+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
29
Мова:
Українська
не підлягали. Через дві години миші першої та четвертої групи були заражені культурою Е. coli К99, другої та п'ятої – Е. coli F41, а третьої та шостої груп – Е. coli K88ac дозами по 100 млн. мікробних клітин. Дослідження рівня колонізації кишечника мишей введеними культурами на третій день після зараження свідчать, що у імунізованих мишей цей рівень був значно меншим (табл. 3). Цей факт дає можливість зробити висновок про те, що рецептори ентероцитів, які взаємодіють з фімбріальними адгезинами Е. coli, не являються специфічними до окремого типу фімбрій і процес адгезії бактеріальних клітин Е. со1і з різними типами фімбрій можливо відвертати завдяки використанню лише якогось одного антигену для блокади рецепторів.
Таким чином, проведеними дослідами було встановлено, що субклітинні антигени Е. coli при контакті з ентероцитами блокують їх специфічні рецептори, що забезпечує створення швидкого захисту тварин від зараження ентеропатогенними ешерихіями. Це явище свідчить про доцільність створення препаратів для оральної імунізації новонароджених телят з таким механізмом дії.
Конструювання вакцини “Рококол” проти колібактеріозу та рота-, коронавірусних інфекцій новонароджених телят, призначеної для оральної імунізації.
У зв'язку з тим, що ефективність колострального імунітету досить часто знижується рядом факторів, такими як несвоєчасне задавання телятам молозива, задавання збірного молозива, захворюваність корів маститами та інших, актуальним залишається питання конструювання вакцинних препаратів, призначених для активної імунізації новонароджених телят. Результати, що отримані в попередніх дослідах, підтвердили можливість створення екстреного захисту тварин та стали основою конструювання на базі лабораторії вивчення хвороб молодняка та лабораторії вірусології ІЕКВМ вакцини “Рококол” для оральної імунізації новонароджених телят проти колібактеріозу та рота- і коронавірусних інфекцій.
В якості вихідних штамів при виготовленні зразків “Рококолу” використовували шість штамів Е. со1i, які експресують фімбріальні адгезини К99, F41, Att25, K88ac, K88ab, K88ad, два штама-продуцента термолабільного та термостабільного ентеротоксинів, еталонний штам коронавірусу “ВС-1” та епізоотичні штами ротавірусу великої рогатої худоби “238” і “480”. В якості інактиватора застосовували формалін, який додавали до кінцевої концентрації 0, 05%.
Нами було створено та випробувано два зразка вакцини “Рококол”, які відрізнялися тим, що в першому варіанті у вакцину входили субклітинні антигени ешерихій, а у другому випадку – цілісноклітинні антигени. В авторефераті наведені результати випробувань цілісноклітинного варіанту вакцини.
В цілому, до складу вакцини входять: антигени Е. со1і – 50%, ротавірусні – 25% і коронавірусні антигени – 25%, формалін-0, 05%.
Апробація вакцини “Рококол” на білих мишах та новонароджених телятах
Дослідженнями експериментальних зразків вакцини “Рококол” на білих мишах було встановлено, що вона є нешкідливою та володіє високими імуногенними і протективними властивостями. Про це свідчить вірогідне збільшення титрів антитіл до усіх антигенних компонентів вакцини в організмі щеплених мишей вже на сьомий день після першої імунізації та 100-% рівень захисту мишей при зараженні їх 3ЛД50 Е. со1i № 866.
В подальшому досліди були проведені на новонароджених телятах в дослідному господарстві “Українка Слобідська”. При цьому було сформовано дві групи телят – дослідна та контрольна. Телятам дослідної групи вакцину задавали чотириразово, per os. Перше введення проводили одразу після народження, перед першою годівлею молозивом, друге – через 6-8 годин після першого, трете та четверте – з інтервалом 18-24 години. Разова доза вакцини – 15 см3. Матеріалом для лабораторних досліджень були сироватки крові телят першого, п'ятого та чотирнадцятого днів життя, а також копрофільтрати телят першого та п'ятого днів життя (табл. 4).
Досліди з визначення профілактичної ефективності “Рококолу” були проведені у шістьох неблагополучних щодо колібактеріозу та рота- і коронавірусних інфекцій господарствах. Згідно з розробленою методикою, оральній імунізації було піддано 165 новонароджених телят. За ними проводили спостереження на протязі 30 діб. У той же час вели спостереження за 120 контрольними телятами, яких не імунізували. При цьому реєстрували кількість випадків шлунково-кишкових захворювань та загибелі, а також проводили дослідження патологічного матеріалу з метою визначення етіології захворювань. Отримані результати свідчать, що застосування вакцини призводило до значного зниження чисельності випадків захворювання та загибелі серед імунізованих телят (на 30, 3 та 13, 8% відповідно) у порівнянні з контролем. Лабораторними дослідженнями була підтверджена роль ентеропатогенних E. coli та рота-, і коронавірусів в етіології захворювань телят контрольної групи, тоді як з патологічного матеріалу від телят дослідної групи збудників цих захворювань не було виявлено. Все це дозволяє зробити висновок, що вакцина “Рококол” володіє профілактичною ефективністю та може використовуватися для специфічної профілактики колібактеріоза, рота- і коронаівірусних інфекцій. Спосіб виготовлення вакцини “Рококол” захищено патентом № 45698 А, а також підготовлено проект номативно-технічної документації на її затвердження та виробництво.
Висновки
1. У дисертації доведена провідна роль асоціації ентеропатогенних Е. сoli, рота-, та коронавірусів при шлунково-кишкових захворюваннях новонароджених телят та обґрунтована необхідність розробки нових методів та засобів профілактики цих захворювань, які базуються на імунізації глибокотільних корів одночасно проти усіх трьох збудників та створенні вакцин для оральної імунізації новонароджених телят.
2. Дослідженнями питомої ваги асоціації ентеропатогенних Е. сoli, рота- та коронавірусів при шлунково-кишкових захворюваннях новонароджених телят було виявлено, що асоційований перебіг колібактеріозу та рота- і коронавірусних інфекцій у хворих на діарею телят зустрічається до 50% випадків.
3. Комплексна імунізація глибокотільних корів вакцинами проти