Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
42
Мова:
Українська
митна вартість, виражена в національній валюті).
2)За галузевою формою продукції:
I) у промисловості – гуртові (ціна, за якою підприємства й організації реалізують вироблену ними продукцію іншим підприємствам та організаціям, крім населення) ;
II) у сільському господарстві – закупівельні;
III) у будівництві – кошторисні;
IV)у транспорті – тарифи;
V) у торгівлі – роздрібні.
Ціноутворення – це процес обґрунтування, затвердження та перегляду цін і тарифів, визначення їх рівня співвідношення та структури [2, с. 380].
Структура ціни показує співвідношення між окремими її елементами:
- собівартість – Вартість факторів виробництва, які необхідно витратити на виробництво продукції, та її збут;
- податок на додану вартість є частиною новоствореної вартості, яка сплачується в держаний бюджет на кожному етапі виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг;
- акцизний збір – непрямий податок, що включається до ціни товару.
На рівень ціни впливають такі фактории [23, с. 321]:
- державне регулювання цін;
- конкуренція виробництва;
- співвідношення попиту та пропозиції;
- купівельна спроможність грошей;
- якість товару та ін.
Основні принципи встановлення і вживання цін на товари і тарифів на послуги, а також організації контролю за їх дотриманням на території України визначаються Законом України «Про ціни і ціноутворення» і іншими законодавчими і нормативними документами. Дія цього Закону поширюється на всі підприємства і організації незалежно від форм власності і підлеглості. Згідно цьому закону в народному господарстві України застосовуються вільні, державні фіксовані і державні регульовані ціни і тарифи, а також контрактні (зовнішньоторговельні) ціни.
Державне регулювання інфляції
Уряду кожної країни, що знаходиться в кризі, слід проводити антиiнфляційну політику. Засоби боротьби з інфляцією можуть бути як прямі так і непрямі (рис. 1. 3.) [8, с. 321].
Частіше всього проявляється наступна закономірність – чим більш кризовою стає ситуація, тим більш актуальні прямі засоби впливу уряду і національного банку на економіку і грошову масу, як її складову частину.
До непрямих засобів відносяться:
- Регулювання загальної маси грошей шляхом управління ними центральним банком.
- Регулювання позикового і облікового процесу комерційних банків через управління ними центральним банком.
- Обов'язкові резерви комерційних банків, операції центрального банка на відкритому ринку цінних паперів.
- Операції центрального банка на відкритому ринку цінних паперів.
- Регулювання процентних ставок комерційних банків через управління ними Національним банком.
Непрямі засоби не можуть працювати в нашій економіці на повну потужність по причині її недостатньої «ринковості». Повноцінний ринок цінних паперів, в тому числі ринок державних зобов'язань у нас відсутній, а відповідно Національний банк не може впливати на грошову масу крізь куплю-продаж цінних паперів.
До прямих засобів:
- Пряме і безпосереднє регулювання державою кредитів і тим самим – грошової маси.
- Державне регулювання цін.
- Державне (по угоді з профспілками) регулювання заробітної плати.
- Державне регулювання зовнішньої торгівлі, операцій з іноземним капіталом і валютного курсу.
В цілому, слід визначити, що в нашому сьогоднішньому положенні ефективні тільки прямі засоби боротьби з інфляцією – регулювання кредитів, цін і заробітної плати, регулювання валютного курсу і зовнішньої торгівлі.
Першочергові антиiнфляційні засоби:
Збивати темпи інфляції – то скорочувати різницю між грошовою і товарною масою в господарстві. Для цього підходять всі ті засоби, що ведуть економіку до рівноваги. До першочергових мір відносяться ось такі:
- Відтворення зруйнованого інвестиційного поля народного господарства, без якого функціонування економіки стає неможливим. В цих цілях слід передусім відтворити шляхом iндексування на банківських рахунках підприємств амортизаційні суми і власних оборотні грошові кошти загублені через різке зростання цін і знецінювання карбованця.
- Налагоджування постачально-збутових зв'язків між підприємствами. Господарські зв'язки підприємств в ринковому режимі найбільш ефективні в основному через систему великих оптових купців-синдикатів. Ці структури можуть функціонувати як в рамках окремих регіонів, так і в загальноукраїнському і міждержавному масштабі.
- Замість податку на додану вартість, що стимулює в сучасних умовах господарювання в Україні зростання інфляції і вкрай важко контролюється податковими інспекціями, визначити основним платежем в бюджет податок на прибуток, диференціюючи його ставки залежно від зростання рентабельності і зростання обсягу виробництва, що буде націлювати виробників на зростання маси, а не тільки норми прибутку.
- На час кризи необхідно централізувати банківську систему країни, маючи на увазі обов'язкове виконання комерційними і інвестиційними банками директив Національного банку по пріоритетностi і пільговості кредитування регіонів, галузей, підприємств, додержання нормативних термінів документообігу.
- Протягом кризового періоду треба також проводити раціональну державну політику захисту внутрішнього ринку і суворого контролю приватної експортної діяльності. Всі експортні операції повинні здійснюватись через кілька великих фірм і синдикатів, що контролюються державою і виконують експортні операції на комiсiйних податках.
Антиінфляційна політика є важливим компонентом усього комплексу методів державного регулювання економіки країн ринкового господарства. Важливу роль у ній відіграє регулювання державних витрат і надходжень у державний бюджет. Так, якщо інфляція починає розвиватися високими темпами або має місце значний інфляційний розрив, то держава вдається до заходів, спрямованих на зменшення розмірів реальних доходів, чим досягається обмеження споживання, а отже, й попиту. Зменшення розмірів доходів здійснюється завдяки додатковому оподаткуванню. Через це скорочується попит не лише на предмети споживання, а й на широке коло товарів виробничого призначення, адже підприємці, щоб не допустити різкого зниження цін, скорочують виробництво, що призводить до зменшення попиту на сировину, паливо, матеріали. В результаті підприємці згортають свою інвестиційну діяльність, зменшується зайнятість