Шляхи удосконалення обліку виробничих запасів

 

Вступ

Розділ 1. Поняття, сутність та класифікація запасів

1.1 Поняття «запаси» як активи

1.2 Класифікація виробничих запасів

1.3 Нормативно – правова база обліку виробничих запасів

Розділ 2. Облік надходження та наявності виробничих запасів

2.1 Організація обліку виробничих запасів на підприємстві, та їх зміст

2.2 Облік наявності виробничих запасів

Розділ 3. Шляхи удосконалення обліку виробничих запасів

3.1 Облік виробничих запасів за МСФЗ

3.2 Удосконалення обліку виробничих запасів

Висновки

Список використаних джерел

 

 

Актуальність даної теми полягає в тому, що однією з обов’язкових умов існування процесу виробництва є забезпечення його предметами праці, сировиною, матеріалами, паливом та інших запасів, за допомогою яких здійснюється виробництво продукції, тому контроль за їх збереженням і раціональним використанням в процесі виробництва, а також правильність ведення їх обліку має важливе значення.

Метою курсової роботи є дослідження обліку наявності та надходження виробничих запасів на підприємстві та ефективність їх використання.

Об’єктом дослідження є виробничі запаси на ВАТ ТКШЗ.

Предметом дослідження є первісне визнання, аналітичний та синтетичний облік надходження та наявності виробничих запасів, шляхи щодо вдосконалення їх обліку на даному підприємстві.

Завданнями курсової роботи є розкриття змісту виробничих запасів, їх класифікації, ознайомлення з особливостями їх аналітичного та синтетичного обліку на підприємстві.

 

 

 

Відмінною особливістю виробничих запасів є їх однократне використання в процесі виробництва, перенесення всієї вартості на собівартість виготовленої продукції, тому контроль за їх збереженням і раціональним використанням має важливе значення.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності регламентуються П (с) БО №9 «Запаси».

До запасів відносять предмети праці, які призначені для використання у виробництві, для виготовлення продукції та господарських потреб, придбані для подальшого перепродажу, або використовуються для обслуговування виробництва, виконання робіт, послуг і потреб управління.

Відповідно до П (с) БО 9 запаси – це активи, які:

утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності;

перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством. [1]

Запаси включають:

- сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

- незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу;

- готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

- товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

- малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року.

Для промислових підприємств характерною особливістю є висока питома вага у загальній структурі запасів таких цінностей, які призначені для процесу виробництва.

Специфічною особливістю запасів є те, що вони у процесі виробництва використовуються повністю і тому для кожного нового процесу виробництва їх потрібно заміняти новими.

У собівартості промислових підприємств питома вага витрат матеріалів складає біля 50%, а в деяких галузях 80-85%. Тому питанням обліку виробничих запасів приділяється велика увага. Бухгалтерський облік призваний забезпечити постійний контроль за своєчасним і повним надходженням і оприбуткуванням запасів на складах підприємства.

В навчально – методичному посібнику Ловінська Л. Г використано таке визначення «Виробничі запаси – це запаси засобів виробництва, які знаходяться на складах суб'єктів господарювання та потрібні для забезпечення безперервного виробничого процесу, це лише ті предмети праці, які ще не приймають участь у процесі виробництва і зберігають свою натурально-речову форму».

Виробничі запаси – це матеріальні цінності, які використовуються у процесі виробничої діяльності як предмети праці і споживаються протягом одного виробничого циклу, після завершення якого цілком переносять свою вартість на собівартість виготовленого продукту. – за Сопко В. «Бухгалтерький облік».

Виробничі запаси – це придбані або самостійно виготовлені запаси, які підлягають подальшій переробці на підприємстві або утримуються для іншого споживання в ході нормального операційного циклу. – за Грабова Н. М « Бузгалтерський облік в галузях народного господарства».

Запаси виробництва поділяються на такі групи:

сировина, основні і допоміжні матеріали;

купівельні напівфабрикати;

незавершене виробництво, малоцінні та швидкозношувані предмети;

молодняк тварин і тварини на відгодівлі.

Сировина і матеріали – це предмети праці, з яких виготовляють продукцію, вона утворюють матеріальну (речовинну) основу продукції.

Поділ матеріалів на основні та допоміжні має умовний характер і часто залежить лише від кількості матеріалу, використаного на виробництво різних видів продукції. До групи допоміжних матеріалів у зв'язку