Синицеві м. Рівного та його околиць

В області проводять значні меліоративні (осушувально-зволожувальні, ґрунтозахисні, хімічні, водорегулюючі) та лісовідновлювальні роботи. Створено 39, 8 тис. га яружно-балкових насаджень (1989), 2 тис. га лісонасаджень вздовж річок, ставків, водойм, рекультивовано відпрацьованих земель 9, 6 тис. га, діє 90 комплексів очисних споруд потужністю 118, 4 млн. м3/рік; відрегульовано і розчищено 1450 км русел річок.

В Рівненській області – 227 територій і об'єктів природно-заповідного фонду (загальною площею 107, 4 тис. га), у тому числі республіканське значення 17 заказників (ландшафтні – Білоозерський заказник і Почаївський заказник, ботанічні – Бущанський заказник. Вичивський заказник, Вишнева Гора, Золотинський заказник, Озерський заказник, Сварицевицький заказник, Сира Погоня, Суський заказник і Хиноцький заказник, зоологічні – Прище, Перебродівський заказник, гідрологічні – Дібрівський заказник, Острівський заказник, Сомине, лісовий Висоцький заказник) і 8 пам'яток природи (комплексна – Теремне, ботанічні – Не треба, Острожчин, Хвороща і Юзефинська дача, зоологічна – Велике Почаївське озеро та Стрільське озеро), пам'ятки садово-паркового мистецтва – Гощанський парк (заснований у середині 19 ст.) та Рівненський парк культури і відпочинку ім. Т. Г. Шевченка (заснований у кінці 18 ст.).

Вологолюбні Рослини

Гадючник шестипелюстковий (Filipendula vulgaris Moench. ')  (F. hexapetala Gilib.). Місцеві назви – лабазник, таволга тощо. Шавлія Лучна Багаторічна опушена рослина 25-80 см заввишки, з міцним, у суцвітті розгалуженим стеблом. Шавлія лікарська (S. officinalis L.). Буквиця лікарська (Betonica officinalis L. ; Stachys betonica Benth.). Місцеві назви – буквидя чорна, диман, сорокозуб тощо. Хвощ польовий (Equisetum arvense L.), місцеві назви – сосонка польова, хвойка, тінички.

Деревна рослиність

Граб звичайний (Carpinus betulus L.) – дерево родини березових (Betulaceae)  (7-20 м заввишки). Сосна (Pinus L.) – рід шпилькових дерев, родини соснових. Береза (Betula) – рід дерев родини березових (Betulaceae) Дуб звичайний або черешчатий (QuercusroburL.) могутнє дерево родини букових (Fagaceae)  (20-40 м заввишки). Клен звичайний, або гостролистий – (Acer platanoides L.) – високе родини кленових (25-30 м заввишки).

Кущиста рослинність

Вишня степова (Cerasus fruticosa). Шипшина собача (Rosa canina L.) – високий кущ родини розових (1, 5-2, 5 м заввишки) з дугоподібно звисаючими гілками, вкритими міцними гачкуватими шипиками. Барбарис звичайний (Berberis vulgaris L.) Місцева назва – кислиця. З родини барбарисових – Berberidaceae. Гіллястий кущ (1, 2-2, 5 м заввишки). Зіновать руська (Chamaecytisus ruthenicus) – напівкущ родини бобових (60-180 см заввишки) з прямостоячими, прутоподібними, малооблистненими пагонами. Ліщина звичайна або європейська (Corylus avellana L. ; місцеві назви – горішник, орішина, горіх) – рослина родини березових (Betulaceae). Ліщина звичайна – деревовидний кущ 2-4 м заввишки. Бруслина бородавчата (Euonymus verrucosa Scop.) Невисокий кущ родини бруслинових (1-3 м заввишки). Крушина ламка (Frangula alnus Mill. ; Rhamnus frangula L.) Місцеві назва – крушинник, вовчі ягоди, собача черешня. Розгалужений кущ родини жостерових (1, 3 м заввишки). Темрен (Prunus spinosa L.) Місцеві назви – слива колюча, тернина, тернослив, тощо. З родини розових – Rosaceae. Гіллястий кущ (1-4 м заввишки) або невелике деревце з широкояйцеподібною кроною. Глід український (Crataegus ucrainica Pojark.) – кущ або невелике деревце родини розових (Rosaceae) 2-4 м заввишки, лопаті листкових пластинок рівномірно зазублені, зубці по нижньому краю бокових лопатей листка доходять майже до черешка. Стовпчиків два, плоди майже кулясті (8-12 мм завдовжки), темно-червоні, більш-менш опушені, звичайно з двома кісточками. Поширений у лісових і північних лісостепових районах. Росте в листяних і мішаних лісах, на узліссях, тіньовитривала рослина. Глід одноматочковий (Crataegus monogyna Jacq.)  (місцеві назви – гльод, глод, глід тощо) – кущ або невелике деревце родини розових (Rosaceae) 3-7 м заввишки з колючими червонувато-коричневими гілками.

Степова трав’яниста рослинність

Сон-травам лучна (лат. Pulsatilla pratensis), Ця пухнаста і рідкісна квітка росте у сосновихлісах, узліссях, лучно-степових трав'янистих місцинах, на вапнякових та гранітних схилах. Ковила волосиста, тирса (лат. Stipa joannis) Єдина в Україні ковила, костюк у якої не пірчастий, а волосовидний. Різуха звичайна (лат. Falcaria vulgaris) багаторічна рослина рідше двухрічна рослина родини Зонтичні (Apiaceae). Гвоздика різнобарвна, гвоздика степова – Dianthus versicolor Fischer ex Link. Анемона дібровна (Anemone nemorosa) – рослина висотою 10-25 см, з довгими підземними кореневищами. Первоцвімт веснянимй (Primula veris L. ; Primula officinalis Hill.). Місцеві назви – баранці, жовтуха, миколайчики тощо. Багаторічна трав'яниста рослина родини первоцвітних (5-30 см заввишки) з косим кореневищем, розеткою прикореневих листків і квітконосними стрілками. Перстач білий (Potentilla alba L.) – невелика рослина (8-25 см заввишки) з косим повзучим кореневищем, з прикореневими п'ятипальчастими сріблясто-волосистими листками. Маренка запашна (Galium odoratum L. ; Asperula odorata L.) Місцева назва – смілка запашна. З родини маренових – Rubiaceae. Багаторічна трав'яниста рослина (10-30 см заввишки). Материнка звичайна (Origanum vulgare L.) Місцеві назви – орегано, душинка, лебідка, зіновка тощо. Багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих з коротким кореневищем. Стебло (30-60 см заввишки). Суниці лісові (Fragaria vesca) – багаторічна трав'яниста рослина родини розових (Rosaceae). Кореневище коротке з