Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Соціальні проблеми реформування земельних відносин в Україні

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
26
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Національна академія наук України
Інститут соціології
 
Гончарук Олександр Савович
 
УДК 316. 334. 55
 
Соціальні проблеми реформування земельних відносин в Україні
 
22. 00. 04 – економічна соціологія
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук
 
Київ – 2002
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті соціології НАН України.
Науковий керівник доктор економічних наук, доцент Саєнко Юрій Іванович, Інститут соціології НАН України, завідувач відділу.
Офіційні опоненти: доктор соціологічних наук Пилипенко Валерій Євгенович, Інститут соціології НАН України, провідний науковий співробітник доктор економічних наук Пугачов Микола Іванович, Інститут аграрної економіки УААН, провідний науковий співробітник.
Провідна установа: Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра соціології, м. Львів.
Захист відбудеться “24” травня 2002 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 229. 01 в Інституті соціології НАН України за адресою: 01021, вул. Шовковична, 12, Київ 21.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту соціології НАН України за адресою: 01021, вул. Шовковична, 12, Київ 21.
Автореферат розісланий “10” квітня 2002 року.
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми. Період становлення незалежної України співпадає з набуттям прав приватної власності на землю величезної кількості громадян, перш за все сільського населення. Процес набуття прав приватної власності на землю спричинює цілий шлейф економічних, політичних, соціальних, ідеологічних, адміністративних наслідків, які з погляду на наш історичний досвід поки що важко оцінити.
Так склалося, що приватизація землі та реорганізація колективних пострадянських сільськогосподарських підприємств як головної виробничої структури, є предметом нагальної уваги перш за все економістів та політиків. Вагомий внесок в опрацювання теорії та практики приватизації землі в Україні зробили Саблук П. Т., Онищенко О. М., Юрчишин В. В., Молдаван Л. В., Зіновчук В. В., Гладій М. В. та багато інших. Пізніше чи раніше вирішення проблеми приватизації землі стало на порядок денний в усіх колишніх радянських республіках, кожна з яких знаходиться у різних фазах цього складного процесу. Серед вчених пострадянських країн, що працюють над проблемами приватизації землі слід відзначити роботи Узуна В. Я., Шагайди Н. І., Шевчук А. В. (Росія), Сотникова С. (Білорусія).
Зміни у формах власності на землю ведуть не тільки до перетворень у економічних відносинах, а і до глибинних змін соціальної структури українського суспільства, формують нову, невідому для нас постать сільського жителя, який до недавнього часу ідентифікувався переважно як безземельний, безправний, безініціативний та безвідповідальний колгоспник. Зрештою відбувається зміна соціальної свідомості.
Соціальні аспекти приватизації землі та реорганізації колективних сільськогосподарських підприємств в українській науковій літературі висвітлені досить фрагментарно. Очевидно, певною мірою це викликано незначною тривалістю у часі впровадження самих реформ, їх незавершеністю, коли різні населені пункти та території знаходяться на різних етапах як реформування підприємств, так і приватизації землі та майна колишніх колективних підприємств і створення на їх основі приватних. Вивчення досвіду реорганізації колективних підприємств в Україні важливе ще і з огляду на те, що процес різних трансформацій у сільськогосподарському виробництві надалі стане перманентним явищем – поділ, злиття, банкрутство одних і формування нових підприємств різних організаційно-правових форм стануть буденним явищем, а отже, постійно будуть повторюватися певні дії учасників суспільного життя на селі. Серед усього іншого будуть виникати як типові проблеми трансформацій, так і типові методи вирішення таких проблем.
Приватизація і реорганізація на селі цікавлять дослідників також і з тієї причини, що українське село переживає свого роду соціально-економічний стрес саме через новизну процесів, зламу існуючого впродовж десятиліть способу життя, пошуку нових підходів до вирішення проблем життєдіяльності та спроб зберегти традиційні форми діяльності в нових умовах.
Серед українських вчених-соціологів та організацій, що займаються вивченням соціальних проблем українського села, потрібно відзначити роботи колективу вчених Інституту соціології НАН України під керівництвом Тарасенка В. І., Українського Інституту соціальних досліджень, Центру соціальних експертиз і прогнозів Інституту соціології НАН України. Досвід країн Центральної Європи, описаний в українській науковій літературі, на жаль, не у всьому може стати в нагоді із-за їх специфіки – практично ніде, крім Румунії та Албанії, не відбувалося повної націоналізації земель сільськогосподарського призначення.
Міжнародний досвід вивчення соціальних проблем приватизації (роздержавлення) землі мало чим може допомогти у аналізі та вивченні цієї проблеми у зв’язку з тим, що у розвинутих країнах Західної Європи та Америки процес набуття прав власності на землю відбувся досить давно і у зовсім інших історичних умовах. Досвід слаборозвинутих країн також малопридатний – надто багато специфічних факторів характеризують теперішню Україну.
Серед вчених далекого зарубіжжя Теодор Шанін, Луїза Перротта (Англія), Цві Лерман та Чаба Чакі (Світовий Банк), Дональд Ван Атта, Дерек Бейкер, Девід Мейсі (США) значну увагу у своїх роботах присвячують проблемам реформування аграрного сектору в пострадянських державах, в тому числі і в Україні. Водночас варто наголосити, що, за невеликим виключенням, зарубіжні вчені здебільшого зосереджують увагу на економічних та політичних аспектах аграрних реформ і майже не аналізують соціальні проблеми.
Важливо згадати досвід набуття прав власності на землю в Україні на початку ХХ століття.
Фото Капча