Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Соціальне партнерство в Україні: форми та значення

Предмет: 
Соціологія
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
50
Мова: 
Українська
Оцінка: 

з законодавством країни [42]; в Законі України «Про колективні договори і угоди».

Ще одним принципом правовідносин соціального партнерства слід виділити примирно третейське і арбітражне вирішення трудових спорів та конфліктів, що закріплений в Рекомендації Міжнародної організації праці № 163 «Про сприяння колективним переговорам» 1981 р., в Рекомендації Міжнародної організації праці № 92 «Про добровільне примирення і арбітраж» 1951 р., в нормах Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів «конфліктів».

Таким чином, до принципів, на яких мають будуватися правовідносини соціального партнерства, слід віднести наступні принципи:

1) свободи асоціації;

2) заборони дискримінації суб’єктів правовідносини соціального партнерства;

3) трипартизму;

4) багаторівневого співробітництва;

5) добровільного і рівноправного партнерства;

6) обов’язковості і належного виконання колективних, галузевих, регіональних, національних угод;

8) рівності суб’єктів правовідносин соціального партнерства.

Відповідний перелік принципів є основоположним для ефективного розвитку правовідносин соціального партнерства в Україні.

 

ВИСНОВКИ

 

Мета курсової роботи полягала у виявленні діючих форм соціального партнерства в Україні, а також у виділенні основних принципів, за якими вони мають діяти. Для цього в курсовій роботі було розглянуто сутність поняття «соціального партнерства», визначені його основні моделі та форми, основну функцію, визначено основні суб’єкти та об’єкти соціального партнерства. Також розглянуті основні форми соціального партнерства, що діють в Україні, та законодавче закріплення їх діяльності; виявлені умови формування соціального партнерства та розглянуті принципи, на яких має будуватись соціальне партнерство в Україні.

В сучасних соціально-економічних реаліях виникає нова категорія – соціально-трудові відносини, яка являє собою комплекс взаємовідносин між найманими працівниками і роботодавцями в умовах ринкової економіки, спрямованих на забезпечення високого рівня і якості життя людини, колективу й суспільства в цілому і охоплюючих собою як соціально-економічний аспект майнових відносин, так і систему правових інститутів, пов’язаних з колективним переговорами, регулюванням умов праці, участю профспілок в управлінні, вирішенні трудових спорів. Форму стосунків суб’єктів колективно-правового регулювання при врегулюванні колективно-трудових відносин відображає соціальне партнерство, як система відносин між працівником, роботодавцем, органами державної влади та органами місцевого самоврядування, спрямовано на погодження інтересів їх учасників шляхом взаємних переговорів, досягнення компромісів на основі тристороннього співробітництва.

У сучасний період в Україні відбуваються процеси, які можна визначити як формування соціального партнерства. Кризовий стан економіки загострив потребу суспільства досягнути соціального балансу між найманими працівниками, власниками (роботодавцями) і державою.

В Україні існували окремі форми соціального партнерства: колективні договори, виробничі наради, ради трудових колективів. Однак ринкові відносини вимагають створення нового правового механізму регулювання колективних відносин у суспільстві. Закон України «Про соціальний діалог в Україні» від 23. 12. 2010 року № 2862-VI визначає правові засади соціального діалогу, як процесу визначення та зближення позицій, досягнення спільних домовленостей та прийняття узгоджених рішень сторонами соціального діалогу, які представляють інтереси працівників, роботодавців та органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, з питань формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин. Даний Закон закріплює, що соціальний діалог здійснюється між сторонами соціального діалогу відповідного рівня у формах обміну інформацією, консультацій, узгоджувальних процедур, колективних переговорів з укладення колективних договорів і угод.

Правовідносини соціального партнерства в Україні мають будуватись на принципах свободи асоціації, заборони дискримінації суб’єктів правовідносини соціального партнерства, трипартизму, багаторівневого співробітництва, добровільного і рівноправного партнерства, обов’язковості і належного виконання колективних, галузевих, регіональних, національних угод, рівності суб’єктів даних правовідносин.

Соціальне партнерство у сучасному світі є потужним чинником підвищення соціальних гарантій, елементом механізму розбудови соціально орієнтованої ринкової економіки, що на основі узгоджених дій з реалізації інтересів кожного суб'єкта встановлює оптимальні параметри процесів соціального розвитку, організаційно-правовою основою захисту інтересів усіх суб'єктів соціального партнерства; чинником формування соціально-відповідальної політики, що передбачає різні форми відповідальності, організаційним принципом гармонізації відносин власності, що за погодженістю партнерів визначає рівнозначні умови створення додаткової вартості на ринках праці, природних ресурсів і капіталу через узгодження політики оплати праці, цін, податків тощо.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

  1. Арсентьєва О. С. Щодо співвідношення понять «соціальний діалог» і «соціальне партнерство» умовах реформування трудового права України / О. С. Арсентьєва // Актуальні питання теорії та права: зб. наук. пр. – 2009. – № 15. – С. 219-228.
  2. Борисов В. Есть ли в России социальное партнерство? // Человек и труд. -1999. -№11. – С. 68-73;
  3. Вікіпедія: Вільна енциклопедія: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //uk. wikipedia. org/;
  4. Грішнова О. А. Економіка праці та соціально-трудові відносини. – 2007 Підручник. 3-тє видання К. : Знання, 2007. – 559 с. ;
  5. Жуков В., Скуратівський В. соціальне партнерство в Україні: Навч. посібник. – К. : Видавництво УАДУ, 2001. – 200 с. ;
  6. Заржицький О. Соціальне партнерство у соціально-трудових відносинах / О. Заржицький // Право України. – 2000. – № 11. – С. 53-55;
  7. Лебедєв І. В. Соціальне партнерство як засіб подолання економічної кризи. // Економіка та держава. – 2009. – №4. ;
  8. Кинько Е. Н. Институт социальногопартнерства в украине: параметрысостоянияи проблемыразвити №14, 2008: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. nbuv. gov. ua/portal/Soc_Gum/Ekpr/2008_14/kinko. pdf;
  9. Киселев И. Я. Зарубежное трудовое право. – М., 1998. – С. 163;
  10.  Кодифікація трудового законодавства України: Монографія / [Хуторян Н. М., Лаврів О. Я., Вишневецька С. В. та ін. ] / [за ред. д-ра юрид. наук, проф. Н. М. Хуторян]. – Х. : Вид-во «ФІНН», 2009. – 432 с. ;
  11.  Колот А. М. Соціально-трудові відносини: теорія і практика регулювання. – К. : КНЕУ, 2005. – 230 с;
  12.  Кудряченко А. І. Соціальне партнерство: європейський досвід і Україна /А. І. Кудряченко // Стратегічні пріоритети. – 2008. – № 3 (8). – С. 132-141;
  13.  Лосиця І. О. До питання соціального діалогу: аналіз новітнього законодавства: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу
  14.  http: //www. science. crimea. edu/zapiski/2011/law/uch_24_1law/13_losiza. pdf
  15.  Лушников А. М., Лушникова М. В.. Курс трудового права: Учебник: В 2 т. Т. 2. Коллективное трудовое право. Индивидуальное трудовое право. Процессуальное трудовое право. – М. : Статут. -2009. – 1151 с., ;
  16.  Матеріали офіційного сайту Національної тристоронньої соціально-економічної ради [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. ntser. gov. ua/;
  17.  Машика Ю., Білецька С. Соціальне партнерство в україні: проблеми та шляхи вдосконалення Конф. 15-16 березня 2012 р: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http: //conftiapv. at. ua/publ/konf_15_16_bereznja_2012_r/sekcija_5_ekonomichni_nauki/socialne_partnerstvo_v_ukrajini_problemi_ta_shljakhi_vdoskonalennja/35-1-0-1630;
  18.  Петрачкович С. С. Принципи правового регулювання соціального партнерства: ФП2011-03: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http: //www. nbuv. gov. ua/e-journals/FP/2011-3/11pccrcp. pdf;
  19.  Поняття соціального партнерства, його мета та форми: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http: //www. pravo. vuzlib. net/book_z1066_page_30. html;
  20.  Поняття та сутність соціального партнерства: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http: //studentam. net. ua/content/view/4669/132/;
  21.  Проект Трудового кодексу України (в ред. від 10. 12. 2009 р.) // [Електронний ресурс]: Режим доступу: http: //www. rada. gov. ua.
  22.  Ситник О. Ю. Соціальне партнерство в Україні: особливості становлення і перспективи розвитку: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http: //nbuv. gov. ua/portal/natural/Npkntu_e/2009_15/stat_09/42. pdf;
  23.  Сорочищин М. В. Поняття соціального діалогу за Проектом Трудового кодексу України // Теоретичні та практичні проблеми реалізації прав людини у сфері праці і соціального забезпечення: тези доп. та наук. повідомл. учасників II Міжнародної науково-практичної конференції; м. Харків, 8-9 жовтня 2010 р. / [За ред. к. ю. н., доц. В. В. Жернакова]. – Х. : Кроссроуд, 2010. – С. 410-413. ;
  24.  Соціальне партнерство: сутність, значення, форми: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http: //www. osvita-plaza. in. ua/publ/menedzhment_personalu/socialne_partnerstvo_sutnist_znachennja_formi/161-1-0-8506;
  25.  Cоціальне партнерство: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http: //adhdportal. com/book_3822_chapter_63_Tema_16. _So% D1% 81% D1% 96alnepartnerstvo. html;
  26.  Трунова Г. А. Правове регулювання соціального партнерства в Україні: монографія / Г. А. Трунова. – Чернівці: Рута, 2009. – 200 с. ;
  27.  Трюхан О. А. Організаційно-правові форми соціального діалогу у сфері праці: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12. 00. 05 «Трудове право; право соціального забезпечення» / О. А. Трюхан. – Одеса., 2006. – 20 с. ;
  28.  Чанишева Г. І. Колективні трудові права за Проектом Трудового кодексу України. – Теоретичні та практичні проблеми реалізації прав людини у сфері праці і соціального забезпечення: [тези доп. та наук. повідомл. учасників II Міжнародної науково-практичної конференції; м. Харків, 8-9 жовтня 2010 р. ] / [За ред. к. ю. н., доц. В. В. Жернакова]. – Х. : Кроссроуд, 2010. – С. 60-64. ;

 

Нормативно-правові акти:

  1. Конституція України від 28. 06. 1996 № 254к/96-ВР;
  2. Закону України «Про соціальний діалог в Україні» від 23. 12. 2010 № 2862-VI: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/2862-17
  3. Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01. 07. 1993 № 3356-XII: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/3356-12
  4. Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15. 09. 1999 № 1045-XIV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/1045-14;
  5. Законі України «Про організації роботодавців» від 24. 05. 2001 № 2436-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/2436-14;
  6. Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) « від 03. 03. 1998 № 137/98-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/137/98-% D0% B2% D1% 80
  7. Про основні напрями соціальної політики на 1997-2000 роки: Указ Президента України від 08. 10. 1997 № 1166 – [Електронний ресурс]: Режим доступу: http: //www. rada. gov. ua.
  8. Указ Президента «Про Національну тристоронню соціально-економічну раду» від 02. 04. 2011 № 347/2011. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/347/2011
  9. Конвенція Міжнародної організації праці «Про застосування принципів права на організацію і на ведення колективних переговорів» від 01. 07. 1949 № 98 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/993_004;
  10. Конвенція Міжнародної організації праці «Про свободу асоціації і захист права на організацію» від 09. 07. 1948 № 87 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon1. rada. gov. ua/cgi-bin/laws/main. cgi? nreg=993_125
  11. Конвенція Міжнародної організації праці «Про дискримінацію в галузі праці та занять» від 25. 06. 1958 № 111 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/993_161
  12. Конвенція МОП «Про тристоронні консультації для сприяння застосування міжнародних трудових норм» від 21. 06. 1976 № 144 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon3. rada. gov. ua/laws/show/993_175
  13. Рекомендація щодо консультацій та співробітництва між державною владою та організаціями підприємців і працівників у галузевому та в національному масштабі від 20. 06. 1960 № 113 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/993_243;
  14. Рекомендації Міжнародної організації праці «Про сприяння колективним переговорам» від 19. 06. 1981 № 163 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/993_274;
  15. Рекомендація МОП щодо колективних договорів від 29. 06. 1951 №91 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon1. rada. gov. ua/laws/show/993_231

 

 

 

Фото Капча