Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Технологічні та якісні властивості вовни овець таврійського типу асканійської тонкорунної породи

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
30
Мова: 
Українська
Оцінка: 

56, 7% мала нормальний (С) тип складчастості. Ягнят з підвищеним запасом шкіри (С+) було 65 голів (36, 7%) і лише 12 голів (6, 6%) серед описаних тварини характеризувалися малим запасом шкіри і не мали складок. 

Серед нормальноскладчастих тварин 15 ярок були без песиги, 53 з короткою та 34 з довгою. У багатоскладчастих відповідно 15, 39 та 12 ярок. Малоскладчастими були 7 ягнят з короткою та 5 з довгою песигою. 
Продуктивність ярок різних типів складчастості. Встановлено, що багатоскладчасті ярки у всі вікові періоди мали на 1, 0... 6, 2% більшу живу масу (табл. 7). У 27-місячному віці жива маса багатоскладчастих переярок становила 57, 6 кг і була більшою ніж у ровесниць на 1, 6…2, 5%. Нормально- та малоскладчасті тварини за цим показником відрізнялися мало. 
 
Таблиця 7
Динаміка живої маси дослідних тварин в залежності від складчастості шкіри, кг
 
За настригом митої вовни, як і немитої, нормальноскладчасті ярки переважали ровесниць інших типів складчастості на 4, 0... 8, 3%, а переярки на 5, 5% (табл. 8). 
 
Таблиця 8
Продуктивність дослідних тварин з різним проявом складчастості шкіри
 
Спостерігається стійка тенденція до збільшення виходу митого волокна зі зменшенням складчастості шкіри. Цей показник у 15-місячних ярок з малим запасом шкіри становив 54, 3%, проти 51, 1% у нормальноскладчастих та 49, 8% у багатоскладчастих. У 27-місячних переярок вихід митого волокна зріс на 5, 6…6, 9 абсолютних процентів і становив відповідно 60, 0, 58, 0 та 55, 4%. 
Кореляційні зв’язки кількісних та якісних показників вовни у ярок таврійського типу. Жива маса ярок позитивно взаємопов’язана з настригом митої вовни (r=0, 103... 0, 447)  (табл. 9). Величина ягнят при народженні, у 8- та 15-місячному віці не вкладається в загальну тенденцію і взаємопов’язана негативно з настригом у 27-місячних переярок (r=-0, 298, -0, 063 та -0, 085). 
 
Таблиця 9
Селекційно-генетичні параметри дослідних тварин
 
Коефіцієнт кореляції довжини вовни у 2-місячному віці з настригом вовни у 15-місячних ярок становив r=0, 105 і збільшувався до r=0, 364 у 8-місячних ярок. Кореляція довжини вовни у 27-місячних дослідних тварин з настригами митої вовни становив r=0, 235 та r=0, 435, що дозволяє відбирати довгововнових ярок на всіх етапах селекції. 
Величина зв’язку настригу 27-місячних переярок з діаметром волокон у 2-, 4- та 27-місячному віці складає відповідно r=0, 419, r=0, 402 та r=0, 355, що вказує на доцільність відбору ярок за тониною в ранні періоди. 
Повторюваність живої маси при народженні і в 4-місячному віці становить r=0, 382, в подальшому вона зменшується. Повторюваність живої маси при відлученні з показниками у 8, 15 та 27-місячному віці зменшується з r=0, 540 до r=0, 229. 
Повторюваність тонини вовни у віці 2 та 8 місяців з тониною в 15 місяців досить висока, відповідно r=0, 515 та r=0, 479, що дає змогу досить точно відбирати тварин за даною ознакою. Також встановлено високий коефіцієнт повторюваності тонини 15-місячних ярок з показником у 27-місячному віці (r=0, 495). 
Економічна ефективність впровадження результатів досліджень. В наших дослідженнях визначено вартість продукції, отриманої від 15-місячних ярок кожної із груп, враховуючи їх живу масу та настриг митої вовни. Ціна 1 кг митої вовни склала 14, 0 грн., а живої маси – 7, 0 грн. 
В середньому отриманий прибуток на 1 голову склав 33, 40 грн. Ярки з довгою песигою мали дещо більший прибуток (38, 72…41, 94 грн.), порівняно з тваринами інших груп (29, 48…34, 52 грн.). 
Загальна вартість продукції у багатоскладчастих 15-місячних ярок була на 3, 5…7, 0 грн., або 1, 1…2, 1% більшою, ніж у овець інших типів складчастості. 
 
ВИСНОВКИ
 
1. Технологічні та якісні властивості вовни овець таврійського типу з різним характером песиги при народженні мають свої особливості. Встановлено, що тварини з довгою песигою в 27-місячному віці поєднували високі бали за руно (4, 1 з довгою рідкою і 3, 8 з довгою густою песигою) з високими настригами чистої вовни (відповідно 3, 74 і 3, 80 кг). 
2. Експериментально визначена наступна топографічна мінливість песиги: максимальна її кількість знаходиться на стегні (8, 4…24, 2%), мінімальна – на боці (5, 1…22, 7%). За ступенем огрубіння песиги окремі ділянки тулуба розташовуються так: бік, спина, стегно. 
Встановлено інтенсивне та синхронне випадіння песиги до 2-місячного віку. На боці та спині вона залишилася у 7, 5…8, 1% ягнят, на стегні у 19, 3%. У вовновому покриві 4-місячних ярок песига відсутня, лише на стегні зустрічаються поодинокі волокна. 
3. За живою масою між групами ярок з різним вовновим покривом при народжені суттєвої різниці не виявлено. У 15-місячному віці тварини з довгою песигою мали на 2, 9…4, 4% більші показники (42, 1…42, 4 проти 40, 6…40, 9 кг). До 27-місячного віку жива маса дослідних тварин зрівнюється. Аналіз отриманих результатів свідчить, що добір ярок з довгою песигою у перспективі може збільшити кількість більш скоростиглих тварин. 
4. Виявлено взаємозв’язок між вовновим покривом новонароджених ярок і їх
Фото Капча