Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Стійкі народні порівняння як об’єкт фразеології (семантичний і структурний аспекти)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
34
Мова: 
Українська
Оцінка: 

моделі завжди вписуються в ідеографічні ряди стійких народних порівнянь з традиційною семантикою. У мовленні вони спричинені, по-перше, заміною одного чи кількох компонентів базової структурно-семантичної моделі словами чи словосполученнями; по-друге, відхиленням від звичної кількості компонентів базової структурно-семантичної моделі.

Поширення стійкого народного порівняння. Трансформації стійких народних порівнянь шляхом поширення їх компонентного складу розглядаються як найбільш характерні для досліджуваного матеріалу. Поширення компаративної фразеологічної одиниці – це структурно-семантичні зміни базової структурно-семантичної моделі стійкого народного порівняння, при якому не виникає нової фразеологічної одиниці, а лише конкретизується її семантика. Всі поширення стійких народних порівнянь антропоморфічного характеру поділяються на препозитивні та постпозитивні. У розділі виділяються поширення компонентного складу базових структурно-семантичних моделей стійких народних порівнянь антропоморфічного характеру:
препозитивним означенням: ясна як весняний день; лізе як сліпе теля у яму; змерз як березова брунька;
постпозитивним означенням: звивається як в'юн посолений; моторний як собака чорний; спить як заєць полоханий; став як земля чорний;
препозитивним додатком: багацько як у голого волосся; багацько як у шолудивого волосся;
постпозитивним додатком: тягне як віл воза; боїться як чорт хреста; дбає як бджола мед;
препозитивною обставиною місця: гарна як в саду вишня; кидається як в окропі муха;
постпозитивною обставиною місця: жвавий як собака на прив'язі; проворний як вітер у полі; сидить як троянда між будяками; заливається як соловейко на калині;
препозитивною обставиною часу: гарна як навесні квітка; красива наче весною земля; дівка як у спасівку яглиця;
постпозитивною обставиною часу: прилетіли як птахи весною; красива наче земля весною; свіжа як квітка вранці; гарна як квітка навесні.
Введення до складу компонентів структурно-семантичної моделі препозитивного або постпозитивного означення, вираженого прикметником, сприяє посиленню експресивності стійкого народного порівняння антропоморфічного характеру. Велика група постпозитивних і препозитивних поширювачів виконує функції додатків, які конкретизують значення стійкого народного порівняння. Введення ж до складу компонентів базової структурно-семантичної моделі препозитивної чи постпозитивної обставини місця чи часу деталізує зміст стійкого народного порівняння або підсилює його традиційне значення. Аналіз функціональних можливостей поширювачів базових структурно-семантичних моделей стійких народних порівнянь антропоморфічного характеру показує, що внаслідок таких поширень компаративні фразеологізми збагачуються новими семантичними відтінками, які дозволяють підсилювати їх традиційне значення. Відзначається, що оновлення значення стійкого народного порівняння антропоморфічного характеру, порівняно із розвитком базової структурно-семантичної моделі, – процес значно триваліший.
Заміна або субституція традиційних компонентів стійкого народного порівняння словами вільного використання відбувається:
увиразненням, посиленням традиційного значення стійкого народного порівняння: змерз як цуцик на дощі; змерз як курка на дощі;
внесенням до семантики стійкого народного порівняння діалектного забарвлення: п'яний як шток (штік, чіп) ; пере язиком як праником; ляпає язиком як постолом.
Цілеспрямована заміна одного чи кількох компонентів базової структурно-семантичної моделі стійкого народного порівняння функціонально схожими елементами не спричиняє руйнування фразеологічного значення
Фразеологічний еліпсис. Трансформації стійких народних порівнянь антропоморфічного характеру шляхом еліптування відбуваються не так інтенсивно. У дисертації зафіксовано такі зразки: як півтораївана (високий як півтораївана) ; як смола (прилип як шевська смола до чобота) ; як сто год не їв (голодний як сто год не їв).
Окрему групу стійких народних порівнянь становлять структури з поширеною основою порівняння: меле язиком як пуста мельниця; меле язиком як собака хвостом; вищирив зуби як париста свиня.
Слід відзначити помітну перевагу синонімічних рядів з негативною модальністю, що можна пояснити тенденцією до використання готових мовних формул як у конфліктних, різко негативних ситуаціях, так і комічних – у вигляді жарту в колі друзів.
Зафіксовані стійкі народні порівняння з антонімічним планом вираження й змісту носять іронічний або каламбурний характер і вживаються для конотативного (суб'єктивного, емоційно-експресивного) позначення понять, напр., робить наче мокре горить; хочеться робити як старому псові у завірюху брехати; чистий як свиня в дощ.
На особливу увагу заслуговує морфологічна природа стійких народних порівнянь антропоморфічного характеру. Аналіз показує, що ідеографічні групи формуються із субстантивних, вербальних і ад'єктивних компаративних фразеологізмів. Найпоширенішими серед них є вербальні стійкі народні порівняння. Часто природа основи порівняння зумовлена номінативною функцією компаративної частини: робить як машина; верткий як в'юн; горда як пава; прилипли як мухи до меду.
У третьому розділі Варіантні форми стійких народних порівнянь узагальнюються основні підходи до визначення поняття “варіант”, пропонується його робоче визначення, на основі якого будується дослідження варіантів стійких народних порівнянь.
Проблема існування фразеологічних варіантів була предметом наукових розвідок Н. М. Сологуб, Л. Г. Авксентьєва, В. А. Чабаненка, Ю. Ф. Прадіда, Л. Д. Семиряк, В. В. Поставного, Л. П. Денисенко. Фразеологічні варіанти – це такі лексико-граматичні різновиди фразеологічних одиниць, які, маючи спільне загальне значення, допускають синонімічну заміну компонентного складу, видозміну структурного порядку або граматичних форм компонентів.
У розділі аналізується варіювання компонентів стійкого народного порівняння – одного з конкретних способів виявлення діалектичного характеру мови, її динаміки й статики. Зосереджується увага на тому, що варіюватися може й основа порівняння, і порівняльний сполучник, і образна основа порівняння (образний конкретизатор) :
основа порівняння: любить (милує, пожалів) як вовк вівцю; говорить (торохтить, розговорився, лепече, скрипить) як порожній млин; чорний (почорнів) як земля;
порівняльний сполучник: гине як (мов) риба без води; робить як (наче) мокре
Фото Капча