Шляхи удосконалення обліку виробничих запасів

Паливо виділяють в окрему групу з причини його великого економічного значення та специфіки споживання. Паливо поділяють на технологічне (для технологічних потреб, коли воно використовується безпосередньо у технологічному процесі і зумовлює зміни матеріалів) ; моторне (для енергетичних потреб, коли паливо сприяє виробітку теплової енергії) і господарське (для опалення). Запасні частини служать для ремонту і заміни спрацьованих деталей машин та обладнання.

Незавершене виробництво виступає у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів.

Напівфабрикати – це сировина і матеріали, які пройшли певні стадії обробки, але ще не готовою продукцією. У виготовленні продукції вони виконують таку ж роль, як і основні матеріали, тобто утворюють її матеріальну основу. Зворотні відходи виробництва – це залишки, що утворились у процесі переробки сировини і матеріалів та які повністю або частково втратили споживчі якості (тирса, стружка тощо).

Можливо, це викликано тим, що поділ запасів на сировину, матеріали, паливо тощо умовний, навіть в межах одного підприємства те, що вчора було придбано як товар, завтра може стати сировиною, або матеріалами, і навпаки, будівельні матеріали можуть стати паливом, а паливо – сировиною і т. д. це тим більш ймовірно, чим більше видів діяльності проводить підприємство, або в ситуації, коли одне підприємство здійснює поставку запасів іншому. Тим більше, один і той же вид запасу може бути одночасно і матеріалом і паливом. У цьому випадку їх відносять до тих або інших видів запасів за ознакою пере важності використання на цьому підприємстві. В залежності від технологічних ознак запаси класифікуються на групи, підгрупи, види за найменуванням, типом, сортом, розміром і подібними ознаками. Така класифікація виробничих запасів одержує відображення в опрацьовуваних на підприємствах номенклатурах – систематизованих переліках матеріалів.

Надходження виробничих запасів та їх реалізація підприємством викликає появу таких податків як ПДВ і податок на прибуток, оскільки, при цьому, виникає податковий кредит, валові витрати при придбанні запасів і податкове зобов'язання при їх реалізації.

 

 

Таблиця 1

Класифікація виробничих запасів

№ п/пКласифікаційні групи запасівВид запасівХарактеристика

1. За призначенням і причинами утворенняПостійніЧастина виробничих запасів, що забезпечують безперервність виробничого процесу між двома черговими поставками

СезонніВиробничі запаси, що утворяться при сезонному виробництві продукції чи під час сезонного транспортування

2. За місцем знаходженняСкладськіВиробничі запаси, що знаходяться на складах підприємства

У виробництвіЩо знаходяться у процесі обробки

3. За рівнем наявності на підприємствіНормативніВиробничі записи, що відповідають запланованим обсягам виробничих запасів, необхідних для забезпечення безперебійної роботи підприємства

ПонаднормовіЩо перевищують їх нормативну кількість

4. Відносно до балансуБалансовіЗапаси, що є власністю підприємства і відображаються в балансі. 

ПозабалансовіЗапаси, що не належать підприємству, і знаходяться у нього через певні обставини. 

5. За походженнямПервинніЗапаси, що надійшли на підприємство від інших підприємств і не підлягають обробці

ВторинніМатеріали та вироби, що можуть застосовуватися вдруге у виробництві

6. За складом і структуроюВиробничі запасиЗапаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, напівфабрикатів власного виробництва, купівельних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, палива, запчастин, тари і тарних матеріалів, МШП

Запаси незавершеного виробництваЧастина продукції, що не пройшла всіх стадій обробки та не прийнята відділом технічного контролю (ВТК) 

Запаси готової продукціїПродукція, виробництво якої завершене, що прийнята ВТК і знаходиться на складі

Товарні запасиТовари, що знаходяться, у сфері обігу, а також продукція, що знаходиться в дорозі. 

 

В окрему групу виділяють оборотні малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року.

Запаси відносяться до складу оборотних активів, тому що можуть бути перетворені на грошові кошти протягом року або одного операційного циклу. Оборотні засоби є фінансово-економічною категорією, яка випливає з існування товарно-грошових відносин, дії закону вартості та організації діяльності підприємства.

Як правило, підприємство включає до складу запасів на дату балансу тільки фактично отримані цінності і списує зі складу запасів фактично відвантажені. Однак в окремих випадках за умовами договорів поставки у складі запасів можуть ураховуватись і такі, що вже відвантажені з підприємства (право власності на які в нього залишилось), і такі, що повинні надійти, якщо підприємству-покупцю перейшло право власності на них, тобто товари в дорозі.

Якщо підприємство фактично отримало запаси, але не отримало документів постачальника на ці запаси, то воно може обліковувати їх поза балансом за таких умов:

їх постачання передбачене раніше укладеними угодами;

кількість і якість отриманих запасів задовольняє покупця;

покупець може здійснити достовірну оцінку запасів.

Отже, підприємство включає до складу залишків запасів:

власні запаси, що перебувають на складах, у магазинах, виробничих цехах, які повністю ним контролюються;

власні запаси, що перебувають на складах, контроль над якими обмежений;

запаси в дорозі, щодо яких за умовами укладених договорів підприємству перейшло право власності;

невідфактуровані поставки.

Не включаються до складу запасів:

матеріали, прийняті на переробку;

матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання;

товари на комісії;

матеріальні цінності, отримані за договорами схову;

матеріальні цінності,