+3 8(066) 185-39-18
fСтруктура сучасних вітчизняних профспілок є продуктом будови і функцій ще радянських профспілок, на базі яких вони були засновані. Характерною рисою нових відносин між профспілками та адміністрацією підприємства у більшості випадках приватного сектору стало не відстоювання профспілкою прав та інтересів робітників, а співпраця з адміністрацією підприємства для проведення виробничої і трудової політики. Це можна пояснити технічною і матеріальною залежністю профспілок від роботодавця.
3. Україна тривалий час була охоплена глибокою і гострою кризою, яка вразила не лише економіку, а й усі соціальні та політичні структури одночасно, і нині ледь проглядаються початок стабілізації та покращення становища.
4. Ринкові відносини й інститути, як необхідна умова широкого розвитку соціального партнерства, ще лише формуються в нашій країні. Соціально орієнтована ринкова економіка є скоріше декларацією, ніж фактом.
5. В Україні сформувалася вкрай поляризована соціальна структура, відбулося недопустиме для цивілізованих країн майнове розшарування населення.
6. Суттєвою перешкодою на шляху цивілізованого соціального партнерства є поширена в Україні корупція, переважання корпоративних інтересів і настроїв, зрощення підприємництва з апаратними структурами.
7. Недосконале законодавче забезпечення системи партнерських відносин, склалася практика ігнорування чи невиконання законів.
8. Недосконала і непродуктивна сформованість суб'єктів соціального партнерства та їхніх представників.
9. Значна частина «тіньової» економіки в Україні також не сприяє розвитку соціального партнерства [16].
3.2. Принципи, на яких мають будуватися правовідносини соціального партнерства в Україні
Ідея соціального партнерства і розвиток її в Україні привертають дедалі більшу увагу представників самих різних суспільних прошарків, оскільки досвід індустріально розвинутих країн свідчить про необхідність співробітництва найманого працівника, роботодавця і самої держави через розвиток системи найманої праці з надійним соціальним страхуванням, охороною здоров'я, гарантіями зайнятості. Тому, щоб система соціального партнерства розвивалася продуктивніше, потрібно вже вирішувати ті питання, які були викладені раніше.
Для подальшого вдосконалення системи соціального партнерства в Україні доцільним є:
- залучення до системи партнерських відносин соціальних груп і прошарків, які в даний час в неї не включені;
- реформування законодавчих й нормативних актів з питань соціального партнерства й соціально-трудових відносин, з метою приведення їх у відповідність із нормами міжнародного права;
- прискорення ухвалення законодавчих актів, які безпосередньо стосуються системи соціального партнерства і її складових;
- проведення додаткових заходів з боку держави, щодо мотивації роботодавців до участі в соціальному діалозі;
- проведення заходів по підвищенню поінформованості широких мас суспільства про соціальне партнерство тощо.
Принципи є фундаментальною основою існування будь-якого явища. Виникнення та ефективний розвиток правовідносин соціального партнерства теж значною мірою залежить від того, на яких засадах воно буде здійснюватися. Нас сучасному етапі розвитку трудового законодавства в Україні відсутній єдиний перелік принципів відповідних відносин, що закріплений відповідним нормативно-правовим актом. Закон України «Про соціальний діалог» передбачає основні принципи соціального діалогу. Але, як було визначено у пункті 1. 2 даної курсової роботи «соціальне партнерство» та «соціальний діалог» нетотожні поняття. Тому проведено аналіз положень законодавства України, з метою формування переліку тих принципів, на яких ґрунтуються правовідносини саме соціального партнерства в Україні.
Міжнародне трудове право складає базу для розвитку і становлення національних моделей соціального партнерства в Україні. Суть соціального партнерства на міжнародному рівні закріплено в основних принципах соціального партнерства [25, С. 39].
Принцип свободи асоціації закріплено Конвенцією № 87 «Про свободу асоціації і захист права на організацію» 1948 р. [37], ст. 2 якої затверджує: «працівники та роботодавці, без якої б то не було різниці мають право створювати на свій вибір організації без попереднього на те дозволу, а також право вступати в такі організації з єдиною умовою підлягати статутам цих останніх», та ст. 36 Конституції України [30]. Вільна реалізація цього права забезпечується дотриманням двох умов: забороною дискримінації і вільним створенням організації без попереднього дозволу, а також самостійним врегулюванням внутрішньо-організаційної діяльності. До змісту права на асоціацію невід’ємною складовою входить забезпечення незалежності відповідних об’єднань працівників та роботодавців як від держави так і від інших учасників відносин соціального партнерства» [25, С. 40]. Заборона дискримінації тлумачиться (за допомогою заборони дискримінаційних обмежень кола осіб які мають право на об’єднання за ознакою статі, професії, громадянства, кольору шкіри, раси, віросповідання або політичних поглядів) «. Ст. 1 Конвенції № 111 Міжнародної організації праці містить визначення терміну «дискримінація», який охоплює: 1) будь-яке розрізнення, недопущення або перевагу, що робиться за ознакою раси, кольору шкіри, статі, релігії, політичних переконань, іноземного походження або соціального походження і призводить до знищення або порушення рівності можливостей чи поводження в галузі праці та занять; 2) будь-яке інше розрізнення, недопущення або перевагу, що призводить до знищення або порушення рівності можливостей чи поводження в галузі праці та занять і визначається відповідним членом Організації після консультації з представницькими організаціями роботодавців і працівників, де такі є та з іншими відповідними органами. Будь-яке розрізнення, недопущення або перевага відносно певної роботи, що ґрунтується на її специфічних вимогах, дискримінацією не вважається» [38].
Стаття 6 Закону України «Про колективні договори і угоди» [30] забороняє будь-яке втручання, яке може обмежити законні права працівників та їх представників або заборонити їх здійснення, з боку органів представницької і виконавчої влади та господарського управління, політичних партій, власників або уповноважених ними органів при укладенні та виконанні колективних договорів та угод. Cтаттею 12 Закону України «Про про