Технологічні та якісні властивості вовни овець таврійського типу асканійської тонкорунної породи

Тонина та вирівняність вовни у ярок з різним характером песиги при народженні. Для мериносової вовни найбільш цінними властивостями є тонина волокон та їх вирівняність. Встановлено, що середній діаметр вовни новонароджених ягнят був у межах 17, 8…18, 6 мкм (табл. 6). У ярок з густою песигою при народженні діаметр становив 18, 5... 20, 7 мкм, з рідкою – 17, 1... 19, 0 мкм, у безпесижних – 16, 5... 17, 8 мкм. 

На момент відлучення песижні волокна випадають на всіх ділянках тулубу і вже не впливають на діаметр волокон, який за цей період збільшився у тварин всіх груп в середньому на 9, 6... 10, 2%. Максимальне потовщення спостеріг-гається у ярок без песиги на 13, 5... 16, 9% та з короткою рідкою на 13, 4... 17, 0%. 

Середній діаметр вовни у 15-місячних ярок склав на боці 21, 5, спині 21, 8 та стегні 22, 6 мкм. Значної різниці за тониною вовни у тварин різних груп не встановлено. Лише на стегні у ярок з довгою та з короткою густою песигою виявлено вовну, діаметром більше ніж 23, 0 мкм (23, 1…23, 3 мкм). 

 

Таблиця 6

Динаміка тонини вовни у тварин з різним вовновим покривом при народженні, мкм

 

За період від 15- до 21-місячного віку діаметр вовни збільшився на боці, спині та стегні відповідно на 3, 7, 4, 5 і 3, 9%, у зв’язку з чим на останній ділянці вовна була 60 якості. Після 21-місячного віку вовна переярок стала тоншою в середньому на 2, 1... 3, 2%. Найбільше стоншення спостерігається у безпесижних тварин: на боці * 6, 6%, спині * 8, 8% та стегні * 9, 9%. 

Збільшення середньої тонини вовни в період від народження до 27-місячного віку становило в середньому на боці 21, 3%, на спині 22, 0% та на стегні 23, 6%. У групі з довгою густою песигою спостерігається мінімальне потовщення волокон (на 9, 9... 11, 6%), що можна пояснити більшою тониною при народженні за рахунок песижних волокон. Максимальне збільшення тонини було у ярок, які при народженні мали коротку рідку песигу (на 29, 2... 32, 4%) та без неї (на 24, 1... 27, 2%). 

Вирівняність вовни у ярок при відлученні становила 15, 4…15, 8% і в подальшому змінювалася мало. У переярок всіх груп коефіцієнт варіації тонини вовни на різних ділянках тулуба був в межах 14, 8…17, 7%. 

Вікова мінливість звивистості та її взаємозв’язок з характером песиги у новонароджених ярок. У 4-місячних ярок вовна мала чітко виражену звивистість, характерну для мериносів, в середньому 3, 6... 3, 4 звивин на 1 см довжини. До 15-місячного віку цей показник змінився мало. У переярок кількість звивин вовни, у порівнянні з 15-місячними ярками, зросла в середньому на 11, 7... 22, 2% (Р0, 99) і склала 4, 5 на боці, 4, 4 на спині та на стегні 3, 8 звивин на 1 см довжини. У групах з рідкою песигою зростання на боці склало 21, 0…22, 2% (Р0, 95), на спині – 35, 1% …37, 8% (Р0, 99). 

За формою звивистості різниці між ярками з різною песижністю при народженні не встановлено. 

Густота та міцність вовни. Встановлено, що середня густота вовни у 15-місячних ярок склала 4533 волокон/см2. У ярок з короткою песигою відмічено тенденцію до зменшення цього показника (4375... 4404 волокон/см2) у порівнянні з ровесницями (4629... 4678 волокон/см2). До 27-місячного віку густота збільшилася в середньому на 4, 9% і склала 4756 волокон/см2 (Р0, 95). Більше вона зросла у ярок з короткою песигою: на 12, 6% з короткою густою і на 6, 3% з короткою рідкою і становила відповідно 4962 та 4654 волокон/см2. 

Відносне розривне навантаження волокон в середній зоні штапелю ярок 15-місячного віку відповідало стандарту на мериносову вовну і становило в середньому 8, 6 сН/текс. Відмічено тенденцію до збільшення міцності вовни у ярок з довгою густою песигою (8, 9 сН/текс). У переярок показник розривного навантаження зменшився в середньому на 0, 6 сН/текс, або на 7, 5% (Р>0, 999). У переярок з довгою песигою (ДР та ДГ) даний показник зменшився на 0, 7... 0, 9 сН/текс або на 8, 75... 11, 2% і склав 8, 0 сН/текс. 

Жиропіт вовни. Встановлено, що у вовні 4-місячних ярок кількість вовнового жиру становила в середньому 18, 6% від митої вовни+жир. З віком його кількість зменшилася і склала 14, 3% у ярок та 15, 0% у переярок. Кількість солей поту з віком навпаки збільшилася, так у 4 місяці їх було 9, 1% від митої вовни+жир+піт, у 15-місячних ярок – 21, 6% і у переярок – 18, 4%. 

Характеристика ярок різних конституціонально-продуктивних типів 

Розподіл ярок з різним характером вовнового покриву за складчастістю шкіри. В наших дослідженнях більша частина новонароджені ярок – 103 голови або