Ситуаційні стилі керівництва як чинники зростання ефективності діяльності і розвиток співробітників

4. Негативні узагальнення. Критичні зауваження часто викликають протидію у того, до кого вони обернені із-за негативних узагальнень. Причому такі узагальнення робляться по якому-небудь одному приватному аспекту діяльності. У подібних випадках, що критикує, сам того не відаючи, звертається до моделі «якщо... то». Словесні вислови по ній будуються приблизно так: «Якщо працівник докладає зусилля, то він досягає успіхів».

Припустимо, трапилося так, що успіх не досягнутий. Причиною тут може бути, звичайно, і недостатнє завзяття. А може бути і щось інше. Проте люди схильні за істину частіше брати перше: за законом імплікації перша подія береться за причину другого. Тому конкретна невдача може викликати критику, що розповсюджується на поведінку людини в цілому, на всі сторони його характеру.

Професійна критика здійснюється керівниками, як правило, вельми успішно. Ефективність цієї критики залежить від професійної підготовленості керівника. Якщо керівник на високому професійному рівні віддає чіткі вказівки фахівцям, критикує їх за недосконалість дій, то у фахівців зазвичай не з`являється бажання заперечувати: критику керівника тут сприймають як надання допомоги. Так само працівниками сприймаються і рішення, що приймаються по технічних питаннях. Складніше справа йде з критикою, що зачіпає між особові відносини. У даному аспекті керівник зустрічається з трьома різновидами критики: а) з критикою підлеглих; би) з критикою своїх колег по роботі; у) з критикою начальства.

Критика підлеглих (критика по вертикалі вниз). Можна сказати, що майже все сказане вище про методику критичної дії має відношення саме до даного аспекту критики. Особливо слід зазначити, що критика підлеглих принесе свої плоди тільки в тому випадку, якщо вона відповідає наступним вимогам:

- гасить опір підлеглого до сприйняття критичних зауважень;

- залучає підлеглого до самого процесу критики;

- створює у підлеглого розуміння того, що він робить потрібну роботу і що ця робота оцінюється по гідності;

- змінює ситуацію і діяльність підлеглого на кращий.

Без урахування названих вище за чотири вимоги критика зазвичай або прирікається на невдачу, або виявляється малоефективною.

Критика колег по роботі (критика по горизонталі). Критикуючи своїх колег, ми повинні керуватися загальноприйнятими нормами критики: гласністю, принциповістю, діловитістю. Без цього критика втрачає гостроту і перетворюється або на лайку, або на порожню базікання. Проте реальне проведення принципової критики в життя вимагає застосування певних психологічних прийомів. Критика «в лоб» в системі взаємин з колегами зазвичай неефективна. Для цього є багато психологічних причин [5].

Теорія мотивації дає нам чітке уявлення про те, що людина вважає себе членом цілої серії різних груп (сім`я, друзі-товариші, виробничі групи і колективи). Будучи членом цих груп, він, звичайно, бере на себе обов`язки по дотриманню пануючих там норм поведінки, бере на себе турботи про збереження життєздатності цих груп. У людини в цьому відношенні виявляється потреба забезпечити безпеку свого найближчого оточення, своїй організації. Все це концентрується в «охороні території».

Отже, ми можемо зробити перший і дуже важливий вивід: критикуючи своїх колег, ми зобов`язані дотримувати такт і норми професійної етики. А інші виводи психологічного плану зможуть надати в цьому певну допомогу.

Критикуючи своїх колег, слід робити упор на питання спільної діяльності, а не на вишукування недоліків у когось. Треба пам`ятати, що організація, в якій протікає діяльність вашого підрозділу, – це система, тому все, що там робиться, є результат активності всіх її елементів, одним з яких є ви самі зі своїм підрозділом (об`єднанням, галуззю). І якщо у сусіда з`явилися збої в роботі, винен не він один, а ціла система взаємозв`язаних підсистем. Так, якщо представити як систему народне господарство країни в цілому, то воно може успішно функціонувати тільки в тому випадку, якщо всі організації діятимуть відлажено і з відомим ступенем напруженості. Особливого значення набуває дисципліна виконання взаємних зобов`язань, взаємної підтримки і розділення відповідальності з колегами за зриви в роботі. У колективному господарстві новим сенсом наповнюються старі слова «один за всіх і все за одного». На жаль, цього поки не можна сказати про діяльність наших організацій: вони, як ніяка інша організація, дуже ревниво охороняють «свою територію», а звідси – відомча. Критика по горизонталі, направлена на відшукання шляхів спільної діяльності з колегами, – один з головних інструментів виховання колективізму.

Критикуючи своїх колег, треба утримуватися від «приклеювання» ярликів. Такі епітети, як «чванство», «нехлюйство», «неуважність» і т. д., мало допомагають справі. За допомогою таких епітетів можна морально знищити співробітника, змусити замовкнути, але ні за що ви не зможете спонукати його до спільної творчої діяльності. Відчуття власної гідності, людське «Я», дуже сильно протестує проти такого звернення. Тому, якщо ми хочемо розвернути справжню кооперацію колег, ми винні при здійсненні критики ретельно підбирати слова і вирази.

Зі всіх прийомів, що забезпечують критику по горизонталі, найефективнішою є, звичайно, самокритика. Суть самокритики – в принциповій самооцінці своєї діяльності, направленої на викорінювання наявних недоліків або виправлення допущених помилок.

Критика – особлива зброя. Тому користуватися їм треба, виходячи з етичних позицій з орієнтацією на досягнення суспільно-корисних цілей.