Що треба знати батькам про вплив медійних засобів на особистість дитини (методичні рекомендації)

Постановка проблеми. У сучасності кожен має доступ до необмеженої кількості інформації. Інформація не завжди є системними знаннями, що спрямовують розвиток людства. Зрозуміло, що інформаційний загал не виникає самостійно – його творять люди з різною метою; інколи для того, щоб вплинути на загал, відволікти його увагу від сутності якогось явища тощо, змусити до чогось, творити із людей споживачів. Інформаційні потоки доволі часто створюються не заради людей, формування духовності й моральності, а задля особистих корисливих інтересів тих, хто їх замовляє. Інформація доходить до споживачів через мас-медіа, можливості яких постійно розширюються. Сьогодні вже звичними є різноманітні інформаційні технології, такі, як Інтернет, DVD, комп’ютерна мережа. З одного боку, це дає унікальні потенційні можливості для підвищення загальнокультурного та освітнього рівня особистості, для обміну інформацією, «віртуального» знайомства з різними країнами, культурами, бібліотеками, музеями, створює реальні умови для самоосвіти та самовиховання, підвищення кваліфікації, розширення світогляду, розвитку самостійного критичного мислення, творчих здібностей. Водночас педагоги не лише України, а й усього світу застерігають родини від неоднозначного впливу засобів медіа, інформаційних технологій на формування особистості дитини.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ґрунтовний аналіз проблем технократичної цивілізації здійснено в роботах Э. Фромма, інформаційного суспільства – у працях М. Кастельса, И. Валерстайна, С. Грофа, Э. Ласло, П. Рассела та інших. Засадничі принципи медіаосвіти, її вплив на розвиток суспільства й особи визначено М. Маклюєном; проблеми історії, теорії і методики медіаосвіти, дію мас-медіа на культуру суспільства й людини висвітлювали у своїх працях А. Федоров, І. Медведєва, Т. Шилова, І. Фомічова, О. Юдіна, Л. Найдьонова та інші; негативний вплив Інтернет-залежності на становлення дітей і підлітків розкрито Т. Ісаковою.
Мета дослідження – аналіз впливу мас-медіа, засобів інформаційно-комунікаційних технологій на розвиток культури сучасної української сім'ї; визначення діяльності із посилення позитивного впливу на свідомість дитини Інтернету, ТБ, комп'ютера.
Виклад основного матеріалу. Наприкінці ХХ століття відбулась інформаційна революція, почалася реконструкція суспільних відносин щодо створення мережевого суспільства, що дало поштовх до створення нової культури – культури реальної віртуальності. Про це свідчать такі факти: більше 2, 4 млрд. людей на нашій планеті є користувачами мережі Інтернет; 1, 5 млрд. людей зареєстровано в соціальних мережах. Інтернет отримав поширення в США, країнах Європи та Азії. Досить сказати, що 57% дорослих жителів Росії, 85% США, країн Євросоюзу є користувачами мережі. 51% дорослих України систематично користуються послугами «світової павутини». За даними Лабораторії Касперського на одну українську родину в 2012 році припадало в середньому 3, 1 персональних електронних прилади з Інтернет-доступом і можливістю зберігання великого об’єму інформації (найвищий показник у світі в Саудівській Аравії – 4, 3 таких прилади). При цьому 23, 4% респондентів зазначили, що в них є два й більше настільних комп’ютери, 10, 3% – володіють двома й більше ноутбуками, власниками смартфонів виявилися трохи менше половини опитаних – 44, 7%, планшету – майже кожний десятий [11]. Переважна більшість молодих українців не уявляє свого життя без цих досягнень інформаційного суспільства. На запитання “Чи змогли б Ви прожити без мобільного телефону та Інтернету? ” 80, 2% і 72, 3% респондентів відповідно відповіли “Ні” або “Швидше, ні” [8].
Важливим сучасним показником мережевого суспільства є мас-медіа. На межі тисячоліть активно почали використовувати поняття «медіасоціалізація», яким позначають процес розвитку особистості під впливом медіа (кіно, телебачення, Інтернет). Саме з медіа дитина сьогодні має змогу отримувати інформацію про світ дорослих, зразки міжособистісного спілкування, норми соціальної поведінки. Статистичні дані свідчать, що 9 із 10 дітей віком від 8 до 15 років в мережі стикалися з порнографією; близько 17% регулярно зазирають на заборонені сайти; приблизно 5, 5% готові використати побачене [13].
Проблеми, з якими стикається родина у процесі взаємодії з медіа, виокремлюємо у дві підгрупи; перша – це вплив медіа на процес виховання дітей і підлітків, а друга стосується дії цих засобів на фізичний стан дитини.
Коли батьки замислюються про виховний вплив медіа на дитину, у них часто виникає низка запитань: наскільки зміст того, що ми бачимо й чуємо, сприяє розвитку культури сім’ї і культури взагалі, духовності її членів? ; наскільки позитивним є вплив сучасних інформаційно-комунікаційних засобів на масову свідомість дітей дошкільного та шкільного віку? ; чи не заміщує це спілкування між членами родини? ; чи не сприяють нові технології посиленню відокремленості її членів? ; чи не підмінюють вони собою книгу? ; чи не слабшає в міру занурення членів родини в комп’ютерний світ їх зв'язок із реальністю? ; чи не сприяють сцени відеонасилля посиленню агресивності підлітків? тощо.
Батькам потрібно розуміти, що інформація, отримувана дитиною з екрана, має надзвичайну силу навіювання та наслідування, тому часте використання мас-медіа вносить зміни в систему її цінностей, оскільки