Статистичне дослідження інфляції і цін в Україні

Аналізуючи більш детально 2010 рік, необхідно зазначити, що у січні найбільше зросли ціни на продукти харчування і безалкогольні напої – на 3, 2%. У лідерах подорожчання були цукор і овочі, ціни на які збільшилися на 14, 7% і 14, 3% відповідно. Сир, молоко, кисломолочна продукція і олія подорожчали на 9, 8 – 6, 2%, яйця, фрукти, маргарин і соняшникова олія – на 3, 6 – 2%. Ціни (тарифи) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива зросли на 0, 4% [8].

Зростання цін на транспорт в цілому склало 1, 7%, що, в першу чергу, обумовлено подорожчанням палива та мастил на 4, 7%, а також підвищенням плати за пасажирські перевезення автодорожнім транспортом.

У травні 2010 р. споживчі ціни впали на 0, 6% у порівнянні з квітнем 2010 року. В цілому, ціни на продукти харчування й безалкогольні напої знизилися на 1, 4%. Найбільше, на 29, 8%, подешевшали яйця. У той же час на 5, 3% подорожчало м’ясо птиці.

Алкогольні напої та тютюнові вироби подорожчали на 0, 4%, у тому числі алкогольні напої – на 0, 4%, тютюнові вироби – на 0, 5%. Ціни на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива підвищилися на 0, 2%. Підвищення цін у сфері охорони здоров’я на 0, 5% обумовлено, перш за все, подорожчанням санаторно-курортних (на 2, 2%) послуг, при цьому подешевшали фармацевтичні препарати.

У серпні зростання споживчих цін стало ще одним поштовхом для девальвації національної валюти. Показник зростання індексу споживчих цін (ІСЦ) на 91, 7% сформувався за рахунок зростання тарифів на житлово-комунальні послуги. Після чотирьох дефляційних місяців, на споживчому ринку спостерігалося зростання цін на 1, 2%.

За інформацією Міністерства економіки України, зростання споживчих цін в першу чергу було викликане внутрішніми чинниками – підвищенням тарифів на природний газ, який використовується для потреб населення, в 1, 5 разу [8]. Зростання цін на хліб і хлібопродукти було через підвищення цін на пшеницю на світовому ринку, а також збільшення попиту населення на деякі крупи, зокрема гречану.

Відбулось підвищення цін на молочну продукцію внаслідок зростання відпускних цін в умовах скорочення пропозиції й дії аномально високих температур – ціни на молоко підвищилися на 4, 2%, кисломолочну продукцію – на 2%, сири – на 1, 4%.

Отже, протягом січня-серпня ціни зросли на 4, 3%. Об’єктивними факторами для цього стали: сезонність, адміністративне підвищення цін на газ для населення, невисокий врожай зернових в Україні та значні проблеми з зерновими у світі.

За даними Державного комітету статистики, лідерами зростання споживчих цін за підсумками вересня стали Крим, Севастополь – 3, 6%, Донецька, Луганська, Херсонська області – 3, 5%, Миколаївська і Одеська області – 3, 3%.

Таким чином, ключовими прискорювачами зростання інфляції залишалися продукти харчування та житлово-комунальні послуги. За офіційними даними, інфляція в Україні за підсумками 2011 року становила 4, 6% [1].

 

Iнфляцiя властива бiльшостi економiчно розвинутих краiн свiту i є основною проблемою в тих країнах, що розвиваються.

Інфляція майже завжди приводить до важких наслідків. Головні з них: перерозподіл доходів, прихована державна конфіскація грошей у населення через податки, прискорена матеріалізація грошей, падіння реальної процентної ставки на капітал, падіння рівня життя народу.

Таким чином, і експансійна, й рестрикційна політика стосовно до умов України мають свої переваги та недоліки. В умовах пікових темпів інфляції доцільною є рестрикційна політика – політика стримування. Її характерні риси: скорочення витрат бюджету та позичкового процента, стримування експорту і грошової емісії, підвищення податкових ставок. У кінцевому результаті, зазначені заходи дають скорочення сукупного попиту.

На закінчення вважаємо за необхідне звернути увагу на те, що суттєво поліпшити ситуацію можна лише за умов комплексного впровадження заходів антиінфляційного регулювання. Адже економіку будь-якої країни слід розглядати як систему, організм з обмеженою кількістю прямих та опосередкованих зв’язків. Механізм дії інфляційних факторів залежить від співвідношення багатьох економічних процеів – внутрішніх і зовнішніх. Він неоднорідний на часовому проміжку становлення ринковоїекономіки в Україні. Також неоднакова активність конкретних інфляційних факторів. Це обумовлено тим, що інфляція – це, пердусім, динамічний иакронкономічний процес. У більшості випадків ті негативні процеси, які проглядаються на рівні макроекономіки, є наслідком значних деформацій внутрішніх економічних процесів, як макроекономічних, так і мікроекономічних.

Саме тому без системного підходу, без комплексного оздоровлення фінансової ситуації, що мають бути узгоджені з конкретними національними особливостями, конкретними зміеами процесів у кожній ланці економічної системи країни, їх розвитком протягом незупинного плину часу. Інакше, якщо засоби щодо оздоровлення економічної ситуації використовуються частково, то результат нагадуватиме лише тимчасову «косметичну» операцію.

Здійснення оздоровлення фінансової ситуації в Україні надасть змогу зупинити негативні процеси в економіці – падіння рівня виробництва, знецінення грошей, дефіцит держбюджету – та забезпечити передумови для подальшого економічного росту.

Країни, що рішуче піти