Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Структурно-семантична й функціонально-стилістична специфіка синтаксичних одиниць у сучасній публіцистиці

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
28
Мова: 
Українська
Оцінка: 

інших життєвих реалій та ставлення до них автор намагається подати у певній граматичній структурі, яка, на його думку, є найбільш релевантною для вираження потрібної комунікативної інтенції. Питальна форма з цього погляду виступає як така, що здатна реалізувати емоційно-оцінне та суб’єктивно-модальне значення з високим ступенем експресії: Звідси повзуча ряснота ерзацу жаргонних звертань: шеф, бос, патрон, головний, папа, начальник, старшой, у найкращому (чи найгіршому?) разі – керівник («Київ») [17, с. 302].

В. А. Чабаненко, вказуючи на інформативність вставлених конструкцій, переконує, що поширення вставлених одиниць із цією семантикою увиразнює появу в реципієнта відчуття інформаційного комфорту, відчуття, що з ним спілкуються як з рівноправним співрозмовником, його поважають, сприймають як достойного партнера. Іншими словами, за допомогою вставлень інформативного плану створюють відчуття рівності (інтелектуальної, світоглядної, професійної) співрозмовників [28, с. 63].
Структурно-композиційна функція є характерною для вставних і вставлених елементів. Ці одиниці відіграють значну роль у структуруванні як окремих висловлень, так і тексту в цілому. Частіше за все вони вказують на хід думки автора, на її послідовність, на протиставлення одних думок іншим, на взаємозалежність між двома сусідніми висловленнями. Крім цього, вставні та вставлені одиниці можуть сигналізувати про введення коментування, ілюстрації і т. ін. до висловленого. Вносячи додаткові відтінки в повідомлення, вони увиразнюють логіко-смислові зв’язки між його частинами і сприяють кращому розумінню тексту [4, с. 19]: На території (17гектарів) колишнього Льодового стадіону (біля іподрому) планується будівництво великого комплексу, котрий матиме назву «Олімпійське селище» («Голос України»).
В. І. Грицина також уважає, що вставні та вставлені одиниці виконують довідково-інформативну функцію, оскільки вони можуть містити інформацію про джерело повідомлення, різноманітні цифрові дані, одиниці вимірів, пояснення до графічних позначень та технічні зауваження [4, с. 19].
Отже, у сучасній публіцистиці вставні і вставлені одиниці відзначаються певними структурними та семантичними особливостями, зумовленими комунікативною специфікою цього стилю.
Зростання уживаності вставних та вставлених слів, словосполучень і речень пояснюється суб’єктивованістю публіцистичного мовлення, режимом мовної економії задля передачі більшої інформативності стислішими формами, функціями публіцистичного стилю.
 
ВИСНОВКИ
 
Мова публіцистики не тільки «називає» поняття, явища, факти, речі, людей та повідомляє про них, вона також покликана активно діяти на маси читачів певним чином, доносити ті чи інші ідеї та твердження. Виконання цього завдання зумовлює наявність вставних і вставлених одиниць.
У ході дослідження було встановлено, що на сьогодні питання функціонування вставних і вставлених структур носить дискусійний характер.
Так, досить довгий час учені не виділяють вставлені конструкції зі складу вставних. Тільки з другої половини ХІХ століття термін «вставні конструкції» закріпився за граматично відокремленими виразами суб’єктивного відношення до висловлюваного, а «вставлені одиниці» – за конструкціями, вставленими в речення, але не зв’язаними з ним граматично.
Ми поділяємо визначення Б. М. Кулика, який уважає, що вставними називаються такі окремі слова, групи слів і цілі речення, які вставляються в речення для того, щоб показати певне суб’єктивне ставлення того, хто говорить, до висловлених ним думок, подати їхню оцінку чи зауваження стосовно сказаного.
Б. М. Кулик переконливо доводить, на відміну від вставних слів, словосполучень і речень, що виражають суб’єктивне ставлення того, хто говорить, до висловленої ним думки, вставлені слова, словосполучення й речення виражають такі додаткові повідомлення чи побіжні асоціативні зауваження, які поповнюють, уточнюють, розвивають зміст висловлення, указуючи на якісь деталі чи нові факти, що не були передбачені в перший момент формування думки.
Помічено, вставні та вставлені конструкції здатні поєднувати в собі інформативну та експресивну функції, тому не дивно, що в публіцистичному стилі вони надають висловленню різноманітних модальних та суб’єктивно-модальних значень.
Ці одиниці виражають не тільки оцінку подій, явищ, фактів, осіб, про які йдеться в базовій частині речення, але й виступають засобом вираження мовної оцінки, можуть містити в собі інформацію про недостовірність джерела повідомлення, про документальність твердження, посилання на авторитет того, хто надає інформацію, виражати позитивну чи то ж негативну емоційну оцінку тощо. У публіцистичних текстах вставні одиниці представлені всіма наявними в українській мові засобами: вставними словами, сполученнями слів, вставними реченнями.
Зауважуємо, вставлені компоненти досить активно функціонують у публіцистичних текстах, причому переважають контекстуально орієнтовані вставлені конструкції, які мають чітку смислову кореляцію з базовою частиною. Такі конструкції відзначаються семантичною багатоплановістю: переважно вони уточнюють, пояснюють, розширюють, коментують, доповнюють висловлене, містять порівняння, ілюстрації, приклади, коментарі-роздуми автора, його емоційно-експресивні та модальні оцінки.
Вставні та вставлені конструкції виконують у публіцистичному тексті цілу низку комунікативно-інформативних функцій:
  • адресації;
  • авторизації;
  • розширення інформації;
  • суб’єктивно-модальну;
  • оцінну;
  • структурно-композиційну;
  • довідково-інформативну.
Сподіваємося, результати курсової роботи поглиблять теорію синтаксису. Перспективи подальших досліджень убачаємо в подальшому вивченні функціонування вставних і вставлених конструкцій у різних стилях сучасної української мови.
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
 
  1. Баранник Д. Х. Два рівні граматичної структури речення / Д. Х. Баранник // Мовознавство. – 1993. – № 6. – С. 13‒19.
  2. Висоцький А. В. З історії вивчення вставних і вставлених частин речення / А. В. Висоцький // Система і структура східнослов’янських мов. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 1998. – С. 218-223.
  3. Войтова О. А. Парентетичні елементи в аспекті перекладу / О. А. Войтова, Т. В. Крилова // Режим доступу: http: //intkonf. org/voytova-oa-krilova-tv-parentetichni-elementi-v-aspekti-perekladu/.
  4. Грицина В. І. Інфраструктура речень публіцистичного стилю: автореф. дис. канд. філол. наук: 10. 02. 01 / В. І. Грицина; Запоріз. держ. ун-т. – Запоріжжя, 2002. – 20 с.
  5. Житар І. В Структура та стилістичні функції вставлених конструкцій у науковому і публіцистичному стилях української літературної мови: автореф. дис. канд. філол. наук: 10. 02. 01 / І. В. Житар. – К., 2011. – 19 с.
  6. Житар І. В. Диференційні ознаки вставлених і вставних конструкцій: порівняльний аспект / І. В. Житар // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах: зб. наук. праць. – К. : Університет «Україна», 2009. – Вип. 19. – С. 39‒52.
  7. Житар І. В. Історія вивчення вставлених конструкцій / І. В. Житар // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Серія 10. Проблеми граматики і лексикології української мови: зб. наук. праць / Відп. ред. М. Я. Плющ. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. – Випуск 4. – С. 31-36.
  8. Жученко Д. І. Інтонаційні особливості вставлених конструкцій в залежності від їх синтаксичної структури / Д. І. Жученко // Мовознавчі студії. – К. : Наукова думка, 1976. – С. 85‒90.
  9. Загнітко А. Семантика і прагматика вставлених одиниць в українському реченні / А. Загнітко // Вісник Львівського університету. Серія: Філологічна, 2000. – Вип. 28. – С. 301-309.
  10. Загнітко А. П. Український синтаксис (Науково-теоретичний і навчально-практичний комплекс) : навч. посібник / А. П. Загнітко. – К. : ІЗМН, 1996. – Ч. 2. – 240 с.
  11. Кадомцева Л. О. Українська мова: Синтаксис простого речення / Л. О. Кадомцева. – К. : Вища школа, 1985. – 127 с.
  12. Каранська М. У. Синтаксис сучасної української літературної мови / М. У. Каранська. – К. : НМКВО, 1992. – 399 с.
  13. Ковтун Т. В. Щоб і науково, і популярно / Т. В. Ковтун // Культура мови на щодень. – 2010. – Режим доступу: http: // Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки. .
  14. Кравченко В. М. Співвідношення експресивних мовних засобів у публіцистичному стилі / В. М. Кравченко // Дослідження з лексикології і граматики української мови: зб. наук. праць / відп. ред. А. М. Поповський. – Д. : Пороги, 2010. – Вип. 9. – С. 150‒158.
  15. Кулик Б. М. Курс сучасної української літературної мови. ІІ частина / Б. М. Кулик. – К. : Радянська школа, 1961. – 286 с.
  16. Мамалига А. Рівні текстового виокремлення вставних і вставлених конструкцій (на матеріалі газет) / А. Мамалига // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. – Серія: Журналістика. – К., 1997. – Вип. 4. – С. 239-248.
  17. Онищенко І. Одиниці інфраструктури речення як засіб вираження оцінності в публіцистичних та інформаційних текстах / І. Онищенко // Лінгвістичні студії: Вип. 15 / Укл. : А. П. Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2007. – С. 300‒304.
  18. Особливості мови і стилю засобів масової інформації: навч. посіб. / за ред. А. П. Коваль. – К. : Вища школа, 1983. – 151 с.
  19. Плющ Н. К. Інтонація вставності в українській мові / Н. К. Плющ. – К. : Наукова думка, 1976. – 132 c.
  20. Приймак А. Мовні засоби реалізації експресивності та емоційності у щоденникових текстах на синтаксичному рівні (на матеріалі «Дневника» Т. Г. Шевченка) / А. Приймак // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. – Вип. № 21. – 2010. – С. 245-250.
  21. Слинько І. І. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання / І. І. Слинько, Н. В. Гуйванюк, М. Ф. Кобилянська. – К. : Вища школа., 1994. – 670 с.
  22. Сучасна українська літературна мова / за ред. А. П. Медушевського. – К. : Вища школа, 1975. – 398 с.
  23. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. Синтаксис / О. Т. Волох, М. Т. Чемерисов, Є. І. Чернов. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Вища школа, 1989. – 334 с.
  24. Сучасна українська літературна мова: підручник / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін. ; За ред. М. Я. Плющ. – 7-ме вид., стер. – К. : Вища школа, 2009. – 430 с.
  25. Сучасна українська мова. Синтаксис: навч. посіб. / С. П. Бевзенко, Л. П. Литвин, Г. В. Семеренко. – К. : Вища школа, 2005. – 270 с.
  26. Тихомиров В. Разграничение вводных и вставных конструкций в современном русском языке / В. Тихомиров // Русский язык в школе. – 1963. – № 6. – С. 100‒102.
  27. Турчак О. М. З історії вивчення вставлених конструкцій як синтаксичної категорії структурно-комунікативного рівня / О. М. Турчак // Вісник Дніпропетровського університету: науковий журнал. Серія: Мовознавство. – Дніпропетровськ, 2011. – Вип. 17. – Т. 3. – С. 160-166.
  28. Чабаненко В. А. Стилістика експресивних засобів української мови / В. А. Чабаненко. – Запоріжжя: ЗДУ, 2002. – 315 с.
  29. Шинкарук В. Д. Нарис із синтаксису зв’язного мовлення / В. Д. Шинкарук. – Чернівці: Рута, 1997. – 152 с.
  30. Шульжук К. Синтаксис української мови: підручник / К. Шульжук. – К. : Академія, 2004. – 397 с.
  31. Ющук І. П. Українська мова / І. П. Ющук. – К: Либідь, 2004. – 640 с.
Фото Капча