Стійкі народні порівняння як об’єкт фразеології (семантичний і структурний аспекти)

із специфічною віднесеністю й зумовленою цим позитивною спрямованістю;

трансформацією вихідних базових структурно-семантичних моделей стійких народних порівнянь, що приводить до виникнення їх структурно-семантичних різновидів;

частістю вживання;

контекстом, що актуалізує фразеологічну семантику.

Саме переносно-образне значення і є суттю стійкого народного порівняння як фразеологічної одиниці.

Переважна більшість стійких народних порівнянь, виявляючи поняттєву реалізацію, служить для позначення одного денотата, виконує оцінно-характеристичну, експресивно-образну, узагальнюючу функції, тому значення їх є єдиним і цілісним, а отже, – фразеологічним.

У другому розділі Структурно-семантичні трансформації стійких народних порівнянь антропоморфічного характеру здійснюється ідеографічний опис стійких народних порівнянь антропоморфічного характеру, досліджуються властиві їм структурно-семантичні трансформації, аналізується граматична співвіднесеність структурно-семантичних моделей.

Тематичне поле “Людина” обрано як центральний об'єкт дослідження зважаючи на те, що фразеологія української мови має чітко виражений антропоморфічний характер. Ідеографічний опис стійких народних порівнянь антропоморфічного характеру дозволяє дослідити такі системні явища, як тематичне поле “Людина”, ідеографічні групи “Інтелект і риси характеру антропоніма”, “Зовнішній вигляд”, “Фізичний стан і відчуття”, “Зміни стану, поведінки й зовнішності антропоніма”. Враховуючи семантичні, граматичні і функціональні властивості стійких народних порівнянь, ми можемо стверджувати, що дослідження структурно-семантичних трансформацій стійких народних порівнянь можна проводити методом ідеографічної класифікації, тобто виділенням груп стійких народних порівнянь з погляду означуваних ними понять: структурно-семантична модель – синонімічний ряд – ідеографічний ряд – ідеографічна група – тематичне поле. Видається доречним проводити дослідження структурно-семантичних трансформацій стійких народних порівнянь антропоморфічного характеру у межах найменшої одиниці класифікації – структурно-семантичної моделі, яка слугує основою стійкого народного порівняння, що схематично відображає відносну стабільність його форми і семантики.

Зведення стійких народних порівнянь у ідеографічні групи, ідеографічні ряди, синонімічні ряди свідчить про їх нерівномірність: одні складаються з великої кількості стійких порівнянь і мають високий рівень модельованості, інші значно менші в кількісному відношенні, треті представлені поодинокими прикладами. Об'єктивний аналіз вимагає від дослідника фіксації кожного стійкого народного порівняння антропоморфічного характеру, що має певні семантичні ознаки та ідентичну граматичну характеристику.

Докладне дослідження зафіксованих нами стійких народних порівнянь антропоморфічного характеру методом ідеографічної класифікації допомагає з'ясувати складні механізми розвитку української фразеології в просторі й часі, по-справжньому оцінити евристичний потенціал цього мовного матеріалу.

Ілюстрацією методики описування структурно-семантичних трансформацій стійких народних порівнянь антропоморфічного характеру може стати синонімічний ряд /дуже красива/, який є складовою ідеографічного ряду /краса людини/, ідеографічної групи “Зовнішній вигляд “.

Синонімічний ряд /дуже красива/ представлений стійкими народними порівняннями антропоморфічного характеру, побудованими за структурно-семантичними моделями:

“красива (гарна) + як (наче) + природне явище з конотацією краси”: красива як весна; гарна як весна; гарна як сонце. Трансформація структурно-семантичної моделі відбувається постпозитивним вклинюванням до складу її компонентів обставин часу й місця – красива наче земля весною; гарна як зіронька на небі;

“красива (гарна) + як (наче) + рослина з конотацією краси”: гарна наче рожа (мак, калина). Структурно-семантична модель трансформується шляхом уведення до її меж препозитивного означення – гарна як маків цвіт; красива наче гарна квітка; постпозитивного означення – гарна як квітка гайова; постпозитивної обставини місця – гарна як вишня в саду; постпозитивної обставини часу – гарна як квітка навесні;

“красива (гарна) + як + птах з конотацією краси”: красива як пава; гарна як лебідка; красива як голубка;

“гарна + як + людина з конотацією краси”: гарна як цариця; гарна як царівна;

“дівка (дівчина) +як + природне явище з конотацією краси”: дівка як веснянка; дівка як зіронька; дівчина як сонечко;

“дівка + як + рослина з конотацією краси”: дівка як калина; дівка як тополя; дівка як огірочок;

“дівка + як + дорогоцінність”: дівка як золото; дівка як діамант;

“дівчина (жінка) + як + предмет з конотацією краси”: дівчина як картина; жінка як картиночка (писанка) ;

“дівчина (жінка, дівка) + як + птах з конотацією краси”: жінка як голубочка; жінка як орлиця; дівчина як ластівка; дівчина як лебідка. Поширення структурно-семантичної моделі відбувається шляхом уведення до складу її компонентів постпозитивної обставини місця – дівка як калина в лузі; препозитивної обставини часу – дівка як у спасівку яглиця;

“гарна + мов + інтенсифікація ознаки”: гарна мов намальована;

“ясна + як + природне явище”: ясна як зіронька; ясна як місяць;

“свіжа + як + рослина з конотацією краси”: свіжа як квітка.

Трансформація структурно-семантичної моделі відбувається за рахунок уведення до складу компонентів базової моделі постпозитивної обставини часу – свіжа як квітка вранці;

“ як + рослина з конотацією краси”: як квітка. Трансформація структурно-семантичної моделі відбувається шляхом еліптування базової моделі – (красива) як квітка.

Структурно-семантичні трансформації, досліджені у роботі:

поширення меж компаративного фразеологізму, напр., пристав як шевська смола до чобота;

лексична заміна компонентів стійкого народного порівняння словами вільного вжитку, напр., високий як пирятинська верства; високий як чугуївська верства; високий як мальована верства;

еліпсис стійкого народного порівняння, напр., (маленька) як мачинка; (верткий) як в'юн.

Аналіз досліджуваного матеріалу засвідчує відносність положення про непроникність структури базової структурно-семантичної моделі стійкого народного порівняння. Семантично трансформовані