Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Синицеві м. Рівного та його околиць

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
49
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ЗМІСТ
 
Вступ
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1 Короткий огляд літературних джерел
1.2 Фізико-географічна характеристика території дослідження
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
3.1 Видовий склад синицевих досліджуваної території
3.1.1 Синиця велика. Parus major L
3.1.2 Блакитна синиця. Parus coeruleus
3.1.3 Гаїчка чорноголова. Parus atricapillus
3.1.4 Гаїчка болотяна. Parus pabustis L
3.1.5 Чубата синиця. Parus vistatus L
3.1.6 Чорна синиця, або московка. Parus ater L
3.2 Екологічні особливості та відносна чисельність досліджуваних видів
3.2.1 Біотопічна приуроченість
3.2.2 Відносна чисельність і щільність поселення
3.2.3 Розмноження та успішність гніздування синицевих досліджуваної території
3.2.4 Добова активність та живлення
Висновки
Список використаних джерел
 
Вступ
 
Птахи відіграють важливу роль у природі та житті людини. В природних умовах, наприклад, існують складні взаємозв'язки між птахами й рослинами, з одного боку, та між птахами й іншими тваринами – з іншого. Птахи відіграють значну роль у поширенні насіння рослин. Окремі види птахів (нектарники, колібрі та ін.), живлячись нектаром рослин або відвідуючи квітки для лову комах у них, сприяють перехресному запиленню квіток. Між птахами та іншими видами тварин у природі існують ще складніші взаємозв'язки. Одні види птахів (хижі) живляться іншими видами, сприяючи добору.
Людина в своїй господарській діяльності використовує багатства народних екосистем і сама створює штучні або напівштучні екосистеми з метою їх збагачення і кращого пристосування до своїх потреб. Роль птахів у цих екосистемах, тобто в житті та господарській діяльності людини, надзвичайно велика.
Коли розглядати значення для людини будь-яких тварин, завжди доводиться виділяти серед них корисні, шкідливі та індиферентні види. Птахів теж прийнято розподіляти на ці три групи, хоч насправді справа із птахами значно складніша, ніж з нижчими безхребетними тваринами. Серед птахів не можна знайти хоч би один корисний вид, який би в той чи інший період свого життя або в яких-небудь місцевих умовах не завдав хоча б незначної шкоди. Тим більше, нема таких шкідливих птахів, які б не були й корисними.
Шукаючи їжу, птахи ретельно «обстежують» кожну гілочку, листочок, тріщину в корі дерев, перевертають опале листя на землі, тобто знаходять комах в можливих схованках, де боротьба з ними штучними методами захисту рослин, у тому числі й хімічними, майже не можлива. Та не тільки в гніздовий період птахи здійснюють свою корисну діяльність. Під час весняних і осінніх польотів кількість птахів може збільшуватись у 10 – 15 разів. Отже, відповідно збільшується і кількість комах-шкідників, яких вони знищують. Птахи швидко реагують на збільшення кількості шкідників. Широко відомим прикладом швидкої реакції на розмноження комах-шкідників є масова поява рожевих шпаків у тих місцях, де розмножується сарана, або збільшення кількості сов, які їдять миловидних гризунів там, де спостерігається масове їх розмноження.
Значення птахів у житті та господарській діяльності людини не вичерпується лише тим, що вони допомагають у боротьбі з шкідниками. Дуже велика роль птахів у поширенні багатьох рослин і, зокрема, в процесах поширення і поновлення лісів. Поїдаючи різні плоди, ягоди й насіння, роблячи свої запаси їжі, а потім забуваючи їх іноді далеко за межами лicy, птахи сприяють розповсюдженню багатьох деревних і чагарникових рослин.
Птахи дають цінні продукти – м'ясо, жир, яйця, пух, пір'я, а іноді і своєрідне хутро – шкурки деяких птахів не поступаються перед хутром багатьох звірів. Нині, коли природні запаси мисливсько-промислових птахів стали швидко зменшуватися, люди почали штучно розмножувати найбільш цінних птахів для використання в господарстві. Створено ферми-розплідники для розмноження диких гусей, качок, фазанів, куріпок, глухарів.
Звичайно, одомашнені і приручені не тільки мисливські птахи. Здавна користуються великою любов'ю людей співочі та декоративні птахи – павичі, лебеді, папуги та ін. Вони дуже красиві, цікаві своєю поведінкою, мелодійними піснями.
Крім корисної є і шкідлива дія птахів. Зокрема, зграями або поодинці вони налітають на фруктові сади, виноградники, ділянки зернових культур, витягують із землі пророслі зерна кукурудзи тощо. Деякі хижі або рибоїдні птахи можуть ловити курчат, каченят, або рибу на риборозводних ставках. Останнім часом стало відомо, що птахи можуть переносити збудників деяких інфекційних хвороб. Проте оголошувати нещадну і руйнівну війну всім птахам і безжалісно їх винищувати було б великою непоправною помилкою.
На особливу увагу заслуговують птахи, представники родини Синицеві (Paridae) − родина птахів ряду Горобцеподібні (Passeriformes). Широко поширена в Євразії та на прилеглих островах, в Африці та невеликою кількістю видів представлена в Північній Америці.
Встановлено, що Синицеві – найбільш відомий масовий вид осілих птахів різноманітних біотопів. Вона населяє різні типи лісу. Поселяється у дуплах, щілинах, інколи в залишених іншими птахами гніздах. Досить часто селиться в штучних гніздівлях (синичниках).
Синицеві на території м. Рівного та його околиць в останні роки детально ніким не вивчалися, а тому саме з огляду на це дана проблематика є актуальною і лягла в основу вибору теми нашої роботи.
Об'єкт дослідження: Синицеві м. Рівного та його околиць.
Предмет дослідження: Фауна і екологічні особливості синицевих в умовах досліджуваної території.
Фото Капча