Статистичне дослідження інфляції і цін в Україні

Інфляція є протилежністю дефляції, котра проявляється в падінні рівня цін, що, в свою чергу, є підвищенням купівельної спроможності грошей.

Види інфляції[3, с. 7]:

За величиною темпів розрізняють такі види інфляції:

• повзуча інфляція – яка проявляється в тривалому поступовому зростанні цін;
• галопуюча інфляція – зростання цін темпами в межах 10-50% в річному вимірі;
• гіперінфляція – з дуже високими темпами зростання цін (сотні, тисячі та ін. відсотків зростання цін в річному вимірі).

Споживчу інфляцію можна розподілити на такі складові:

• базова інфляція (є мірою інфляції попиту, наприклад, може обумовлюватися перевищенням сукупного попиту свого довгострокового рівноважного рівня) ;
• вузька базова інфляція – зміна цін імпортованих товарів, що відображає таким чином вплив зміни обмінного курсу.
• небазова інфляція (відображає вплив факторів пропозиції), остання включає в себе зміну цін, що регулюються адміністративно, зміну цін на товари з малою ступінню обробки (сирі овочі, фрукти та ін.), а також зміну цін на паливо.

Причини виникнення інфляції:

• надмірне збільшення пропозиції грошей (класичний приклад – монетизація дефіциту державного бюджету (причина гіперінфляції в Україні в 90-х роках ХХ-го сторіччя)) ;
• обмеження пропозиції (інфляція пропозиції), що зазвичай викликає зростання цін на сировинні товари, а також на товари з вищою ступінню обробки через вторинні ефекти;
• надлишковий споживчий попит в економіці (інфляція попиту), причиною якого може бути надто м'які кредитні умови та ін. ;
• інфляція в інших країнах за суттєвих обсягів імпорту (імпортована інфляція), підвищення цін на імпортні товари;
• девальвація національної валюти (збільшує ціну імпортованих товарів, погіршує економічні очікування) ;
• зростання очікувань щодо зростання цін в майбутньому.

В умовах істотної інфляції зростає розрив в реальних доходах між видами соціальних груп, погіршується становище осіб з фіксованим доходом (наприклад, пенсіонерів, службовців, студентів, чиї доходи формуються за рахунок держбюджету). Інфляція є прихованим податком, зокрема, на заощадження, оскільки знижує стимул до нагромадження. Заощадження в формі готівки або ж депозитів скорочуються та відбувається зміщення до нагромадження натуральних речей як нерухомість, дорогоцінності (золото тощо). Інфляція змінює співвідношення між заощадженнями та споживанням, спотворює обчислення прибутків підприємцями. Найбільше викривлення інфляцією інформації про прибутки відбуватиметься на підприємствах за капіталом, придбаним до виникнення інфляції. Викривлені інфляцією прибутки спотворюють розподіл ресурсів на ринку, спричинять до збільшення інвестицій у виробництво з більшим співвідношенням між капіталом та продуктом, зменшуючи інвестиції в інші виробництва. Таким чином, виробники переорієнтовуються на випуск товарів низької якості, зменшується активність у видах діяльності, що потребують довгострокових інвестицій. Інфляція негативно впливає на сприйняття громадськістю влади. Наприклад, прагнення державних органів одержати за допомогою емісії додаткові засоби для вирішення невідкладних завдань найчастіше лише прискорює інфляцію. Знижується довіра до діяльності Уряду, до запланованих програм та реформ. Найбільш узагальненим наслідком її є падіння курсу національної валюти відносно валют країн, де інфляція відсутня чи розвивається нижчими темпами. Падіння курсу відбувається нерівномірно і неадекватно зниженню купівельної сили грошей на внутрішньому ринку. При спробах держави втручатися у зовнішньоекономічні і валютні відносини виникають розбіжності між офіційним і ринковим курсом валюти, формується кілька ринкових курсів тощо. Усі ці явища дезорганізують зовнішньоекономічні зв'язки, вносять до них значний спекулятивний елемент, стримують приплив іноземного капіталу, погіршують платіжний баланс країни, її валютне становище, підривають її позиції на світовому ринку.

Загальноекономічний зміст ціни

Ціна – це грошовий вираз вартості, кількість грошей, що сплачується або одержується за одиницю товару або послугу. Одночасно ціна відображає споживчі властивості (корисність товару) купівельну спроможність грошової одиниці, ступінь рідкості товару, силу конкуренції, держаного контролю, економічну поведінку ринкових суб’єктів та інші суб’єктивні моменти [4, с. 46].

Ціна виконує ряд функцій:

• обліково-аналітична (забезпечує облік результатів господарювання та їх прогнозування) ;
• стимулююча (сприяє раціональному використанню обмежених ресурсів, науково-технічному прогресу, оновленню асортименту) ;
• розподільча (впливає на розподіл ресурсів, доходів та фінансів у суспільстві).
• регулююча (здійснюється збалансування між окремими виробництвами, попитом та пропозицією).

Усі ціни поділяються на дві великі групи:

• ціни світового рину;
• ціни внутрішнього ринку.

Ціни світового ринку спираються на інтернаціональну вартість, яка визначається за середніми показниками.

Основні види світових цін:

• довідкова ціна (сировина, паливо) несе інфляційний характер, публікується виробником;
• контрактна ціна – реальна світова ціна, несе конфіденційний характер;
• біржові ціни (котування) ;
• внутрішні ціни країн.

Ціни внутрішнього ринку спираються на національну вартість товару, яка залежить від рівня продуктивності праці, структури національного виробництва, курсу національної грошової одиниці та рівня інфляції.

Класифікація цін внутрішнього ринку:

1)За способом встановлення

I) державні (встановлюються державою на продукцію державних підприємств, деякі ресурси, соціально значимі товари). Поділяються на:

• фіксовані це ціни, які встановлюються на продукцію базових галузей промисловості, а також найважливіші товари (послуги) першої необхідності.
• регульовані – регулюються державою.

II) договірні (встановлюються за домовленістю між продавцем та покупцем товару і можуть змінюватись за взаємною згодою сторін) ;

• вільні (встановлюються підприємством самостійно або на договірній основі із врахуванням попиту та пропозиції на ринку товарів; орієнтовані на економічно зацікавлених виробників у розширенні асортименту товарів та запобігання ажіотажного попиту і спекуляції) ;
• ввізні (встановлюються на імпортні товари і підлягають обкладенню ввізним митом; основою розрахунків таких цін є