Специфічна профілактика колібактеріозу та рота-, коронавірусних інфекцій новонароджених телят

Практичне значення одержаних результатів.

Розроблені та затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини з держветінспекцією МінАПК України “Методичні рекомендації з профілактики колібактеріозів тварин і птиці”.

Розроблена та затверджена Державним департаментом ветеринарної медицини “Настанова по комплексному застосуванню вакцини проти колібактеріозу молодняка сільськогосподарських тварин на основі факторів патогенності збудника (ТУ У 46. 15. 042-94) та вакцини “Рокоген” проти рота-, коронавірусних інфекцій (ТУ У 46. 15. 388-99) для імунізації тільних корів і нетелів”.

Підготовлено проект нормативно-технічної документації на вакцину “Рококол” для оральної імунізації новонароджених телят проти колібактеріозу, рота- і коронавірусних інфекцій.

Особистий внесок здобувача. Експериментальні дослідження, аналіз отриманих результатів та їх узагальнення виконані дисертантом особисто. Вірусологічні дослідження проводилися спільно із співробітниками лабораторії вірусології ІЕКВМ УААН (к. вет. н. В. І. Стеценко, Л. П. Тризна). Біохімічні дослідження матеріалів, узагальнення та аналіз одержаних результатів проводилися спільно із співробітниками лабораторії біохімії ІЕКВМ УААН (к. б. н. В. С. Антонов, к. б. н. С. А. Михайлова).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації докладалися та обговорювалися на: – засіданнях та звітних сесіях Вченої Ради ІЕКВМ УААН 1996-2001 рр. ; – засіданнях методичної комісії ІЕКВМ УААН; першій міжвузівській науковій конференції молодих вчених та аспірантів “Інфекційна патологія молодняка сільськогосподарських тварин та птиці. ” (м. Суми, 2000 р.)

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 7 наукових праць (4 статті у фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України, 1 патент).

Структура дисертації. Дисертація викладена на 145 сторінках машинописного тексту і складається з таких розділів: вступ, огляд літератури, матеріали та методи досліджень, результати власних досліджень, аналіз та узагальнення одержаних результатів, висновки, список використаної літератури, додатки. Роботу ілюстровано 23 таблицями та 3 рисунками. Список використаних літературних джерел включає 217 найменувань, в тому числі 86 зарубіжних авторів.

 

 

Робота виконана в період 1997-2002 рр. в лабораторії вивчення хвороб молодняка, лабораторіях вірусології та біохімії Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, тваринницьких господарствах України.

Епізоотичну ситуацію вивчали шляхом оцінки епізоотичного стану та дослідження патологічного матеріалу від хворих на діарею телят з 13 неблагополучних господарств Харківської, Донецької, Дніпропетровської та Сумської областей, а також шляхом аналізу та узагальнення звітних матеріалів за формою № 1-Вет Управління ветмедицини у Харківській області, даних лабораторії державної ветеринарної медицини (м. Харків) та даних досліджень лабораторій вивчення хвороб молодняка і вірусології ІЕКВМ. Дослідження патологічного матеріалу від телят з метою виявлення ентеропатогенних ешерихій проводили відповідно до вимог “Методичних вказівок з бактеріологічної діагностики колібактеріозу (ешерихіозу) тварин (№15-14/6, від 22. 02. 1996 р.) з використанням “Набору сироваток ешерихіозних антиадгезивних аглютинуючих” (ТУ У 46. 15. 040-94) за допомогою реакції аглютинації на склі з антиадгезивними сироватками (РА). Діагностику рота- та коронавірусних інфекцій здійснювали відповідно “Методическим рекомендациям по диагностике и общей профилактике рота- и коронавирусной инфекции, способам диагностики, лечения и профилактики нарушений обмена веществ у новорожденных телят при диарреях” (Київ, 1990). Виявлення ротавірусних антигенів проводили за допомогою реакції дифузної преципітації (РДП) та реакції затримки гемаглютинації (РЗГА), коронавірусних антигенів – за допомогою реакції затримки гемаглютинації (РЗГА).

Вакцину проти колібактеріозу молодняка на основі факторів патогенності збудника (ТУ У 46. 15. 042-94) виготовляли в лабораторії вивчення хвороб молодняка ІЕКВМ, а вакцину “Рокоген” проти рота- і коронавірусних інфекцій (ТУУ 46. 15. 388-99) – в лабораторії вірусології.

Для стандартизації фімбріальних адгезинів Е. со1і використовували розгорнуту реакцію аглютинації на склі (РА) з моноспецифічними антиадгезивними сироватками та реакцію манозорезистентної гемаглютинації (РМГА). При цьому культури, які проходили стандартизацію, давали позитивну реакцію у титрах 1: 1280 в розгорнутій РА та у титрах 1: 16 – в РМГА. Стандартизацію ентеротоксинів проводили відповідно “Методическим рекомендациям по получению, очистке энтеротоксинов эшерихий и изготовлению антитоксических сывороток” (Харків, 1993).

Одержання ентероцитів кишечника та виявлення адгезивної активності Е. со1і на них проводили за методом Зарози В. Г. (1991).

Рівень накопичення бактеріальної маси Е. со1і при культивуванні на живильних середовищах контролювали за допомогою стандартів мутності.

Визначення титрів антитіл у сироватці крові та копрофільтратах до фімбріальних адгезинів Е. со1і проводили за допомогою розгорнутої реакції аглютинації (РА), а до рота- та коронавірусних антигенів – за допомогою РЗГА.

Визначення ЛД50 та ЛД100 Е. со1і №866 на білих мишах проводили за методом Лакіна Г. Ф (1990).

Для виготовлення дослідних серій вакцини “Рококол” використовували штами Е. со1і, які продукують термолабільний та термостабільний ентеротоксини, та штами-продуценти фімбріальних адгезинів К99, F41, Att25, K88ab, K88ac, K88ad, а також атенуіровані штами коронавіруса “ВС-1” та ротавіруса великої рогатої худоби “238” і “480”.

Для відпрацьовування оптимальної схеми комплексного застосування вакцини проти колібактеріозу молодняка сільськогосподарських тварин на основі факторів патогенності збудника та вакцини “Рокоген” проти рота-, коронавірусних інфекцій було використано 315 білих мишей вагою 14-18 г. Комплексна імунізація глибокотільних корів цими вакцинами була проведена у трьох господарствах Харківської області – на 40 тваринах в КСП “Безлюдовка”, 113 – в КСП “Рассвет”, та на 80 – в КСП “Нива”. Визначення можливості створення екстреного захисту тварин проти ентеротоксигенних ешерихій