Специфічна профілактика колібактеріозу та рота-, коронавірусних інфекцій новонароджених телят

Отримані дані свідчать, що комплексна імунізація глибокотільних корів вакцинами проти колібактеріозу молодняка на основі факторів патогенності збудника та “Рокогеном” проти рота-, коронавірусних інфекцій не викликає в організмі щеплених тварин явища конкуренції антигенів, а призводе до синтезу достатньої кількості антитіл до всіх антигенних компонентів вакцин та подальшої передачі їх з молозивом новонародженим телятам, що в свою чергу дає можливість захищати їх одразу проти трьох інфекцій.

Профілактична ефективність комплексної імунізації глибокотільних корів була підтверджена результатами досліджень, які були проведені в двох неблагополучних щодо колібактеріозу та рота-, коронавірусних інфекцій господарствах Харківської області. Дослідження були спрямовані на реєстрацію частоти випадків виникнення шлунково-кишкових захворювань серед телят, що були одержані від комплексно імунізованих корів та серед телят, отриманих від нещеплених тварин. Отримані результати свідчать про високу профілактичну ефективність розробленої схеми сумісного застосування вакцин проти колібактеріоза та “Рокоген”. Так, серед телят дослідної групи в одному господарстві захворюваність не реєстрували, а у другому вона складала 7, 9%, тоді як в контрольних групах захворюваність телят реєстрували у 20 і 15% випадків відповідно. Відхід телят у дослідних групах був відсутнім, а серед телят контрольних груп він становив 2, 5 і 6% відповідно. Лабораторними дослідженнями патологічного матеріалу від хворих телят контрольних груп була підтверджена етіологічна роль E. coli та рота-, коронавірусів при шлунково-кишкових захворюваннях, тоді як з патматеріалу від телят дослідних груп цих збудників не було виявлено.

Таким чином, схема комплексної імунізації глибокотільних корів вакцинами проти колібактеріозу та “Рокогеном” сприяє оптимізації строків їх щеплення, не викликає конкуренції між складовими антигенами, призводе до формування колострального імунітету у новонароджених телят, що запобігає виникненню серед них колібактеріозу та рота-, коронавірусних інфекцій. Підсумком проведеної роботи стало затвердження “Настанови по комплексному застосуванню вакцини проти колібактеріоза молодняка сільськогосподарських тварин на основі факторів патогенності збудника (ТУ У 46. 15. 042-94) та вакцини “Рокоген” проти рота-, коронавірусних інфекцій (ТУ У 46. 15. 388-99) для імунізації тільних корів і нетелів” Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України 10. 02. 2001, № 15-14/11 та впровадження її в ветеринарну практику.

Визначення можливості екстреного захисту тварин проти колібактеріозу шляхом блокади специфічних рецепторів ентероцитів кишечника субклітинними антигенами Е. 

За даними літератури пероральна імунізація новонароджених телят ешерихіозними антигенами призводе до швидкого захисту тварин від зараження летальними дозами ентеротоксигенних ешерихій (Сухарев Ю. С., 1992; Сидоров М. А., Курашвили Т. К., 1980). Mouricout M. A., Julien R. A. (1987 р.) вказують, що в розвитку шлунково-кишкових інфекцій важливим моментом є прикріплення збудника до чутливої клітини, яке відбувається завдяки взаємодії фімбріальних адгезинів Е. со1і з ентероцитами, в основі якої знаходиться феномен впізнавання бактерія-муцин. Пов'язуючи ці факти, можна припустити, що пероральна імунізація тварин ешерихіозними антигенами призводе до блокади специфічних рецепторів ентероцитів кишечника, завдяки чому стає можливим екстрений захист тварин при подальшому зараженні їх ентеротоксигенними Е. coli. Однак це питання ще недостатньо вивчене.

З метою визначення можливості екстреного захисту тварин від ентеропатогенних Е. coli шляхом блокади специфічних рецепторів ентероцитів субклітинними антигенами ешерихій були проведені три досліди. У першому досліді було проведено порівняння рівня адгезії Е. со1і до ентероцитів кишечника мишей, які попередньо на протязі двох годин контактували з субклітинними фімбріальними антигенами Е. coli К99 та до інтактних ентероцитів. При цьому було встановлено, що до тих клітин, яких не обробляли антигенами ешерихій, адгезії кишкової палички не спостерігалось, тоді як до інтактних ентероцитів прикріплялося до 12 бактеріальних клітин.

На наступному етапі цієї роботи було визначено можливість блокади специфічних рецепторів кишечника фімбріями Е. со1і безпосередньо на білих мишах. З цією метою тварини першої, другої та третьої дослідної групи були піддані оральній імунізації субклітинними антигенами Е. coli К99, F41 та K88ac відповідно. Мишей четвертої, п'ятої та шостої груп імунізації не піддавали. Через дві години миші першої та четвертої групи були заражені культурою Е. coli К99, другої та п'ятої – Е. coli F41, а третьої та шостої – Е. coli K88ac у дозах 100 млн. мікробних клітин. Через три дні усі тварини були омертвлені за допомогою ефірного наркозу та з глибоких зіскобів слизової оболонки тонкого відділу кишечника зроблені висіви на агар Ендо. В подальшому, з кожного висіву за культурально-морфологічними властивостями було відібрано по 10 колоній ешерихій, з якими у реакції аглютинації на склі з моноспецифічними антиадгезивними сироватками було визначено наявність у них тих фімбріальних адгезинів, що були в культурах, які застосовували для зараження.

При цьому було встановлено, що кишечник мишей, які були попередньо імунізовані субклітинними антигенами E. coli, колонізувався в значно меншому ступені, ніж кишечник мишей контрольних груп після зараження.

Таким чином, отримані дані свідчать про те, що імунізація тварин субклітинними фімбріальними антигенами Е. со1i забезпечує блокаду специфічних рецепторів ентероцитів вже через дві години та призводе до елімінації ешерихій з кишечнику мишей при зараженні.

В подальшому було проведено дослідження з визначення можливості захисту імунізованих тварин як з гомологічними, так і з гетерологічними типами фімбрій. Для цього було сформовано 6 груп мишей, з яких миші трьох дослідних груп були орально імунізовані субклітинними фімбріальними адгезинами Е. со1i К99, а інші три групи були контрольними і імунізації