Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Шляхи покращення договірних відносин суб’єктів комерційної діяльності в ринкових умовах

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
48
Мова: 
Українська
Оцінка: 

договору не досліджувалось економічними науками. Розробка теоретичних проблем договірних зобов’язань і прав в бухгалтерському обліку вітчизняними науковцями за окремими винятками не здійснювалась, тому існуючі практичні рекомендації є недосконалими. В світовій обліковій теорії і практиці також не має однозначної думки та розроблених методик щодо даної проблеми. З цієї причини: 1) допускається плутанина в тлумаченні поняття договору з його формою або зобов’язаннями та правами, що випливають з договорів; 2) процеси постачання і реалізації розглядаються як однорідні явища без врахування умов угод і договорів; 3) поняття договору за кордоном і у вітчизняному праві є різними, тому іноземні облікові методики не враховують даний факт та непридатні для умов господарювання в Україні; 4) існуюче розуміння та розкриття змісту правового аспекту бухгалтерського обліку не відповідає сучасним умовам господарювання та негативно впливає на ставлення бухгалтерів до таких фактів господарської діяльності, як договори.

Сучасна практика виявлення доходу від реалізації базується на методі нарахування, але це не означає повне врахування юридичних критеріїв. Так, поставку продукції за договором необхідно вважати реалізацією, якщо відповідним нормативним актом, що регулює даний вид зобов’язань, або договором передбачено перехід права власності. Метод нарахування узгоджується з цивільним законодавством тільки у випадках укладання підприємствами реальних угод, якщо вони не містять додаткових умов щодо переходу права власності. Сплата авансу однією з сторін угоди не пов’язується цивільним законодавством з переходом права власності. Тому якщо в договорі не передбачено, що аванс надає право власності на відповідну частку товарів чи послуг, він не представляє собою дію, що призвела до збільшення доходу. В такому випадку метод нарахувань, що використовується у фінансовому і податковому обліку суперечить цивільному законодавству.
Масове застосування договору як універсальної форми планування господарської діяльності та його використання як інструменту переміщення матеріальних і фінансових ресурсів свідчить про важливу роль юридичних фактів в господарських процесах підприємств. Вони обумовлюють і виступають формою відносин власності, розподілу, обміну і споживання, передбачають взаємні права і обов’язки суб’єктів цих відносин. В бухгалтерському обліку відносини власності потрібно розглядати через систему фактів господарського життя, що в динаміці представляють собою господарські процеси. Останні породжують господарську інформацію, під якою в даному випадку розуміють дані про юридичні та економічні відносини, що виникають на підприємстві і які обумовлюють зміст бухгалтерського обліку.
Взаємини між підприємцями, які оформлені договірними відносинами, характеризують партнерські зв‘язки. Форму партнерських зв‘язків завжди пропонує один з партнерів, а конкретна форма таких зв‘язків залежить від специфічних особливостей даного бізнесу.
Сутнісно-змістова характеристика окремих форм співробітництва:
Виробнича кооперація – здійснення замкнутого виробничого циклу, готового до споживання продукту всіма партнерами спільно.
Проектне фінансування – форма підприємницького співробітництва, за якої:
- один з партнерів зобов‘язується фінансувати реалізацію підприємницького проекту іншого партнера;
- партнер-розробник пропонує іншому партнерові здійснювати практичну його реалізацію і зобов‘язується фінансувати всі необхідні роботи.
Управління за контрактом – форма партнерських зв‘язків, здійснюваних через передачу одним підприємцем іншому “ноу-хау” управлінського характеру і забезпечення інвестування процесу практичного його використання; за своєю сутністю її можна вважати експортом управлінських послуг.
Підрядне виробництво – характеризує форму юридично оформлених взаємин між підприємцями, відповідно до якої один з них здійснює цільове виробництво продукції за прямою вказівкою іншого.
Спільне підприємництво – означає функціонування організаційного утворення, статутний фонд якого формується за рахунок пайових внесків партнерів-засновників, котрі уособлюють різні форми власності, або один з них є іноземною фізичною чи юридичною особою.
Бартерні операції – форма реалізації укладеної угоди в натуральній формі згідно з попередньо узгодженою номенклатурою обмінюваних товарів, а також узгодженими строками взаємних поставок продукції.
Зустрічна поставка – є різновидом бартеру, але передбачає дещо інші умови виконання. Партнери визначають, який товар має бути поставлений, а конкретний асортимент визначається згодом і оформляється у вигляді додатку до договору.
Комерційна тріангуляція – полягає в тому, що до бартерних операцій залучається ще й третій партнер, якщо цього потребує пошук необхідного товару.
Звичайна угода – це загальновизнана універсальна угода про купівлю-продаж, за якої партнерські взаємини оформляються у вигляді договору поставки певного товару.
Форвардні угоди – є документально оформленими договірними взаємовідносинами, що потребують термінової практичної реалізації.
Угоди про передачу інформації у вигляді “ноу-хау” реалізуються обов‘язково за певну матеріальну винагороду, умови і розміри якої визначаються цими угодами.
Угоди про встановлення прямих зв‘язків – партнерські зв‘язки суб‘єктів господарювання, що базуються на безпосередній співпраці в конкретній сфері діяльності.
Угоди про експорт – це юридично оформлені договірні відносини, спрямовані на поставку конкурентоспроможної продукції конкретним споживачам в інших країнах.
Угоди про реекспорт характеризують виробничо-економічні відносини, що передбачають купівлю тим чи іншим партнером відповідних видів товарів за кордоном з метою наступної їх поставки партнерам з третьої країни.
Угоди про імпорт товарів – форма партнерських зв‘язків для організації завезення потрібних товарів з іншої країни.
Факторинг – відображає фінансово-економічні взаємовідносини між підприємцями і так званими фактор-фірмами (найчастіше з банками), які за певну винагороду беруть на себе організацію одержання дебіторської заборгованості суб‘єктами господарювання з боку інших фірм, або просто купують у них документи, що дають право вимагати у боржників сплати боргу.
Комерційний трансферт – застосовується у
Фото Капча