Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Синицеві м. Рівного та його околиць

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
49
Мова: 
Українська
Оцінка: 

площа і розміри обстежуваної акваторії)

  – для «сидячих»;
 для «в польоті».
Знайдені результати відносної чисельності (N) для «сидячих» і «в польоті» птахів – сумуються.
Індекс домінування окремих видів синиць серед синицевих визначався за прийнятою в екології формулою:
 
де   – індекс домінування даного виду синиць;
  – кількість особин даного виду синиць;
  – кількість особин всіх видів синиць, відмічених на маршрутах;
Успішність гніздування визначали за формулою:
 
де   – індекс успішності гніздування;
  – кількість пташенят, що вилупилося і доросло до залишення гнізда;
  – кількість яєць, що були відкладені у гніздо.
Опрацьовано також літературні джерела по темі досліджень.
 
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
 
3.1 Видовий склад синицевих досліджуваної території
 
3.1.1 Синиця велика. Parus major L
 
Це досить красиві птахи. Голова у них зверху чорна, блискуча, спина жовто-зелена, надхвістя сіре, на потилиці біла пляма. Горло і воло чорні, від них по середині грудей і черева тягнеться чорна смуга. Решта оперення нижнього боку жовта, з зеленуватим відтінком. Крило сіро-голубого кольору. Велика синиця – один із найбільших представників сімейства: довжина її тіла 130-165 мм., маса біля 20г. (Воїнственський, 1962).
Це осілі і лиш частково кочові птахи. Дуже жваві. Весь час літають з дерева на дерево, шукаючи їжу. Людину підпускають зовсім близько.
Весною вони повертаються на місця гніздування в другій половині лютого – на початку березня. В цей час самці співають одноманітну, приємну дзвінку пісню «ці-ці-фі, ці-ці-фі, ці-ці-фі», або «ці-фу... ці-фу... «, що повторюється багато разів. Оселяються синиці в найрізноманітніших ділянках лісу, але все ж таки частіше гніздяться в листяних лісах. Гнізда, велика синиця, мостить закрито в найрізноманітніших місцях (Кузьмина, 1972). Так, у сосновому лісі поблизу села Головно ми виявили гніздо великої синиці у дуплі дерева.
Скоріш за все це було дупло дятла. А в лісі, що поблизу села Полапи було знайдено гніздо великої синиці в старому гнізді великих птахів. Схоже раніше у ньому гніздувалися ворони. У книзі М. А. Воїнственського «Птахи наших лісів» (1993) описані найнеймовірніші місця гніздування синиці: навіть в старому кінському черепі, що лежав у лісі. У селі Куснища гніздо великої синиці ми знайшли в старій поштовій скринці, а ще одне – в продиху закинутого льоху. Але в усіх випадках гніздо будується більш-менш однаково.
Будують гніздо самець і самка протягом 4-7 днів. У дощові весни будова окремих гнізд затягується іноді до 10-12 днів. Гніздо великої синиці має вигляд пухкої, досить великої купи складених і не дуже ретельно переплетених рослинних матеріалів – корінців, стебел трав, паличок, моху. В середині гніздо вимощене пір'ям, пухом, кінським волоссям. Протягом сезону розмноження зазвичай буває 2 кладки: перша – в середині – кінці квітня, друга – у першій половині червня (за М. А. Воїственський 1993). Перша кладка складається з 8-12 білих, з рожево-червоними плямками яєць. Насиджує тільки самка 13-15 днів. Самець лише зрідка приносить їй їжу. Так, у 2009 році ми відмітили початок насиджування першої кладки синицею у селі Куснища у продиху закинутого льоху 16 квітня, а початок вигодовування зареєстрували 30 квітня. Тобто від відкладки яєць до вилуплення пташенят минуло 14 діб.
В цьому самому гнізді початок насиджування другої кладки ми відмітили З червня 2009 року. У гнізді ми нарахували 6 яєць. Вилуплення останнього пташеняти ми зареєстрували 16 червня. Насиджування синицею кладки тривало 13 діб. Разом із 5 пташенятами у гнізді ми знайшли один «бовтун».
Зазвичай велика синиця відкладає другу кладку у інше гніздо, що находиться неподалік першого. Але бувають випадки, коли підрослі пташенята ще не вилетіли, а синиця підладжує гніздо зеленим мохом і прямо під пташенят кладе яйця другої кладки («Жизнь животных», т. 2, 1992).
Після вилуплення пташенят в перші 3-5 днів годує виключно самець. Самка в цей час обігріває пташенят. В перші 2 дні після вилуплення, пташенятам дають сік із вичавлених дорослим птахом комах. Пташенятам у віці 2-5 днів, дорослі особи згодовують дрібних павучків і гусениць. Пізніше їжа у пташенят стає різноманітною. Батьки їм крім павучків і гусениць приносять метеликів, мух, дрібних жучків. Лише перед відльотом із гнізда пташенята починають отримувати більш крупнішу їжу, подібну до тієї, яку споживають дорослі птахи (Корольков, 1963).
Після того як пташенята першої кладки покинули гніздо, дорослі птахи ще підгодовують їх протягом 7-10 днів. Але закінчує підгодівлю лише один самець. Самка в цей час буває зайнята висиджуванням другої кладки (Дмитриев, 1998).
За гніздом великої синиці, яке було розташоване у продусі закинутого льоху, ми вели спостереження за годуванням п'яти пташенят тижневого віку, протягом 3-х днів в третій декаді червня 2009 р. Якщо розглянути графік відвідування гнізда дорослими птахами з кормом для пташенят, то можна помітити, що найбільша кількість прильотів припадає на першу половину дня.
Найбільший підйом активності спостерігається ранком. Саме на цей час припадає найбільша кількість прильотів із їжею, яке рівне 30. Менш виражене збільшення частоти годування в передобідній і
Фото Капча