Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Соціальні проблеми реформування земельних відносин в Україні

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
26
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Теоретичне та практичне забезпечення реформ в аграрному секторі економіки Російської імперії того часу пов’язують з діяльністю П. А. Столипіна. Цікавим є досвід інституційного забезпечення земельної реформи на теренах Російської імперії – Земельного банку, органів влади місцевого рівня, землевпорядних організацій. Зрозуміло, що зараз не варто очікувати тодішніх соціальних наслідків, та соціальні уроки тих часів залишаються актуальними і сьогодні.

Таким чином, наукова проблема соціальних аспектів приватизації землі і реорганізації колективних сільськогосподарських підприємств полягає в опрацюванні категоріального апарату, вивченні і аналізі нових для країни соціальних проблем з урахуванням їх відносної новизни та в узагальненні відомих емпіричних матеріалів з цієї проблеми.
На жаль, бракує глибоких та тривалих у часі соціально-економічних досліджень реформування українського села. В суспільній свідомості і науковій літературі до цього часу продовжують існувати різні, іноді діаметрально протилежні, як методи оцінки процесу реформування, так і інтерпретації його результатів та наслідків.
Зв’язок проблеми з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою планових тем відділу соціальної експертизи Інституту соціології НАН України “Методологія та методика визначення соціальних інтегральних показників” № державної реєстрації 0101V000244 та “Соціально-психологічний моніторинг умов життя та діяльності соціальних груп потерпілих від Чорнобильської аварії: порівняльний аналіз та рекомендації” № державної реєстрації 0199V003166 в частині землеволодіння та землекористування різних категорій постраждалих. Автор дисертації брав участь у розробці інструментарію, аналізі отриманої інформації та написанні аналітичних звітів з соціальних проблем приватизації землі та реорганізації сільськогосподарських підприємств.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження було визначення, теоретичне обгрунтування та оцінка соціальних проблем жителів українського села як наслідку реорганізації сільськогосподарських підприємств та приватизації землі, визначення стратегій соціально-економічного розвитку сільських населених пунктів.
Проблемна ситуація потребувала вирішення таких задач:
- оцінити соціальні наслідки приватизації та реорганізації та їх влив на розвиток соціальної ситуації в сільських населених пунктах;
- оцінити фактичний стан дотримання прав власників землі та майна;
- визначити перспективи розвитку нових форм організації виробництва та соціального життя;
- провести порівняльний аналіз різних моделей реорганізації сільськогосподарських підприємств з точки зору безпосередніх учасників процесу;
- оцінити перспективи створення підприємств нових організаційних форм та їх можливий вплив на розвиток соціальних процесів;
- проаналізувати співвідношення теоретичної бази реформування з практичним її впровадженням.
Процес приватизації землі об’єктивно має певну тривалість в часі, свій початок і кінець. Реорганізації ж сільськогосподарських підприємств притаманна певна перманентність – підприємства можуть зазнавати поділу, злиття, банкрутства, зміни організаційно-правових форм. В той же час реорганізація, причиною якої є власне приватизація, характеризується своєю масовістю.
Отже, об’єктом дослідження є соціальна ситуація в сфері сільського господарства, що зазнає кардинальних змін у формах власності, перш за все на землю, та у організаційно-правових формах підприємств.
Предметом дослідження є фактичний стан відносин власності, що зазнають кардинальних змін, перспективи їх розвитку та соціальні наслідки приватизації землі та майна колективних підприємств.
Методи дослідження. Застосовано теоретичний аналіз проблеми, метод соціологічних опитувань, аналіз нормативних і статистичних документів. Емпіричну базу дослідження складають законодавчі та нормативні акти України, дані Державного комітету земельних ресурсів та Державного комітету статистики, національних та регіональних соціологічних досліджень, матеріали засобів масової інформації з проблем земельної реформи, наукові роботи українських та зарубіжних авторів.
Автор брав активну участь в проведенні досліджень з проблем реформування аграрного сектору, їх аналізі та написанні звітів: “Реформа-мер” (кер. Саєнко Ю. І, 1996 рік, опитування голів обласних державних адміністрацій (N=23) та районних адміністрацій за репрезентативною вибіркою (N=157)) ; “Польове дослідження двадцяти сільських громад”, 1998 рік (дослідження керувалося Центром приватизації та економічної реформи в АПК, дослідження 705 сільських домогосподарств, 102 фермерських господарств та 78 сільськогосподарських підприємств) ; “Земельна реформа – 1999” (кер. Саєнко Ю. І., вибірка репрезентативна цільова (N=1600)) ; “Земельна реформа – 2000” (кер. Саєнко Ю. І., вибірка репрезентативна цільова (N=1600)), “Соціально-психологічний моніторинг умов життя та діяльності соціальних груп потерпілих від Чорнобильської аварії: порівняльний аналіз та рекомендації”, 2001 рік (кер. Саєнко Ю. І., вибірка репрезентативна цільова, N=1200) в частині землеволодіння та землекористування різних груп постраждалих.
Виходячи з мети і задач дослідження були сформульовані такі гіпотези:
- існують розбіжності між теоретико-правовою базою реформ та їх реальним впровадженням;
- члени колективних господарств намагатимуться проводити реорганізацію своїх підприємств на початковому етапі таким чином, щоб змін було якомога менше, тобто чинити спротив реформам;
- між необхідністю реформування з адміністративного примусу і усвідомленням необхідності реформ пройде певний час;
- наслідки приватизації та реорганізації значною мірою будуть проявлятися з певним часовим лагом;
- реформування на селі спричинить певне загострення соціальної напруженості;
- глибина реформування в різних регіонах та конкретних під-приємствах буде різною та багато в чому визначатиметься методикою реформування, політичним та соціально-економічним кліматом у регіонах;
- рівень обізнаності керівників сільськогосподарських підприємств та їх членів з теоретичними та методичними засадами реформування буде незначним;
- сільське населення є неоднорідним, як і сільськогосподарські підприємства, тому не може існувати єдиної стратегії реформування;
- серед сільського населення значною мірою будуть зберігатися патерналістські очікування;
- в результаті реформ поки що не відбулось безпосереднього та економічно доцільного розпорядження власністю.
Методологічною основою дослідження є
Фото Капча