Створення інтегрованих регіональних енергоринків

Інформацію щодо найбільших експортерів та імпортерів цього традиційного ресурсу відображено в табл. 1.11 та 1.12. 

Аналізуючи інформацію, що стосується показника імпорту вугілля, слід звернути увагу саме на динаміку щодо різних країн. Так, держави, що перебувають на високому щаблі свого розвитку, наприклад Велика Британія, з року в рік скорочують споживання цього ресурсу. Причин для цього безліч, проте одна з основних – впровадження політики захисту навколишнього середовища. 

 

Таблиця 1.11

Найбільші країни-експортери вугілля, 2010–2014 рр.

(млн т нафт. екв.)

 

Таблиця 1.12

Найбільші країни-імпортери вугілля, 2010–2014 рр. (млн. т. нафт. екв.)

 

Натомість деякі інші країни, що активно розвиваються та здебільшого нехтують параметрами екологічної безпеки на користь економічної, нарощують обсяги імпорту. До цього списку потрапляють, зокрема, Індія, Тайвань і Туреччина.

Отже, на перший погляд, зважаючи на наявну інформацію щодо показників, які характеризують цей ринок з точки зору як експорту, так і імпорту, можна було б отримати позитивні висновки щодо подальшого розвитку цієї галузі. Проте насправді ситуація на сьогодні ускладнюється тим фактом, що під час переробки цього паливно-енергетичного ресурсу з'являється величезна кількість викидів – твердих (золи) та газоподібних – в атмосферу. Зауважимо, що на теренах більшості розвинених країн працюють жорсткі норми щодо максимально можливих викидів, у разі недотримання яких застосовуються суворі штрафні санкції. Отже, вихід полягає в розвитку більш екологічних способів отримання енергії з вугілля, як ось – встановлення різноманітних фільтрів чи спалення вугілля у вигляді водовугільної суспензії. Проте не всюди є марка вугілля, яку можна було б пристосувати до цих заходів, а тому країни розвивають інші напрями отримання енергії.

Одним із таких фундаментальних векторів є розвиток ядерної енергії. Ядерна енергетика є продуктом використання ядерної реакції процесу поділу ядер урану чи плутонію. У цій царині поряд з такими поверхневими складовими, як небезпека, постають і інші: екологічні та техногенні катастрофи, проблема утилізації відходів та ще одна гостра сьогоденна проблема – можливого подвійного застосування для виробництва ядерної зброї. Проте це не заважає продовжувати розробки та споживати атомну енергію (табл. 1.13, 1.14).

Найбільшими виробниками атомної енергії у світі є Сполучені Штати Америки, Франція та Японія, хоча остання, через аварію на АЕС Фукусіма опинилася в ситуації майже повного колапсу.

Таблиця 1.13

Найбільші країни-видобувачі атомної енергії, 2010–2014 рр.(терават/год.)

Країна20102011201220132014

Велика Британія6962696770

Канада9091949295

Китай7074868597

Німеччина13514110810299

Південна Корея148149155154150

РФ164170173181178

США830839821819801

Україна8389908890

Франція410429442437425

Японія280288102393

Весь світ26972756279126892692

 

Трійка лідерів залишається незмінною і в споживанні. Слід зазначити, що потрапляння до списку найбільших країн-виробників та країн-споживачів зумовлено передусім фактом відсутності власних традиційних джерел енергії, що продукують теплову енергетику, – нафти, вугілля та природного газу. Крім цього, йдеться про спроможність вибороти право на світовій арені виробляти саме цей вид енергії, що, наприклад, уже досить довгий час намагається зробити Іран.

Таблиця 1.14 Найбільші країни-споживачі атомної енергії, 2010–2014 рр.

(млн т нафт. екв.)

 

Країна20102011201220132014

Велика Британія15,614,115,615,916,0

Канада20,220,321,421,723,1

Китай15,916,719,522,025,0

Німеччина30,531,824,422,522,0

Південна Корея33,433,435,034,031,4

РФ37,038,539,240,339,1

США190,3192,2188,2183,2187,9

Україна18,820,220,420,418,8

Франція92,896,9100,096,395,9

Японія65,066,236,94,13,2

Весь світ614,0626,2600,7559,9563,2

 

Ще одним способом отримання енергії є перетворення кінетичної енергії води на електроенергію за допомогою спорудження гідроелектростанцій (ГЕС). Видобуток енергії в цей спосіб має певні особливості,  адже  для  побудови  такої  станції  місцевість  має  обов'язково відповідати одному з двох чинників: або бути забезпеченою водними ресурсами протягом року, або мати річки з великим нахилом чи каньйоноподібний рельєф. Проте є низка країн, що відповідають таким умовам і продукують, власне, енергію гідроелектростанцій, задовольняючи при цьому головним чином власні потреби.

Серед основних виробників виокремимо такі країни, як Китай, Канада та Бразилія, що володіють досить високими обсягами видобутку і споживання такої енергії. Проте беззаперечним лідером все ж таки є Китай, адже його показник видобутку майже вдвічі більший за показники наступної за обсягами країни – Канади і в шість разів більший за показники Російської Федерації та Індії. Наочно показники видобутку енергії гідроелектростанцій  в динаміці за останні п'ять років продемонстровано в табл. 1.15, що представлена також діаграмою.

Таблиця1.15 Найбільші країни-видобувачі гідроенергії, 2010–2014 рр.

(терават/год.)

 

Країна20102011201220132014

Бразилія391403428436415

Венесуела9077848982

Індія107114131152126

Канада364352376371381

Китай616722699738872

Продовження таблиці 1.15

Норвегія127118122124143

РФ176168168179167

США298286345341298

Швеція6657676979

Японія8291928384

Весь світ33293516366135583574

 

Серед країн, що споживають найбільше гідроенергії, виокремлюються також Китайська Народна Республіка, Бразилія та Канада. Проте з огляду на цифру 60 терават/год. і про Сполучені Штати можна зазначити те саме. Наочно це продемонстровано в табл. 1.16

Таблиця1.16 Найбільші країни-споживачі гідроенергії, 2010–2014 рр. (терават/год.)

Країна20102011201220132014

Бразилія88,591,296,994,087,2

Венесуела19,417,318,918,619,0

Індія24,025,229,826,229,8

Канада82,979,485,286,088,6

Китай139,3163,4158,2197,3206,3

Норвегія28,826,727,632,329,2

РФ39,938,137,337,841,0

США62,559,573,063,161,5

Швеція14,915,115,017,813,9

Японія16,420,619,318,318,6

Весь світ737,8783,9795,8833,6855,8

 

Підсумовуючи цей напрям, слід зазначити, що серед ключових аспектів формування сектору традиційних енергетичних ресурсів існує потреба у великих інвестиціях (наприклад,