Теоретичні основи обліку власного капіталу

№ з/пВизначення капіталуГрупа авторівКількість джерелПитома вага, % 

1. Загальна вартість засобів підприємства, що належать йому на правах власності та використовуються для одержання прибуткуБланк І. А., Бутинець Ф. Ф.,

Загородній А. Г., Олійник О. В.,

Чебанова Н. В., Стоун Д.,

Кірейцев Г. Г. 722, 6

2. Частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язаньАзріліян А. Н., Борисов А. Б.,

Ван Глен А., Бутинець Ф. Ф.,

Хом'як Р. Л., Кутер М. І.,

Пархоменко В. М., Пушкар М. С., Соловйова О. В., Хендріксен Е. С., Скирпан О. П., Бернстайн Л. А. 1238, 7

3. Капітал, вкладений власниками (засновниками) підприємства (акціонерний капітал) Сопко В. В., Голов С. Ф.,

Мочерний С. В., Райзберг Б. А., Шатило Н. В., Міддлтон Д., Чедвик Л. 825, 8

4. Джерело утворення майна, основне джерело фінансуванняБезруких П. С., Кондраков Н. П., Краснова Л. П.,

Савицька Г. В. 412, 9

Всьогох31100

 

Найпоширенішим тлумаченням власного капіталу (38, 7%) є його визначення як частини в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань. Даного підходу додержуються 12 авторів із 31 літературного джерела.

Трактування власного капіталу як суми вкладеного капіталу засновниками (власниками)  (25, 8%) більше відноситься до визначення зареєстрованого капіталу, під яким розуміють сукупність внесків (часток, акцій за номінальною вартістю) засновників (учасників) в майно при створенні підприємства для забезпечення його статутної діяльності.

Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, він є одним із найістотніших і найважливіших показників, оскільки виконує наступні функції:

самостійності і влади – розмір власного капіталу визначає ступінь незалежності та впливу його власників на підприємство;

відповідальності та захисту прав кредиторів – виступає гарантом повернення кредитів підприємством;

довготермінового кредитування – перебуває в розпорядженні підприємства необмежений час;

фінансування ризику – використовується для фінансування ризикових інвестицій, на що можуть не погодитись кредитори;

кредитоспроможності – кредитори надають перевагу підприємствам з меншою кредиторською заборгованістю і більшим власним капіталом;

компенсації понесених збитків – тимчасові збитки мають погашатись за рахунок власного капіталу;

розподілу доходів і активів – частки окремих власників у капіталі є основою у розподілі фінансового результату та майна у разі ліквідації підприємства [15].

Узагальнена схема джерел формування власного капіталу наведена у рис. 1. 1[18].

 

 

Рис. 1. 1 Джерела формування власного капіталу підприємства

 

У складі внутрішніх джерел формування власних фінансових ресурсів основне місце належить прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, він формує переважну частину його власних фінансових ресурсів, забезпечує приріст власного капіталу, а відповідно і ріст ринкової вартості підприємства. Певну роль у складі внутрішніх джерел виконують також амортизаційні відрахування, проте суму власного капіталу підприємства вони не збільшують, а лише є засобом його реінвестування.

У складі зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів основне місце належить залученню підприємством акціонерного (шляхом додаткової емісії та реалізації акцій) капіталу [18].

Рівень ефективності господарської діяльності підприємства значною мірою пов'язаний з формуванням його капіталу, у процесі якого підприємство повинно дотримуватись таких основних принципів (правил) :

урахування перспектив розвитку господарської діяльності підприємства;

забезпечення відповідності позичкового капіталу обсягу оборотних і необоротних активів підприємства;

забезпечення оптимальної структури капіталу з позицій ефективного його функціонування;

забезпечення мінімізації витрат з формування капіталу з різних джерел, яка здійснюється в процесі управління вартістю і структурою капіталу;

забезпечення високоефективного використання капіталу в процесі господарської діяльності шляхом максимізації показника рентабельності власного капіталу за прийнятного для підприємства рівня фінансового ризику.

Власний капітал виступає одним із найважливіших об’єктів фінансового та управлінського обліку, які є основою інформаційного забезпечення фінансового менеджменту. Він є також об’єктом фінансового аналізу підприємства. Роль показника «власний капітал» для підтримання нормального фінансового стану підприємства настільки значуща, що він отримав законодавче підтвердження в Цивільному кодексі України, зокрема в частині вимог щодо співвідношення статутного капіталу та чистих активів господарських товариств [13].

Отже, можна зробити висновок, що власний капітал виступає не лише фінансовою базою господарської діяльності підприємства, а й відіграє дуже важливу роль для власників (визначає їх ступінь влади та впливу на керівництво підприємства, їх частка у капіталі береться до уваги при ліквідації), кредиторів (впливає на їх рішення щодо надання або ненадання кредитів) та самого підприємства.

 

 

Створення і функціонування підприємств будь-якої форми власності неможливе без формування достатнього обсягу власного капіталу. Власний капітал виступає не тільки основною створення, функціонування та розвитку підприємства, але й фактором його фінансової стійкості.

Вважаємо необхідним звернути увагу на зміни щодо складових власного капіталу, які набули чинності з 1 січня 2013 р. (табл. 1. 2) [7].

 

Таблиця 1.2

Зміни в балансі за розділом І «Власний капітал»

До 31. 12. 2012 р. З 01. 01. 2013 р. 

Код рахункаНазва статтіКод рахункаНазва статті

40Статутний капітал40Зареєстрований капітал

41Пайовий капітал41Капітал у дооцінках

42Додатковий вкладений капітал42Додатковий капітал

425Інший додатковий капітал