Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Стан наукової розробки застосування заходів заохочення у кримінально-виконавчому праві

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
14
Мова: 
Українська
Оцінка: 

у роботі «Поощрения в системе правоохранительной службы» визначає місце заохочувальних норм серед інших правових норм, проводить класифікацію за різними критеріями. Пропонує розглядати правове заохочення з позиції системи права як комплексний (міжгалузевий) правовий інститут. У зв’язку з цим автор використовує термін «заохочувальне право». Через це в роботі А. Н. Караваєв уживає термін «заохочувальне законодавство», під яким розуміє сукупність різних за юридичною силою нормативно-правових актів, де містяться норми матеріального й процесуального характеру, які водночас розкривають і предмет, і метод заохочувального права. Цікавим є той момент, що заохочення й стягнення, на його думку, необхідно розглядати через філософські категорії зміст і форму, де змістом буде заохочення й стягнення, формою – дисципліна [5, с. 59]. Хоча ця робота має велике наукове і практичне значення у сфері державно-службових відносин, однак дослідження, які здійснювалися А. Н. Караваєвим у галузі теорії заохочувальних норм права, дуже допомогли під час вивчення інституту заохочення в кримінально-виконавчому праві України.

Як бачимо, інститут заходів заохочення в кримінально-виконавчому праві Російської Федерації досліджений значно краще, ніж у кримінально-виконавчому законодавстві України.
У наукових дослідженнях радянського періоду проблеми правового заохочення були предметом значної уваги науковців того періоду. На загальнотеоретичному рівні питання правового заохочення розглядалися достатнього глибоко, досліджувалося багато важливих проблем, які виводилися із теорії і практики загального розвитку.
Отже, в українській науці кримінально-виконавчого права немає синтетичних, комплексних, спеціальних досліджень, присвячених вивченню заохочувальних норм, що застосовуються до засуджених осіб. У наведених вище дисертаційних дослідженнях і монографіях теоретичні та практичні проблеми інституту заохочень кримінально-виконавчого права не висвітлено належним чином.
У більшості наукових праць заохочення в кримінально-виконавчому праві досліджувалися лише в загальному контексті й на монографічному рівні не вирішувалися. Наукову картину становлять ідеї та результати досліджень учених насамперед у галузі кримінального права, а також праці, які вивчали окреслену проблему в загальному контексті або з позиції тієї чи іншої галузі права.
ВИСНОВКИ
 
Вищезазначене свідчить про недооцінювання вченими значення заохочувальних норм у кримінально-виконавчому законодавстві як ефективного засобу досягнення мети кримінального покарання.
З урахуванням сучасних реалій уважаємо, що основними напрямами подальших теоретичних досліджень указаної проблеми повинні стати такі:
  • формування теоретико-методологічних засад дослідження заохочення у кримінально-виконавчому праві;
  • вивчення зарубіжного досвіду застосування заходів заохочення до засуджених;
  • аналіз поняття правового заохочення як найвищої форми державного схвалення соціально очікуваної поведінки;
  • вивчення проблем класифікації заходів заохочення, що застосовуються до засуджених;
  • з’ясування значення заходів заохочення для виправлення й ресоціалізації засуджених;
  • дослідження співвідношення звільнення від відбування покарання й заходів заохочення;
  • визначення місця умовно-дострокового звільнення та заміни невідбутої частини покарання у структурі заходів заохочення;
  • аналіз процесуального порядку застосування умовно-дострокового звільнення та заміни невідбутої частини покарання більш м’яким;
  • дослідження кримінологічних проблем застосування умовно-дострокового звільнення та заміни невідбутої частини покарання більш м’яким;
  • виявлення особливостей застосування заходів заохочення до осіб, які відбувають покарання, не пов’язані із позбавлення волі;
  • удосконалення законодавства про застосування заходів заохочення до засуджених.
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
 
  1. Бабаян С. Л. Правовое регулирование применения мер поощрения и взыскания в воспитательном воздействии на осужденных к лишению свободы: дисс.... канд. юрид. наук: спец. 12. 00. 08 / С. Л. Бабаян; Акад. права и упр. ФСИН России. – Рязань, 2003. – 2б4 с.
  2. Гернет М. Н. Избранные произведения / М. Н. Гернет. – М. : Юрид. лит., 1974. – 645 с.
  3. Голик Ю. В. Поощрительные нормы в советском уголовном праве / Ю. В. Голик // Актуальные вопросы борьбы с преступностью: сб. ст. / отв. ред. В. Д. Филимонов. – Томск: Томск. гос. ун-т, 1984. – С. 20-33.
  4. Гущина Н. А. Поощрение в праве: Теоретико-правовое исследование: автореф. дисс.... докт. юрид. наук: спец. 12. 00. 01 / Н. А. Гущина; С. -Петерб. ун-т МВД России. – СПб., 2004. – 38 с.
  5. Караваев А. Н. Поощрение в системе правоохранительной службы: [учебное пособие] / А. Н. Караваев. – Саратов: Изд-во ГОУ ВПО «Саратов. гос. акад. права», 2004. – 120 с.
  6. Карелін В. В. Правове регулювання застосування заходів заохочення та стягнення у процесі виконання покарань, пов’язаних з ізоляцією засуджених: [монографія] / В. В. Карелін, І. С. Яковець, К. А. Автухов; за заг. ред. А. Х. Степанюка. – Х. : Право, 2014. – 239 с.
  7. Конышев Ф. В. Актуальные вопросы применения мер поощрения и взыскания к лишенным свободы осужденным: дисс.... магистра юрид. наук: спец. 1-24 80 01 / Ф. В. Конышев. – Новополоцк: ПГУ, 2010. – 104 с.
  8. Кузьмин М. А. Стимулирование правопослушного поведения заключенных в исправительно-трудовых лагерях посредством реализации поощрительных норм, 1930-1956 гг. : автореф. дисс.... канд. юрид. наук: спец. 12. 00. 08 / М. А. Кузьмин; Академия управления МВД России. – М., 1998. – 24 с.
  9. Михалко І. С. Забезпечення принципу раціонального застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки засуджених: [монографія] / І. С. Михалко. – Х. : Право, 2013. – 200 с.
  10. Михалко І. С. Забезпечення принципу раціонального застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки засуджених: дис.... канд. юрид. наук: спец. 12. 00. 08 / І. С. Михалко; НУ «ЮА України ім. Ярослава Мудрого». – Х., 2012. – 208 с.
  11. Сизый А. Ф. Стимулирующие нормы уголовно-исполнительного права и их применение в процессе формирования правопослушного поведения осужденных (концептуальные проблемы теории и практики) : [монография] / А. Ф. Сизый. – Чебоксары: Чебоксар. кооп. ин-т Москов. ун-та потреб. кооп., 1998. – 269 с.
  12. Стрельченко О. Г Заохочення як метод управління у сфері охорони здоров’я: автореферат дис.... канд. юрид. наук: спец. 12. 00. 07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О. Г. Стрельченко. – К., 2008 – 16 с.
  13. Хлистова Н. Б. Заохочення суспільно корисної мотивації: кримінально-правові та кримінологічні аспекти: автореф. дис.... канд. юрид. наук: спец. 12. 00. 08 / Н. Б. Хлистова. – К., 2008. – 20 с.
  14. Хряпінський П. В. Заохочувальні норми у кримінальному законодавстві України: теоретичні, законодавчі та правозастосовні проблеми: дис.... докт. юрид. наук: спец. 12. 00. 08 / П. В. Хряпинський; Націон. юрид. академія Укр. ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2010. – 611 с.
 
 
Фото Капча