Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Шляхи удосконалення обліку виробничих запасів

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
44
Мова: 
Українська
Оцінка: 

наявні запаси за справедливою вартістю мінус витрати на продаж. Не застосовується IAS 2 і до оцінки незавершеного будівництва.

Відповідно до IAS 2 запаси слід вимірювати за найменшим з двох показників: собівартістю (Cost) або чистою вартістю реалізації (Net realisable value).
Оцінка за собівартістю означає оцінку активу за сумою сплачених (або таких, що підлягають сплаті) грошових коштів чи їхніх еквівалентів або за справедливою вартістю іншого відшкодування, переданого постачальникові на дату придбання (цей підхід називають Historical cost). Витрати на придбання можуть складатися з: купівельної ціни, імпортних мит і інших невідшкодовуваних податків, витрат на транспортування, переробку й інших витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням. Торгові (оптові) знижки, надані постачальниками після оплати поставок, а також кошти, що повертаються постачальниками з інших причин, від підсумкової суми витрат на закупівлю віднімаються. Треба зазначити, у П (С) БО 9 (на відміну від IAS 2) про жодні знижки не згадується. Національними стандартами передбачено знижки в обліку продавця, але нічого не сказано про те, як обліковувати ці знижки покупцеві.
Чиста продажна ціна (net realisable value1 – NRV) – це, як випливає з IAS 2, можлива при нормальному ході справ ціна продажу, яка визначається розрахунковим шляхом, за мінусом витрат на завершення виробництва та витрат, необхідних для здійснення продажу.
Отже, для того щоб визначити можливу чисту продажну ціну запасів, треба попередньо оцінити витрати з доведення цих активів до стану, в якому вони використовуються за призначенням і реалізуються на сторону. Тобто це означає, що збиток у цьому випадку визнається раніше, ніж він фактично утворюється, а тому ці витрати віднімають від поточної ринкової (справедливої) вартості активу.
При розрахунку чистої продажної ціни враховується призначення запасів. Справедлива вартість частіше визначається виходячи з ринкових цін на аналогічні активи, ніж за ціною укладених компанією договорів з контрагентами. Чиста продажна ціна може не відображати ринкову ціну, у разі коли компанія відвантажує контрагентам товари за цінами, що не відповідають поточному стану ринку таких активів. У разі коли запаси передбачається використовувати з метою виконання вже укладених контрактів, при визначенні чистої продажної ціни рішення виноситься виходячи з цін, зазначених у таких договорах.
Чиста продажна ціна розраховується на кожну номенклатурну одиницю наявних запасів або ж постатейно, проте іноді допускається їх групування. Це можливо, якщо йдеться про запаси, що належать до одного асортименту продукції, яка випускається, та мають однакове призначення (кінцеве використання), або про такі, які не можуть бути оцінені у відриві від інших статей цього асортименту.
Сума перевищення списується на витрати поточного/звітного періоду. Якщо на дату балансу собівартість запасів виявляється вищою за їх чисту вартість реалізації у результаті псування, старіння, зниження цін на продукцію, що реалізовується, або втрати потенційних економічних вигід від їх використання іншим шляхом, то компанія повинна зменшити балансову вартість запасів до величини їх чистої продажної ціни.
Обов’язковість приведення балансової вартості запасів до рівня чистих продажних цін зумовлена міркуванням, що активи не повинні обліковуватися вище за суми, очікувані від їх продажу на сторону.
У кожному подальшому періоді оцінка чистої продажної ціни переглядається. Коли перестають існувати обставини, що раніше зумовили необхідність списання вартості запасів, сума зменшення повинна бути відновлена, але в межах попередньої уцінки. У результаті їх нова балансова вартість буде меншою від двох оцінок: за собівартістю або за переглянутою чистою продажною вартістю.
 
3.2 Удосконалення обліку запасів
 
Для формування ринкової економіки в Україні необхідне виробництво конкурентоспроможної продукції та її реалізація на внутрішньому та зарубіжних ринках. Одночасно основною передумовою здійснення господарської діяльності більшості підприємств є достатній обсяг та раціональне використання виробничих запасів. Вирішення проблеми ефективного розвитку та зростання виробничого потенціалу господарських підприємств потребує створення системи управління виробництвом, в основу якої має бути покладено формування інформації про виробничі запаси підприємства. Тому розробка та впровадження основних напрямів підвищення ефективності господарської діяльності підприємств передбачає вдосконалення обліку і контролю виробничих запасів, які забезпечують менеджерів і керівників належною інформацією для прийняття управлінських рішень.
Запаси є вагомою частиною активів підприємства, вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності; при визначенні результатів господарської діяльності підприємства та при висвітленні інформації про його фінансовий стан. Це, в свою чергу, вимагає повної, достовірної інформації про наявність та рух виробничих запасів, яку може надати бухгалтерський облік, який в даному випадку слід розглядати як елемент господарської інформаційної системи, що генерує та інтерпретує всю базу інформаційного потоку, надану різними ринковими системами для ефективного управління.
Головною передумовою успішного здійснення виробничого процесу як основної ланки діяльності господарського суб’єкта є наявність і раціональне використання виробничих запасів.
Так як на підприємстві залишаються все ще невирішеними питання щодо вдосконалення документації оперативного та аналітичного обліку виробничих запасів, особливо нагальною постає проблема автоматизації їх обліку. Вирішення цих питань полягає в розробці основних напрямів і конкретних рекомендацій з удосконалення методики обліку виробничих запасів, в їх оцінці при вибутті, методики проведення аналізу ефективного використання виробничих запасів, а також посиленні інформаційної та контрольної функцій обліку в управлінні виробництвом.
Основою напряму удосконалення організації обліку виробничими запасами є:
- узагальнення теоретико – методичних основ обліку, аналізу і контролю виробничих запасів, визначення їх суті та класифікації;
- удосконалення методико-організаційних основ фінансового та управлінського обліку виробничих запасів, а також їх контролю;
- проектування системи економічного аналізу та контролю ефективності використання виробничих запасів;
- розробка системи автоматизації обліково-аналітичних робіт в управлінні виробничими запасами.
Для цього слід звернути увагу на типові порушення і помилки пов’язані з операціями виробничих запасів в обліку, а саме:
- недотримання організаційних вимог щодо організації ведення бухгалтерського
обліку операцій з виробничими запасами, зокрема, укладення договорів про матеріальну
відповідальність, відсутність аналітичного обліку виробничих запасів;
- правильність визначення первісної вартості виробничих запасів в залежності від
способів їх надходження на підприємство;
- правильність визначення суми списання виробничих запасів на виробництво в
залежності від передбаченого в Наказі про облікову політику методу списання;
- розкрадання і псування виробничих запасів внаслідок безгосподарності на
підприємстві, неправильне визначення розмірів природного убутку, та відображення цих
фактів в бухгалтерському обліку;
- неповнота розкриття інформації про виробничі запаси в Примітках до річної
фінансової звітності;
- списання виробничих запасів понад норми, передбачені технологічним процесом;
- відсутність проведення щорічної інвентаризації виробничих запасів;
- неправомірна переоцінка виробничих запасів та відображення її вартості в обліку;
- правильність визначення фінансового результату від реалізації виробничих запасів
та визначення податкових зобов’язань.
 
Висновки та пропозиції
 
Мета моєї курсової роботи була досягнута за допомогою вивчення складу виробничих запасів на ПАТ «Трест «Київміськбуд», ознайомлення з організацією виробничого процесу, вивчення первинних документів з обліку виробничих запасів.
Бухгалтерський облік призваний забезпечити постійний контроль за своєчасним і повним надходженням і оприбуткуванням запасів на складах підприємства, за станом виробничих запасів і ліквідацію причин які визвали накопичення ТМЦ понад нормативів, а також контроль за правильним відпуском ТМЦ на виробництво.
Основним документом на ПАТ «Трест «Київміськбуд» по надходженню матеріалів є товарно-транспортна накладна, прибутковий ордер, прийомні акти, накладні.
Прийом ТМЦ від постачальників, що надходять залізничним або водним транспортом, починається на станції одержання вантажу і здійснюється за правилами, що діють на транспорті. Матеріали що надійшли на склад підприємства підлягають старанній перевірці щодо їх асортименту, кількості, якості, вказаних в супроводжуваних документах. У деяких випадках матеріали приймаються на місці за складу постачальника. При цьому особі, яка отримала матеріали видається в бухгалтерії довіреність встановленої форми. Після перевірки і прийому матеріалів виписується прибутковий ордер. У тих випадках коли матеріали привозяться автомобільним транспортом оприбуткування на картках складського обліку відбувається на підставі товарно-транспортної накладної грузоперевізника. При надходженні матеріалів із цехів власного підприємства, вони оприбутковуються по накладним вимогам.
Матеріали відпускаються зі складу в цехи для виготовлення продукції, на господарські потреби. Відпуск ТМЦ у виробництво оформлюється лімітно-забірними картами М-9, актами на списання матеріалів у виробництво, актами-вимогами на заміну матеріалів, накладними-вимогами на відпуск матеріалів. Лімітно-забірні картки виписуються на кожен об’єкт, партію продукції на місяць в двох примірниках. Один примірник до початку місяця передається підрозділу – споживачу, а другий на склад. В ній вказується встановлений ліміт, найменування, номенклатурний номер.
Відпуск матеріалів на сторону оформлюється накладними форми М-14, М-15. Підставою для відпуску матеріалів на сторону є наряд або лист і доручення організації отримувача. На підставі накладної виписується і пред’являється до оплати платіжна вимога. Факт відпуску підтверджується підписами комірника і отримувача. Після закінчення місяця лімітно – забірні карти, накладні здаються до бухгалтерії. Здача оформлюється спеціальним реєстром форми М-18. Реєстр складається в 1 примірнику і передається до бухгалтерії.
 
Список використаних джерел
 
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»
Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій.
Бутинець Ф. Ф., Бухгалтерський фінансовий облік. – Житомир: ПП «Рута», 2005
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Лень. В. С., Гливенко В. В. Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика: Навчальний посібник. – К. : Центр навчальної літератури, 2004.
Пушкар М. С. Фінансовий облік: Підручник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002.
Закон України “Про підприємництво”, затверджений Постановою ВРУ №785-12 від 26. 06. 11 р.
Грабова Н. М., Кривоносов Ю. Г. Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках: Навч. посіб. – К. : А. С. К., 2008. – 416 с.
Дерій В. А., Кізима А. Я. Аудит: Курс лекцій / Тернопільська академія народного господарства. – Т. : ТАНГ, 20012 – 76 с.
Кузьмінський А. М. та ін. Організація бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. – К. : Вища школа, 2011. – 126 с.
Сопко В. В., Завгородній В. П. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: Підручник / Київський національний економічний ун-т. – К., 2010. – 258с.
Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник. – К. : А. С. К., 2013. – 784 с.
Бухгалтерський облік за національними стандартами. – Т. : Економічна думка, 2013 – 236 с.
Закон України “Про господарські товариства”, затверджений Постановою ВРУ №1577-12 від 19. 09. 91 р. (із змінами №2409-ІІІ від 17. 05. 2001 р.) // ВВР. – 2010. – №31. – Ст. 146.
Закон України “Про податок на додану вартість”, затверджений Постановою ВРУ №168/97 від 03. 04. 97 р. (із змінами №2831-ІІІ від 29. 11. 2012 р.).
Наказ Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку малоцінних і швидкозношувальних предметів» від 22. 05. 11 № 145.
Фото Капча