Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Шабрування

Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
18
Мова: 
Українська
Оцінка: 

виконують шабером завширшки 20... 30 мм при довжині робочого ходу 10... 15 мм. Напрям шабера постійно змінюють так, щоб наступний штрих був розміщений під кутом 90° до попереднього.

За один хід шабера знімають шар завтовшки 0, 02... 0, 05 мм. Шабрують доти, поки не зникнуть видимі риски. Якість шабрування перевіряють на фарбу, що наносять на перевірочну плиту. Після накладання й руху плити (або деталі) виявлені виступаючі місця знову шабрують.
Напівчистове (точкове) шабрування полягав у знятті лише сірих, тобто найбільш виступаючих місць, виявлених перевіркою на фарбу. Роботу виконують плоским вузьким (12... 15 мм) шабером при довжині робочого ходу 5... 10 мм; за один хід шабера знімається шар завтовшки 0, 01... 0, 02 мм.
Чистове (завершальне) шабрування (рис. 18) застосовують, щоб виготовити поверхню дуже високої точності. При легкому натискуванні на шабер знімають тонкий (8... 10 мкм) шар. Застосовують шабери завширшки 5... 10мм при довжині робочого ходу 4... 5 мм (дрібні штрихи).
Чистове шабрування застосовують тільки для перевірочних лінійок, перевірочних плит і надзвичайно точних спряжень. Здійснюють його вузькими шаберами і дуже короткими штрихами. Під час холостого ходу інструмент слід припіднімаги над плитою. Останні притирки здійснюють без фарби, виступаючі частини визначають за блиском. Точність цього виду шабрування становить 20... 25 плям у квадраті 25 X 25 мм.
Декоративне шабрування здійснюють так. На оброблену поверхню шабером наносять штрихи, що утворюють на поверхні той чи інший малюнок. Найчастіше застосовують шаховий малюнок, коли на поверхні утворюються ромбики з різним напрямом штрихів. Виконують його за два прийоми: спочатку наносять у шаховому порядку штрихи в одному напрямі, потім у проміжках – штрихи у протилежному напрямі. «Мороз» наводять на робочих і неробочих поверхнях. Створюючи на поверхні штрихи у певному напрямі, декоративне шабрування разом з тим поліпшує умови його змащування, бо в штрихах за рахунок поверхневого натягу краще утримується масло. Зникнення штрихів свідчить пра спрацювання поверхні (при спрацюванні більше З мкм малюнок зникає).
Шабрування поверхонь, розміщених під гострими кутами, – супортів, кареток, консолей, станин та інших частин металообробних верстатів, які є спряженням типу «ластівчин хвіст» – виконують тригранними шаберами.
Перед шабруванням напрямних типу «ластівчин хвіст» (рис. 18) тригранною лінійкою, покритою фарбою, виявляють виступаючі місця.
 
Рис. 18. Шабрування плоских деталей при обробних операціях.
 
Метод трьох плит є досить точним і дає змогу мати правильні плоскі поверхні незалежно від точності наявного перевірочного інструмента. Він полягає в тому, що кожній з трьох однакових за розмірами й масою плит, які попередньо простругали або обпиляли і які пройшли штучне старіння (для зняття внутрішніх напруг), присвоюють порядковий номер і наносять клейма: на першу плиту – № 1, на другу – № 2 і на третю – № 3.
Після вказаної підготовки плити шабрують у такій послідовності:
І перехід – плиту № 1 пришабрують до плити № 2;
II перехід – плиту № 1 пришабрують до плити № 3;
III перехід- плиту № 2 пришабрують до плити № 3;
IV перехід – плиту № 2 пришабрують до плити № 1;
V перехід – плиту № 3 пришабрують до плити № 1;
VI перехід – плиту № 3 пришабрують до плити № 2.
Таке чергування дає змогу після кожної пригонки плити мати точнішу поверхню; у кінці роботи всі три плити будуть абсолютно точними. Шабрування за методом суміщення граней дає точніші поверхні й гарантує їх перпендикулярність до бічних сторін деталі. Цей метод застосовують при шабруванні робочих граней деталей прямокутно-призматичної форми. Пришабрування починають зі взаємної пригонки двох робочих граней (рис. 19, а). Після цього оброблені грані суміщують одну з одною (рис. 19, б). Це суміщення дає змогу одночасно перевірити обидві шабровані поверхні однією й тією самою контрольною плитою. Після завершення цього циклу переходів процес повторюють (рис. 19, в). За цим методом пришабровують грані деталей паралельно одній з її сторін, але при суміщенні користуються не боковими, а паралельними поверхнями, встановивши деталь на другій контрольній плиті, і процес обробки таким чином ведуть між двома контрольними плитами.
 
Рис. 19. Шабрування за методом суміщення граней: а – пригонка двох робочих граней: б – суміщена пригонка; в – повторна пригонка двох робочих граней.
 
Рис. 20. Рамка (а) і контроль (б) за її допомогою якості шабрування.
Точність шабрування й контроль якості.
 
Шабруванням можна досягти високої точності (0, 003... 0, 01 мм) та якості обробки. Якість шабрування визначають за числом плям (точок), які припадають на одиницю обробленої поверхні. Чим більше це число, тим вища точність обробленої поверхні. Для визначення ступеня точності застосовують квадратну рамку 25 х 25 мм (рис. 20, а), яку накладають на пришабрену поверхню й підраховують число плям (рис. 20, б). Для зручності рамку роблять з ручкою.
Шабрування завершують при кількості плям на поверхні 25 X 25 мм: чорнове – 8... 10, напівчистове – 12; чистове – 15, точне – 20, тонке – 25.
Шабрування криволінійних поверхонь, наприклад, підшипників виконують так. На вал або шийку вала, з якою спряжуватиметься підшипник, рівномірно наносять тонкий шар фарби, встановлюють вал у вкладиш підшипника (рис. 21, а) або вкладиш підшипника на шийку вала і легким зусиллям повертають його, після чого вал знімають (рис. 21, б) і шабрують тригранним шабером виступаючі місця (рис. 21, в).
 
Рис. 21. Шабрування криволінійних поверхонь: а – перенесення фарби з вала на підшипник; б -вкладиш зі слідами фарби; в-прийом шабрування; г – шабер-сітка для перевірки кількості плям фарби після шабрування.
 
Шабер нахиляють так, щоб метал знімала середня частина різальної кромки. Правою рукою шабер тримають за рукоятку, ледь обертаючи, а лівою притискають його до оброблюваною поверхні. Шабрування продовжують доти, поки не буде потрібної кількості плям, що визначають шаблоном-сіткою (рис. 21, г).
 
Загострення та доведення тригранних шаберів
 
При загостренні шабер тримають правою рукою за рукоятку, а пальцями лівої руки – за його канавки (жолобки), розміщені на бокових гранях, і плавно, з легким натискуванням, підводять нижню поверхню шабера до абразивного круга (рис. 22, а).
При русі шабера вперед праву руку слід плавно опускати донизу, тоді гострий кінець шабера підніметься вверх. При русі назад праву руку піднімають вверх і гострий кінець шабера опуститься вниз до зіткнення з поверхнею круга. Такі плавні рухи шабером здійснюють кілька разів, створюючи заокруглену поверхню з гострими кромками. Повертаючи шабер другою, а потім третьою гранню, їх загострюють так само, як і першу грань. Щоб уникнути перегрівання різальних кромок шабера при загостренні, їх охолоджують водою.
Шабери доводять на корундових або наждачних брусках, стійко встановлених нерухомо на плиті. Поверхню бруска змащують машинним маслом. Доведення здійснюють при легкому натисканні лівою рукою і похитуванні правою рукою при одночасному русі бокової грані вздовж бруска (рис. 22, б). Інші грані доводять так само.
Шабер, призначений для шабрування поверхні високої точності, доводять на чавунній плиті із застосуванням наждачного порошку, розведеного у машинному маслі. Показником правильного доведення е гладенька поверхня різальних кромок і відповідно їх гострота.
 
Рис. 22. Загострення на крузі (а) і доведення на бруску (б) тригранного шабера: с – зазор не більше 3 мм.
Фото Капча