плавно: поверхня при цьому виходить рівнішою, без розривів і в кінці штриха не залишається задирок;
прийом шабрування «на себе» в 1, 5... 2 рази продуктивніший за шабрування «від себе».
 
Шабрування прямолінійних і криволінійних поверхонь
 
Шабрування прямолінійних (плоских) поверхонь. Щоб дістати поверхні високої якості, послідовно виконують чорнове, напівчистове і чистове шабрування.
Чорнове шабрування (попереднє) полягає у грубій обробці поверхні – широкими шаберами видаляють сліди й риски попередньої обробки. Спочатку внаслідок недостатньо ретельної підготовки поверхні окремі найбільш виступаючі місця фарбуватимуться густо і на них утворюються великі плями. У цьому разі роблять «розбивку» великих плям: знімають метал із сильнопофарбованих місць, після кожного фарбування напрям руху шабера змінюють. Шабером захоплюють усю пляму, бо на поверхні утворюються задирки. Коли плями розмістяться рівномірно, розбивку завершують і починають збільшувати число плям, шабруючи усі пофарбовані місця, включаючи й слабкопофарбовані. Зробивши чотири-шість плям у квадраті 25 X 25 мм, попереднє шабрування закінчують.
Роботу
Фото Капча