Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Соціологічні ідеї Еміля Дюркгейма

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
23
Мова: 
Українська
Оцінка: 

позбавити мови, мистецтва, науки, моралі, вірувань, то вона деградує до рівня тварини. Характерні атрибути людської природи походять від суспільства. Але, з іншого боку, суспільство не існує і не живе інакше, як тільки в традиціях і завдяки їм. Якщо колективні вірування, традиції та домагання перестануть відчуватися і сповідатися окремими індивідами, то суспільство загине, підкреслює французький соціолог [7, c 88-89 ].

Складні й суперечливі відносини між індивідом і колективом – головна тема дюркгеймівської соціології. Оскільки реально існують насамперед окремі індивіди, а суспільство – це певні системи відносин між ними, то, здавалося б, логічно було б вважати окремого індивіда за вихідну точку координат, у системі яких розглядатимуться ті чи інші соціальні відносини. Але такий підхід Дюркгейм піддає критиці. Індивід, доводить він, не є чимось історично первинним у такому розумінні, що уявлення про людину як щось окреме й неповторне – це результат тривалого історичного розвитку. Ставлення до людей як до індивідів і відповідне розуміння ними себе як індивідів можливе лише там, де існує досить складна структурна організація суспільства, або, за термінологією Дюркгейма, де має місце поділ суспільної праці. Навпаки, там, де поділ суспільної праці не нависокому рівні і соціальна структура примітивна, – там «кожен являє собою те ж саме, що й інші», а тому там панують спільні для всіх колективні думки й почуття.
 
Висновки
 
У своєму рефераті я намагався як найточніше і об'єктивніше розкрити дану мені тему «Соціологічні ідеї Е. Дюкргейма». На мою думку, Дюркгейм є однією з найважливіших постатей у історії соціології, навіть більше, його можна назвати одним із творців соціології, як науки, як професії, предмету вивчення. У процесі виконання даної мені задачі я намагався показати свої навички щодо самостійного пошуку та обробки інформації, баз та джерел даних з даної тематики.
Дюркгейм – один із найвизнаніших творців соціології як науки, як професії і предмета викладання. Вплив його ідей присутній у всіляких галузях соціологічного знання: від загальної соціологічної теорії до суто емпіричних і прикладних досліджень. Усі більш-менш значні соціологічні теорії XX ст. так чи інакше співвідносилися з теорією засновника Французької соціологічної школи. У самих різних країнах світу формування соціології відбувалося під впливом дюркгеймівських ідей. Він дав одне з найбільш розгорнутих і переконливих обґрунтувань необхідності і можливості соціології як науки. Давід Еміль доводив, що суспільство – це реальність особливого роду, що не зводиться ні до якої іншої. Разом з тим він підкреслював, що ця реальність володіє настільки ж високою міцністю і стійкістю, що і природа, і так само, як природні явища, вона не піддається довільному маніпулюванню.
Слідом за Контом Дюркгейм розглядав суспільство головним чином як сферу солідарності, згуртованості, згоди. Не випадково вивчення згоди в соціології вважається дюркгеймівською традицією.
Незважаючи на те, що наукова творчість Дюркгейма знаходилося на перетині безлічі впливів і традицій соціальної думки, він не вважав, що соціологія як наука вже сформувалася. Теорії Конта та інших мислителів минулого століття представлялися йому занадто загальними і схематичними, що містять лише передумови власне наукової соціології. Самостійну науку про суспільство зі своїм власним предметом і специфічним методом, з його точки зору, ще мав створити. Дюркгейм відчував себе покликаним здійснити це завдання.
Якщо ж говорити про сучасність, то ряд ідей Дюркгейма були покладені в основу багатьох сучасних положень та розробок сучасної соціології, зокрема в концепцію структурно – функціонального аналізу.
Також з його іменем пов'язана так звана інституціоналізація (процес визначення і закріплення соціальних норм, правил, статусів і ролей, приведення їх в систему, здатну діяти у напрямі задоволення деякої суспільної потреби) соціології як науки в цілому.
Серед великого числа дослідників панує думка про те, що Дюркгейм є однією з найважливіших постатей у соціології, та ключовою фігурою у становленні сучасної соціології в цілому. На це вказує низка думок, що до його ідей та їх розробленості у сучасних умовах розвитку науки.
Подібно іншим фундаторам соціології, Дюркгейм займався аналізом змін, які відбувалися в суспільстві. Він прагнув розглянути ці зміни з точки зору розвитку розподілу праці як частини процесу індустріалізації.
Дюркгейм вважав, що розподіл праці значно підвищує роль релігії як основи соціального зв'язку. В міру посилення розподілу праці люди стають все більш залежними один від іншого, оскільки їхні потреби задовольняються в результаті роботи інших людей.
Дюркгейм відзначав, що процеси і зміни в сучасному світі стали настільки швидкоплинними та інтенсивними, що не всі люди здатні включитися до них. Велику увагу Дюркгейм надавав проблемам самогубства. Він розглядає самогубство як дію людини, викликану незадоволеністю життя (нещастям), як соціальний факт, який породжується соціальним середовищем. Самогубство тлумачиться як своєрідна аномія. В суспільстві з низьким ступенем «згуртованості» люди слабо пов'язані один з одним і із спільнотами, і тому відчувають себе незахищеними, непотрібними і забутими. Суспільство, де культурні цінності і норми є відносними, вельми непостійними, не визнаються всіма його членами, виступає могутнім генератором і спонукальним чинником здійснення самогубств, незалежно від кліматичних або економічних умов або стану психічного і фізичного здоров'я людей.
За Дюркгеймом, соціологія займає центральне місце серед суспільних наук. Тому її завдання полягає не тільки в тому, щоб вивчати соціальні факти, але і бути теоретико-методологічною основою для дослідження різних областей соціального життя.
Особисто на мою думку, Дюркгейм своєї роботою про самогубство зробив великий внесок у розвиток соціології і її відокремлення він низки інших наук.
 
Список використаних джерел
Соціальні виміри суспільства: 36. наук, праць. – К. : Ін-т соціології HAH України, 2006. – Вип. 9. – 383 с.
Арон Р. / Етапи розвитку соціологічної думки. М., 1992. – 194 с.
3. Лукашевич Н. П. Туленков Н. В. / Введення в соціологію: Учбов. -метод. Посібник. – К. : МАУП, 1996. – 55-56 с.
Лавриненко В. Н. Соціологія. М., 2001. – 508с.
Ядов С. В. / Стратегия социологического исследования. – М. : Омега-Л, 2007. – 115-116 с.
Тощенко Ж. Т. Соціологія. Загальний курс: Підручник. – М. : Прометей, Юрайт, 1998. – 222с.
Волков Ю. Г. Соціологія Елементарний курс., М, МАУП, 2004. – 88-89 c.
Фото Капча