Співвідношення держави та інших суб'єктів політичної системи

Необхідно пам'ятати, що який би шлях створення національної державності не обирав той або інший народ, залишаються незмінними об'єктивні закономірності державного розвитку людства; вони відбивають історію розвитку держав, зміни їх соціальної сутності, типів держав, видів державного правління, устрою, режиму тощо.

Перш за все зупинимося на понятті історичного типу держави. Тип держави – це система суттєвих рис, притаманних усім державам, економічною основою яких є певний тип виробничих відносин і які виражають соціально-змістовну сутність і соціальне призначення держави.

До основних причин зміни типів держави належать: розвиток продуктивних сил і відповідна зміна виробничих відносин; зміна соціальної (зокрема, класової) структури суспільства; встановлення нового співвідношення класових та інших соціальних сил; перехід державної влади до представників іншого класу (союзу класів) або соціальної групи, а отже, зміна соціальної сутності держави.

Будучи залежною насамперед від панівної чи керівної групи (класу) у суспільстві, держава є відносно самостійним утворенням. Ознаками такої відносної самостійності держави є:

- організаційна відокремленість держави від суспільства в цілому, будь-якої групи чи класу (зокрема, панівного класу) ;

- наявність власної внутрішньої будови (структури) і особливих, специфічних інтересів;

- залежність не тільки від панівного класу, а й певною мірою від інших соціальних груп суспільства (зокрема, національних, етнічних спільностей) ;

- залежність не лише від співвідношення класових та інших соціальних сил всередині країни, а й від зовнішньополітичних умов, подій;

- необхідність виконувати не тільки суто класові, групові, а й загальносоціальні функції.

Внаслідок цього можуть існувати держави так званого перехідного типу. Вони, як правило, виражають волю кількох класів (груп) або союзу класів.

Відомі такі історичні типи держави: рабовласницький, феодальний, буржуазний, перехідний від буржуазного до соціально-демократичного.

Крім зазначених типів держави, уже відомих історії людства, є підстави для прогнозування виникнення в майбутньому держави соціально-демократичного типу – держави трудящих-власників. Така держава буде організацією політичної влади трудящих-власників, що становлять більшість суспільства, яка забезпечить реальне здійснення і захист основних прав людини, прав нації і народу на засадах свободи, справедливості і солідарності [5].

Якісно, новому етапу всесвітньо-історичного розвитку людства, його переходу до громадянського правового суспільства соціальної демократії відповідає перехідний тип держави, орієнтованої на соціальну демократію.

У першій половині XX ст. у багатьох країнах розпочався поступовий перехід від традиційно буржуазного суспільства “вільного”, монополістичного капіталізму) до громадянського правового суспільства соціальної демократії. Такому суспільству має відповідати правова держава, яка не може не бути державою соціальної демократії.

Соціальна демократія може існувати тільки у такому суспільстві, де ліквідоване відчуження працівників від засобів та результатів їхньої виробничої діяльності. Це таке суспільство, в якому всі трудящі є (тією чи Отже, суспільство соціальної демократії – це післябуржуазне (постбуржуазне) суспільство, а держава в такому суспільстві має бути державою трудящих-власників.

У сучасних умовах існує два основних різновиди держав перехідного періоду:

- держави промислово-розвинутих країн соціально-орієнтованого, «соціалізованого» капіталізму;

- держави, які існують у країнах, що переходять від авторитарно-бюрократичного ладу псевдосоціалізму до громадянського суспільства і перетворюються з організації тоталітаризованої влади колишньої партійно-управлінської верхівки на організацію влади більшості населення (зокрема, колишні радянські республіки та історично аналогічні їм держави).

Державою соціально-демократичної орієнтації слід визнати організацію політичної влади більшості населення, яка забезпечує необхідний консенсус усіх його частин, груп та перехід до створення умов, потрібних для реального і безперешкодного здійснення основних прав людини і прав націй, прогресу суспільства на засадах соціальної демократії.

Внутрішніми завданнями, або функціями такої держави повинні стати у гуманітарній сфері – забезпечення кожній людині належних умов життя на засадах свободи, справедливості і солідарності; в економічній сфері – сприяння формуванню соціально-орієнтованої ефективної ринкової економіки; у політичній сфері – створення умов для формування і діяльності органів державної влади на засадах демократії, тобто відповідно до вільного волевиявлення більшості народу в умовах. вільної діяльності різноманітних громадських об'єднань. Відповідно до сфер діяльності функціями держави є:

- гуманістична (забезпечення і охорона, захист основних прав людини);

- екологічна (охорона природного середовища) ;

- соціальна (охорона і відновлення здоров'я, соціальне забезпечення) ;

- культурно-виховна (освіта, виховання, підтримка культури, обгрунтування і пропаганда існуючого соціального устрою тощо) ;

- господарсько-стимулююча (створення умов для розвитку виробництва на основі визнання і захисту різних форм власності на засоби виробництва) ;

- господарсько-організаторська (програмування й організація виробництва на державних підприємствах, розпорядження об'єктами державної власності) ;

- науково-організаторська (організація і стимулювання наукових досліджень) ;

- створення демократичних умов, інститутів для вільного виявлення і врахування інтересів різних соціальних груп суспільства, зокрема для діяльності різноманітних політичних партій та інших громадських об'єднань (“демократизаторська” функція) ;

- забезпечення умов для збереження і розвитку національної самобутності народів, що проживають на території держави (національно-забезпечувальна функція) ;

- охорона і захист державно-конституційного ладу, законності та правопорядку (охоронна функція) [9].

Серед зовнішніх функцій держав соціально-демократнчної орієнтації виділяються такі:

- участь у міжнародному забезпеченні і захисті прав людини;

-